Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №304/1467/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1467/26 Провадження № 2/304/1043/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Кибза М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

11 травня 2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 , поданий представником позивача адвокатом Циба Д.М., до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 05 квітня 2024 року між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований шлюб у Генеральному консульстві України в Гамбурзі, про що внесений актовий запис №70 та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 квітня 2024 року.

Позивачка вказує, що від цього шлюбу в них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження з реєстраційним номером НОМЕР_2 , видане 16 квітня 2024. Питання щодо виховання та утримання ними вирішено в іншому порядку.

Позивачка у позові зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у неї з відповідачем відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та взаємоповаги один до одного. Спроби порозумітися та налагодити відносини один з одним приводили до ще більших конфліктів та непорозумінь між ними.

Позивач вважає, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, у зв`язку з чим ОСОБА_1 наполягає на його розірванні, а тому змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 05 квітня 2024 року Генеральним консульством України в Гамбурзі, актовий запис за № 70 (а.с.1-4).

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 304/1467/26 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано з Перечинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу 05 квітня 2024 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про шлюб № 70 від 05.04.2005 року.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце проведення судового розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, проте у змісті позову (п.2 прохальної частини) позивачкою викладено клопотання про розгляд справи у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Крім того, 01.10.2026 року представником позивача - адвокатом Циба Д.М. направлено на адресу суду через підсистемі «Електронний суд» письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують в повному обсязі, та просять суд такі задовільнити за наведеними у позові підставами і обґрунтуваннями. Проти винесення заочного рішення та/або проведення у спрощеному порядку розгляд справи, не заперечують.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується направленням відповідачеві судових документів через АТ «Укрпошта» за місцем його реєстрації, також направленням судових повісток про виклик до суду на адресу електронної пошти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 », проте про причини неявки до суду відповідачем не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не представлено. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, заперечень щодо заявленого ОСОБА_1 позову, відповідачем до теперішнього часу на адресу суду не подано.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи №304/1467/26, з`ясувавши всі обставини по справі, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих матеріалів, сторони по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 05 квітня 2024 року, який був зареєстрований Генеральним консульством України в Гамбурзі, актовий запис №70, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , копія якого є в матеріалах справи (а.с.10), а також витребуваним судом повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу №00060536369 від 21 серпня 2026 року. З вищевказаних документів вбачається, що ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу прізвище не змінювала.

Від спільного подружнього життя у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження - Гамбург, що підтверджується копією свідоцтва про народження з реєстраційним номером G 371/2024 від 16 квітня 2024, яке є в матеріалах справи, у перекладі з німецької мови та скріплене апостилем Федеративної Республіки Німеччини (а.с.13).

У позові зазначено, що подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та фактичне припинення шлюбних відносин, у зв`язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110 ч.1 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено та відповідачем в судовому засіданні не доведено.

Крім того, оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Примушування до шлюбу не допускається, відповідно до приписів статті 24 СК України. А тому, подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, відсутність відзиву (заперечень проти позову) зі сторони відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб сторін фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, отже будь-яких підстав до збереження сім`ї судом не встановлено та відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, та формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам малолітньої дитини.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у разі задоволення судом позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по даній справі складаються з судового збору, сплаченого позивачкою ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду, в сумі 1331,20 грн., що підтверджується копією квитанції, яка є в матеріалах справи /а.с.5/. Натомість, враховуючи що стороною позивача не заявлено вимог про відшкодування понесених судових витрат за рахунок відповідача у даній справі, що вбачається з позиції позивачки, викладеної у позовній заяві, тому відповідно до приписів ст.13 ЦПК України питання відшкодування судових витрат у даній справі, судом не вирішується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9, 12,13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 24, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 05 квітня 2024 року Генеральним консульством України в Гамбурзі, актовий запис № 70.

Копію рішення направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, для відома.

Заочне рішення може бути переглянуто Перечинським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено - 01.10.2026 року.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО