Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №346/4102/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4102/26

Провадження № 2-о/346/251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Сольського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгайчиківська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В :

04.08.2026 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Юркевич Х.М., звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій просить суд встановити факт належності свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 04.06.2002 року виконавчим комітетом Загайпільської сільської ради на підставі ріщення Загайпільської сільської ради від 28.05.2002 року на 1/4 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке було видане на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, 23 липня 2026 року вона звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В., з метою вчинення договору відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Нотаріус роз`яснила заявниці, що через розбіжність у написанні прізвища в паспорті громадянина України та прізвищі власника майна у свідоцтві про право власності на житловий будинок, встановити належність цього правовстановлюючого документа ОСОБА_1 , неможливо. Адже у свідоцтві про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 видано на імя « ОСОБА_2 », а заявниця станом на день зазначеного свідоцтва документована паспортом громадянина України, виданим на ім`я « ОСОБА_1 ».

Тому заявниця звернулася до суду з метою встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання на 30.09.2026 року.

В судове засідання заявник не з`явилася, 30.09.2026 року представник заявника ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її та заявниці відсутності, заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підтримала у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився. 30.09.2026 року подав на адресу суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається, що 19.05.1994 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу: « ОСОБА_5 ».

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Коломийським РВ УДМС України в Івано-Франківській області 28.10.1998, а також довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 09.12.2014, прізвище заявниці « ОСОБА_5 ».

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Виконавчим комітетом Запайпільською сільською радою 04.06.2002 року про те, що 1/4 житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Таким чином, невірне зазначення прівзища заявниці як « ОСОБА_6 » у свідоцтві про право власності на житловий будинок є наслідком помилки, допущеної при його оформленні особами, які були уповноважені на внесення відомостей до них, адже правильним прізвищем заявниці на момент видачі свідоцтва « ОСОБА_5 ».

Враховуючи наведене, заявниця звернулася із заявою про встановлення факту належності їй вищевказаного правовстановлюючого документа адже встановлення даного факту є необхідним для забезпечення її можливості розпоряджатися належним чином своєю власністю.

Ст. 293 ЦПК України встановлює, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

– згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

– чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

– заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

– встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов, суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Встановлення вказаного факту необхідне заявниці для підтвердження стажу роботу та оформлення пенсії.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

При викладених обставинах у суду не виникає сумнівів в тому, що у свідоцтві про право власності на житловий будинок від 04.06.2002 року виданого виконавчим комітетом Загайпільської сільської ради на підставі ріщення Загайпільської сільської ради від 28.05.2002 року на 1/4 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке було видане на прізвище ОСОБА_2 ., належить заявниці ОСОБА_1 , що також підтверджується й іншими доказами у справі.

Суд констатує, що особа зазначена у вищевказаному свідоцтві про право власності на житловий будинок та заявниця є однією особою, а тому заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.259, 265, 315-316, 319 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 04.06.2002 року виконавчим комітетом Загайпільської сільської ради на підставі ріщення Загайпільської сільської ради від 28.05.2002 року на 1/4 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке було видане на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: Сольський В. В.