Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №941/1321/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/1321/26

Провадження № 3/941/366/26

Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Больбот А. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючого,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, які мотивовані тим, що 27.08.2026 приблизно о 17:55 год. в с. Новий Стародуб, по вул. Молодіжна, 20, водій

ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Fusion», н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу «Драгер 6820». Відповідно до тесту, проведеного 27.08.2026 о 21:11 год. за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», водій був у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний – 1,64 проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав та подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Суть адміністративного правопорушення, зазначена в протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого в даному випадку ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином об`єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові:

керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

передачі керування;

відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, ключовою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАПє те, що правопорушник має керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп`яніння.

При цьому, відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

Крім того, в Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 404/4467/16-а від 20.02.19 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу».

При цьому у матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння саме 27.08.2026 приблизно о 17:55 год.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 756838 та відеофайлів оформлення правопорушення, що додані до протоколу, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер 6820» відбувся 27.08.2026 о 21:11 год., складання протоколу -27.08.2026 о 23:12 год. Додані до протоколу відеофайли відтворюють оформлення правопорушення з моменту прибуття співробітників поліції 27.08.2026 після 21:00 год. за адресою; с. Новий Стародуб, по вул. Лесі Українки, 60, на виклик, який надійшов на лінію 102 щодо оформлення ДТП. В ході опитування було встановлено, що дійсно ОСОБА_1 керував 27.08.2026 приблизно о 17:55 год. в с. Новий Стародуб, по вул. Молодіжна, 20, автомобілем марки «Ford Fusion», н/з НОМЕР_2 , а саме, відігнав автомобіль з місця ДТП, яке відбулось за участі співмешканки ОСОБА_1 , на місце його паркування. Після цього, з пояснень ОСОБА_1 зафіксованих на відеофайлах та наданих у судовому засіданні, останній зі своєю співмешканкою пішли до неї додому, де викликали поліцію та вживали спиртні напої.

Таким чином з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 керував 27.08.2026 приблизно о 17:55 год. в с. Новий Стародуб, по вул. Молодіжна, 20, автомобілем марки «Ford Fusion», н/з НОМЕР_2 , а огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер 6820» відбувся 27.08.2026 о 21:11 год. Окрім результатів тестування з приладу «Драгер 6820», яке відбулось після спливу понад 3 годин з моменту керування, інші докази керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння 27.08.2026 приблизно о 17:55 год. відсутні.

Тобто в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Ford Fusion», н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного саме 27.08.2026 приблизно о 17:55 год.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

За положеннями ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №3 6673/04).

Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає покарання тотожні із кримінальними (штраф та позбавлення права керування транспортним засобом).

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи достатніх та належних доказів, що доводять наявність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не виконано вимоги ст.266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб`єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.

Оцінюючі у сукупності усі фактичні обставини даної справи суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки вина останнього не підтверджується в повній мірі доказами, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247, 283, 285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя А.Ю. Больбот