Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №404/11076/24 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/11076/24

2/405/180/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Драного В.В.

при секретарі Дятел О.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 378 687,50 грн. В обґрунтування позову вказав, що 01.02.2024 року між ним та відповідачем укладено договір позики, внаслідок чого складено розписку, згідно якої ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 7300 доларів США, які зобов`язався повернути до 01.07.2024 року. В подальшому було досягнуто домовленості про продовження строку повернення позики до 29.11.2024 року, зі сплатою відсотків за користування коштами за сім місяців в розмірі 2% та за вересень, жовтень та листопад у розмірі 5% на місяць від суми боргу у доларах. На теперішній час відповідач не повернув борг. За вказаних обставин просив стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 378 687,50 грн. за договором позики, яка складаються з: 7300 доларів США, що в еквіваленті - 302950,00 грн. - сума позики; 1825 доларів США, що в еквіваленті 75737,50 грн. – відсотки за користування коштами, та судові витрати: судовий збір в сумі 3922,18 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 37500,00 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 12.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року накладено арешт на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2012 р. № 750, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон щодо відчуження 1/2 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

У судове засідання 28.05.2026 року за вх. № 18349 представник позивача адвокат Константінов О.Ф. подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що за заявами відповідача розгляд справи був неодноразово відкладений, проте правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, враховуючи категорію справи, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів (доказів) у справі.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів та доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.02.2024 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 7300 доларів США, які зобов`язався повернути 01.07.2024 року, про що він склав і видав розписку (с. 83).

06.11.2024 року ОСОБА_2 склав та видав наступну розписку про те, що він повинен був повернути кошти в розмірі 7300 доларів США та проценти за користування в розмірі 2% в місяць, але у зв`язку з фінансовим станом не зміг розрахуватись по борговому зобов`язанню. Одночасно зобов`язався повернути отримані кошти до 29.11.2024 року зі сплатою процентів за користування коштами за вересень, жовтень, листопад у розмірі 5% від суми позики щомісяця (а.с. 82).

Отриману від позивача позику, відсотки за користування коштами відповідач не повернув.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частинами 2 - 4 ст. 545 ЦК України передбачено, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Цивільне судочинство ґрунтується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 12, ст. 81 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог надав до суду розписки від 01.02.2024 року та 06.11.2024 року, які склав і підписав особисто відповідач ОСОБА_2 про те, що він взяв у ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 7300 доларів США, що в еквіваленті на момент позики становило 302950,00 грн. з кінцевим строком повернення 29.11.2024 року, зі сплатою процентів за 7 місяців – 2% від суми позики, за 3 місяці – 5% від суми позики.

Текст розписок вказує на те, що між сторонами по справі була досягнута домовленість про передачу позивачем грошових коштів відповідачу в конкретно визначеній сумі в борг на визначений строк. Розписками також підтверджується факт отримання відповідачем обумовленої суми.

Строк виконання вказаного зобов`язання настав, заборгованість відповідачем не погашена.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем доведено правомірність і обґрунтованість заявленої ним вимоги належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, у зв`язку з чим борг в сумі 302950,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або Законом.

Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Згідно домовленості між сторонами проценти за користування позикою становлять: за 7 місяців 2% від суми позики (7300 доларів США ? 2% ? 7) 1022 доларів США; за 3 місяці – 5% від суми позики (7300 доларів США ? 5% ? 3) 1095 доларів США, що разом 2117 доларів США, однак позивач в рахунок відсотків просить стягнути з відповідача 1825 доларів США, що в еквіваленті на день подання позову за курсом НБУ становить 75737,50 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявні підстави для стягнення на користь позивача 75737,50 грн. відсотків за користування позикою, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу позивачем надано договір № 03/12 про надання правничої допомоги від 03.12.2024 року, згідно якого сума послуг становить 37500,00 грн.

При цьому, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 37500,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності учасників справи), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та реальної вартості послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Крім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі, які фактично сплачені позивачем згідно квитанцій (3029,50 (80%) + 605,60) 3635,10 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) суму боргу за договором позики в сумі 378 687,50 грн., а також судовий збір в сумі 3635,10 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний