Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №390/3110/25 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/3110/25

Провадження № 2/390/1707/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі – Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Васильченко Зоя Сергіївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася з вказаним позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідачка-1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі – відповідач-2, ОСОБА_3 ), в якому просила суд - визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов аргументувала наступним: спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_1 . 06 листопада 2025 р. ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Флоренко С.К. з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадковий житловий будинок належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 . Вказана нотаріальна дія не може бути вчинена, у зв`язку із відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на вищевказаний житловий будинок (підпункт 4.15 пункту 4 глава 10 розділу II Порядку), а тому нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 133/02-14 від 06.11.2025. У зв`язку із чим вона звернулася до суду з позовом.

Відповідачка -1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що заявлені вимоги визнає та просить слухати без її участі (а.с. 105).

Відповідач -2 - ОСОБА_3 в судове засідання з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що заявлені вимоги визнає та просить слухати без його участі (а.с. 106).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одружилися 27.02.1970, згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 50, на звороті).

Згідно із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уклали шлюб 25 лютого 1995 року (а.с. 5).

У свідоцтві на право власності на житловий будинок від 29.11.1988 зазначено, що житловий будинок в АДРЕСА_2 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 (а.с. 6).

Відповідно до архівної довідки ОКП «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» від 03.10.2025 ОСОБА_4 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.11.2025 приватним нотаріусом Флоренко С.К. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, у звязку із відсутністю документа, що посвідчує право власності на житловий будинок спадкодавця ОСОБА_4 та реєстрації права власності за ним на цей об`єкт нерухомого майна за вищевказаним спадкодавцем (а.с. 8, 64-65).

У довідці Карлівського старостинського округу від 18.07.2025 вказано, що на виконання ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» на території Карлівського старостинського округу Соколівської сільської ради відбулися наступні зміни, зокрема: АДРЕСА_3 на вулицю Дмитра Панченка; Крупська сільська рада перейменовано в Карлівську сільську раду, яка на підставі рішення Соколівської сільської ради від 29.12.2016 №9 припинила своє існування шляхом приєднання до Соколівської сільської ради (а.с. 9, 61).

З довідки Карлівського старостинського округу від 08.07.2025 вбачається, що згідно із записом погосподарської книги № 10 за 1991-1995 рр. особовий рахунок № НОМЕР_4 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , суспільна група господарства станом на 15.04.1991 – колгоспна. Список членів господарства: голова сім`ї - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9, на звороті).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 18.12.2025 оціночна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить 97919, 91 грн (а.с. 23).

Як вбачається із спадкової справи 21/2025 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 (а.с. 39-65), після смерті останнього: донька - ОСОБА_2 подала заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с. 39, на звороті), син – ОСОБА_3 (а.с. 43, на звороті) на користь їхньої матері – ОСОБА_1 , остання, в свою чергу, прийняла спадщину після смерті чоловіка (а.с. 48).

Згідно із довідкою Соколвіської сільської ради від 08.07.2025 померлий ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований з 1968 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина – ОСОБА_1 , 1949 р.н., невістка – ОСОБА_9 , 1978 р.н. Заповіт від імені ОСОБА_4 Соколівською сільською радою не посвідчувався (а.с. 60, на звороті).

Релевантні джерела права

У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися

У ч. 2 ст. 1223 ЦК України зазначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частина 1 ст.1267 ЦК України зазначає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. У ч. 3 цієї ж статті зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до ст. 120, 123 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно з підпунктом «а» пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 23 грудня 1995 року «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

Оцінка доказів та висновки суду

Отже, ОСОБА_4 як член колгоспного двору станом на 15.04.1991 був власником 1/4 частини спірного житлового будинку, а іншим членам (його дружині - ОСОБА_1 , сину - ОСОБА_3 , доньці - ОСОБА_2 ) також належить по цього будинку відповідно. Тобто після смерті ОСОБА_4 у зв`язку із відмовою на її користь відповідачів ОСОБА_1 як дружина померлого успадкувала частину спірного будинку.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, визнавши за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/4 частину спірного будинку.

Враховуючи позицію сторони позивача, яка викладена в позові, судові витрати віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Васильченко Зоя Сергіївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивачка: – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , м.т. НОМЕР_6 ;

відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , м.т. НОМЕР_8 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , м.т. НОМЕР_10 .

Суддя О.О.Квітка