Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №307/3286/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3286/26

Провадження № 2/307/1559/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивує тим, що 29 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №501147642, відповідно до умов якого позичальнику ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 15250 гривень, зі строком повернення кредиту 29 травня 2021 року, та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21.99%. 17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено договір факторингу №2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №501147642. В подальшому, 18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №501147642 Після цього, 10 січня 2023 року, між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №501147642. Загальний розмір заборгованості за договором №501147642 від 29 травня 2019 року, що підлягає стягненню, станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 20497,12 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10417,71 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 8531,77 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами – 705,64 гривень, інфляційні збитки – 662,19 гривень, нараховані 3% річних – 179,81 гривень.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором про надання позики №501147642 від 29 травня 2019 року в розмірі 20497,12 гривень, витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 29 травня 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №501147642, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 15250 гривень, за сплатою 21,99% річних від фактичного залишку кредиту, з кінцевим строком повернення кредиту 29 травня 2021 року.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів від АТ «Альфа-Банк» в сумі 15250 гривень на виконання кредитного договору №501147642 від 29 травня 2019 року підтверджується листом АТ «Сенс Банк» №16165-БТ-32.3/2026 від 16 вересня 2026 року з доданою випискою до нього, згідно яких на банківський рахунок ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , 29 травня 2019 року було зарахування кредитних коштів в сумі 15250 гривень за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року, меморіальним ордером №623279 від 29 травня 2019 року про перерахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого, Витягу з Реєстру боржників від 17 травня 2021 року, платіжного доручення №253 від 17 травня 2021 року, АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого, Витягу з Реєстру боржників від 18 травня 2021 року, акту приймання-передачі реєстру боржників від 18 травня 2021 року, додатку 1-1 до договору факторингу, платіжних доручень №260530015 від 16 червня 2021 року, №260990544 від 17 червня 2021 року, №260990546 від 17 червня 2021 року, №260990552 від 17 червня 2021 року, та №Ф від 26 липня 2021 року, ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого, додаткової угоди №10/24 від 04 лютого 2025 року до договору факторингу №10-01/2023, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, Акту приймання-передавання Реєстру Боржників від 10 січня 2023 року, Реєстру Боржників від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року, станом на 04 серпня 2026 року, становить 20497,12 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 10417,71 гривень, заборгованість за нарахованими процентами – 8531,77 гривень, заборгованість за пенею – 705,64 гривень, інфляційні збитки – 662,19 гривень, нараховані 3% річних – 179,81 гривень.

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачу кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є його процесуальним обов`язком.

Також, суд зазначає, що кредитний договір підписаний відповідачем, належним чином підтверджує погодження сторонами справи умови позики, а тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Додатково слід врахувати, що персональні дані позичальника (ПІБ, РНКОПП, реквізити паспорта, зареєстрована адреса місця проживання), необхідні для укладення договору, були отримані кредитором після самостійного повідомлення відповідачем.

Іншого способу отримати персональні дані позичальника кредитор не мав.

Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з використанням персональних даних відповідача матеріали справи не містять.

Відтак відповідач не спростував факт самостійного волевиявлення позичальника щодо оформлення кредитних правовідносин за якими стягується заборгованість у справі.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а також складових його повної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 рокуу загальному розмірі 20497,12 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 10417,71 гривень, заборгованість за нарахованими процентами – 8531,77 гривень, заборгованість за пенею – 705,64 гривень, інфляційні збитки – 662,19 гривень, нараховані 3% річних – 179,81 гривень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в межах заявлених позовних вимог позов слід задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 20497,12 гривень заборгованості за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року.

Враховуючи задоволення позову, судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1300 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, на підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 року за №01-07/2024 з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист вартості юридичних послуг, затверджений 01.12.2025 року адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №309 від 04.07.2026 року із затвердженням послуг на суму 13000 гривень та Витяг з акту №24 від 31.07.2026 року про надання юридичної допомоги на суму 13000 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, поніс витрати на правничу допомогу, при цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи ціну позову та те, що дії щодо підготовки позову у справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правової допомоги в розмірі 4000 гривень буде відповідати розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 20497 (двадцять тисяч чотириста дев`яносто сім) гривень 12 копійок заборгованості за кредитним договором №501147642 від 29 травня 2019 року, 2662 гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 4000 гривень витрат за надання правової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ – 44276926.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , України.

Повний текст рішення суду складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий В.І. Бобрушко