Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №350/1258/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1258/26

Номер провадження 2/350/998/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представник позивачки адвоката Коцулим О.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання батьківства, -

установив:

Стислий виклад позиції позивачки

Представник ОСОБА_1 - адвокат Коцулим О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання батьківства.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2025 року було розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка почала проживати однією сім`єю з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина ОСОБА_4 . Оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу позивачки з ОСОБА_3 , відомості про ОСОБА_3 були внесені до актового запису про народження дитини як про її батька.

Разом з тим біологічним батьком дитини є ОСОБА_2 , який своє батьківство визнає.

На підтвердження цієї обставини позивачкою надано висновок спеціаліста від 03 липня 2026 року № НІД26-004291, складений за результатами молекулярно-генетичного дослідження, відповідно до якого біологічне батьківство ОСОБА_2 щодо ОСОБА_4 практично доведено, ймовірність батьківства становить 99,9999999999 %.

У зв`язку з наведеним позивачка просить виключити з актового запису про народження дитини відомості про ОСОБА_3 як батька та визнати ОСОБА_2 батьком дитини.

Заяви та позиції учасників справи

У підготовчому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представниця - адвокат Коцулим О.В. позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позов визнав повністю, підтвердив, що є біологічним батьком ОСОБА_4 , та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явився, однак 25 вересня 2026 року подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши обставини справи та наявні докази, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачами є безумовним, не суперечить вимогам закону, відповідає встановленим фактичним обставинам справи та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Тому суд вважає можливим ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2025 року у справі №350/1309/25 шлюб між ними розірвано (а.с.7-8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_4 , про що 06 травня 2026 року складено актовий запис про народження №96 (а.с.10). Батьком дитини в актовому записі зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з висновком спеціаліста від 03 липня 2026 року № НІД26-004291, складеним за результатами молекулярно-генетичного дослідження, біологічне батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , практично доведено; ймовірність батьківства становить 99,9999999999 %. (а.с.13-14).

Оцінка суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, врахувавши позиції учасників справи та визнання позову відповідачами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ст.ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У цій справі відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, а відповідач ОСОБА_3 25 вересня 2026 року подав до суду письмову заяву про визнання позову.

Перевіривши підстави такого визнання, суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачами позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема малолітньої дитини. Визнання позову узгоджується з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 3 ст. 200 та ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 122 СК України встановлено, що дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Отже, внесення до актового запису про народження ОСОБА_4 відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини було обумовлене передбаченою законом презумпцією походження дитини від подружжя, оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між її матір`ю та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

За змістом ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Згідно висновку спеціаліста від 03 липня 2026 року № НІД26-004291, який складений за результатами молекулярно-генетичного дослідження, відповідно до якого біологічне батьківство ОСОБА_2 щодо ОСОБА_4 практично доведено, а ймовірність батьківства становить 99,9999999999 %. Зазначений доказ узгоджується з іншими матеріалами справи та позиціями її учасників. ОСОБА_2 свого батьківства не заперечує та визнав позов, ОСОБА_3 , який зазначений батьком дитини в актовому записі про народження, також визнав позовні вимоги та не заперечує проти виключення відомостей про нього як батька дитини.

При вирішенні спору суд також враховує положення ст. 7 Конвенції про права дитини, відповідно до якої дитина реєструється відразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я та, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тому при вирішенні спору щодо походження дитини суд повинен виходити не лише з формального актового запису про батьківство, а й із необхідності забезпечення права дитини на достовірну інформацію про своє походження та юридичне закріплення родинного зв`язку з її біологічним батьком.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст.ст. 126, 127 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, передбачено, що підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження та інші судові рішення, у яких зазначено про внесення конкретних змін до актових записів цивільного стану.

Крім того, чинні Правила прямо передбачають, що якщо в актовому записі про народження дитини батьком зазначений чоловік матері або інша особа, внесення змін у зв`язку з визнанням батьківства іншої особи здійснюється після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про попередньо зазначеного батька.

Відповідно до п. 2.16.7 зазначених Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень до актових записів цивільного стану вносяться саме ті відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Таким чином, для приведення актового запису про народження дитини у відповідність до встановленого судом її фактичного походження необхідним є одночасне вирішення питання про виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини та визнання батьківства ОСОБА_2 .

Суд враховує, що відомості про походження дитини мають істотне значення для реалізації її особистих немайнових і майнових прав, а встановлення юридичного батьківства особи, яка є її біологічним батьком, за встановлених у справі обставин відповідає як фактичному походженню дитини, так і її найкращим інтересам.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, враховуючи результати молекулярно-генетичного дослідження, повне визнання позову обома відповідачами, відсутність спору між учасниками справи щодо біологічного походження дитини та відсутність обставин, які б свідчили, що таке визнання позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 122, 125, 126, 128, 129, 134 Сімейного кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання батьківства - задовольнити.

Виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису про народження №96 від 06 травня 2026 року, складеного Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису про народження №96 від 06 травня 2026 року, складеного Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виключивши відомості про ОСОБА_3 як батька дитини та зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: