Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №405/3555/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/3555/25

2/405/1074/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Драного В.В.

за участі секретаря Дятел О.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання. В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем мають спільних дітей, сина ОСОБА_5 , 2005 року народження, дочку ОСОБА_6 , 2000 року народження. За рішенням суду з відповідача на користь позивача стягувались аліменти на утримання дітей, до їх повноліття. На сьогоднішній день син ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, термін навчання до серпня 2027 року. Син навчається за кошти державного бюджету та перебуває на неповному державному забезпеченні, самостійних джерел доходу не має, тому на період навчання потребує матеріальної допомоги. Вказує, що самостійно утримувати сина не має можливості, відповідач матеріальної допомоги сину не надає, разом з тим працездатний, тому має можливість надавати таку допомогу на період навчання сина.

За таких обставин, просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на період навчання сина, щомісячно у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), починаючи з дня пред`явлення позову і до 19.08.2027 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 13.06.2025 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, у судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи, призначено судове засідання.

24.07.2025 року за вх. № 22939 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача адвокат Романюк О.В. позов не визнала, просила закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 03.10.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 02.04.2025 року представник позивача та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі. Позивач вказала, що син навчається на державні основі, але не на повному утриманні, відповідач допомоги не надає, син перебуває на її утриманні.

У судове засідання 28.05.2026 року за вх. № 18354 представник позивача Гуцул М.С. подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача адвокат Романюк О.В. у судове засідання 28.05.2026 року за вх. № 18355 подала заяву, в якій позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, провести розгляд справи без її участі.

ОСОБА_4 у судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання 28.05.2026 року всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1755 (а.с.9).

Згідно довідки, виданої Донецьким державним університетом внутрішніх справ № 445 від 11.05.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається як здобувач вищої освіти, рядовий поліції на посаді курсанта, на 2-му курсі денної форми здобуття освіти Донецького державного університету внутрішніх справ за кошти державного бюджету та перебуває на неповному державному забезпеченні. Загальний термін навчання становить 3 роки, закінчується 04.07.2027 році (а.с.81).

Відповідно витягу з реєстру територіальної громади від 23.01.2024 року та довідки Квартального комітету № 19 Подільського району м. Кропивницького від 01.06.2025 року № 97, ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.10, 12).

Згідно довідки про доходи, виданої ФО-П ОСОБА_7 , ОСОБА_1 працює у кафе та займає посаду адміністратора. Заробітна плата за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року складає 26000,00 грн (а.с.16).

Відповідно до довідки про доходи № 104 від 13.05.2025 року встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається як курсант у Донецькому національному університеті внутрішніх справ та за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року отримав грошове забезпечення у розмірі 16324,33 грн. (а.с. 14).

Згідно відповіді ректора Донецького державного університету внутрішніх справ Вітвіцького С.С. на адвокатський запит, у зв?язку з тим, що ОСОБА_8 мешкає за межами університету, тому він перебуває на неповному державному забезпеченні, грошове забезпечення за рахунок державних коштів здійснюється у розмірі встановленому чинним законодавством України (а.с. 85-86).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

В силу положень частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 201 СК України передбачає, що до правовідносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статті 191 цього Кодексу, в якій зазначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

СК України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина, в тому числі яка продовжує навчання.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 є також батьком малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 653 (а.с.102).

18.03.2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис № 133 (а.с.103).

Також стороною відповідача до матеріалів справи надані докази, що батьки відповідача - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є пенсіонерами, мати відповідача є інвалідом ІІ групи, батьки мають ряд захворювань (а.с.88-94). Однак матеріали справи не містять доказів, що батьки знаходяться на утриманні відповідача.

Відповідно ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 52 Конституції України передбачає, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, враховуючи, що обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання після досягнення ним повноліття, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, повнолітній син ОСОБА_8 є таким, що продовжує навчання на денній формі навчання, та перебуває на неповному державному забезпеченні, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку батьків для його життєдіяльності, оскільки на період навчання він не має самостійного заробітку, беручи до уваги, що відповідач працездатний, проходить військову службу, отримує грошове утримання у військовій частині, має на утриманні дитину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходів),щомісячно, з 10.06.2025 року до закінчення Артемом навчання - 04.07.2027 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі ст.ст. 182, 191, 199-201 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 10.06.2025 року і до закінчення ОСОБА_5 навчання, а саме до 04.07.2027 року, за умови продовження сином навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В.Драний