Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №938/497/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/497/26

Провадження № 2/346/2366/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Слободян А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

в обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 01.01.2023 року відповідачка отримала від нього позику, а саме грошові кошти у сумі 4 000 (чотири тисячі) євро, що станом на вказану дату згідно з офіційним курсом Національного банку України було еквівалентно 200 097, 60 грн.

Отримання коштів підтверджується власноруч написаною відповідачкою борговою розпискою від 06.08.2023 року. В розписці відповідачка зобов`язалась повернути отримані кошти у строк до 01.11.2023 року.

Однак, на дату подання даного позову відповідачка свої зобов`язання не виконала.

Розмір нарахованих відсотків за кожен місяць користування кредитними коштами станом на 01.03.2026 року складає 14 006,83 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідачки на його користь: основну суму боргу за борговою розпискою у розмірі 200 097,6о грн., - інфляційні витрати за період з 01.11.2023 року по 01.03.2026 року у розмірі 54 026,35 грн., відповідно до ст.625 ЦКУ; - три відсотки річних за період з 01.11.2023 року о 01.03.2026 року у розмірі 14 006,83 грн., відповідно до ст.625 ЦКУ; - інфляційні втрати та три відсотки річних, передбачені ст.625 ЦКУ, за період з 02.03.2026 до дня фактичного виконання рішення суду; - судовий збір в розмірі 2 681, 31 грн., - оплату за переклад розписки – 1 000,00 грн., - оплату за переклад позовних документів – 6 700,00 грн., - оплату послуг адвоката – 10 000,00 грн.

10.09.2026 року позивач подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України. Причини неявки суду не повідомила.

Згідно з борговою розпискою від 06.08.2023 року, відповідачка підтвердила факт отримання від позивача грошових коштів у розмірі 4 000 (чотири тисячі) євро, готівкою та взяла на себе зобов`язання повернути ці кошти до 01.11.2023 року(а.с. 3)

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує укладення договору, визначає його умови, а також засвідчує отримання позичальником від кредитора певної грошової суми. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц.

Відповідно до статей 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов.

Статтею 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.

Щодо виконання зобов`язання в іноземній валюті суд зазначає таке. Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці Україні - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Оскільки позивачем доведено факт укладення договору позики (написання розписки) та невиконання відповідачкою зобов`язання щодо повернення коштів, суд доходить висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості станом на 31.08.2026 року в розмірі 4 000 (чотири тисячі) євро, з яких: 200 097,60 – основної суми боргу; 65 116,23 – інфляційних витрат; 17 016,52 – відповідно до ст. 625 ЦК України;

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем документально підтверджено сплату судові витрати в загальному розмірі 10 381 грн. 31 коп. (з яких 2 681 грн. 31 коп. – судовий збір; 1 000 грн. - за переклад розписки; 6 700 грн. - за переклад позовних документів). Ці витрати підлягають стягненню з відповідачки у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути в розмірі 10 000 грн. 00 коп., то суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Враховуючи, що справа є незначної складності, розглядалася переважно в порядку спрощеного/письмового провадження без участі сторін і їх представників , суд, дотримуючись принципів розумності, співмірності та справедливості, вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу (10 000 грн.) явно завищеним та непропорційним до обсягу фактично виконаної адвокатом роботи. Тому суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки, до 5 000 грн.

На підставі ст. ст. 11, 15, 509, 524, 526, 530, 545, 610, 611, 626, 627, 1046, 1047 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання в Україні невідоме) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за борговою розпискою від 06.08.2023 року в розмірі 4 000 (чотири тисячі) євро, що станом на 31.08.2026 року становить 282 230 (двісті вісімдесят дві тисячі двісті тридцять) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання в Україні невідоме) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати в загальному розмірі 10 381 (десять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 31 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Калинюк О. П.