Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №345/4448/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4448/26

Провадження № 2/345/3056/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 28 877,64 грн., а також понесені судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.03.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 101198239, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. У зв`язку із порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 28 877,64 грн., з яких: 10 680,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 997,64 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1200,00 грн – заборгованість за комісіями.

29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 101198239 від 30.03.2024, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. В добровільному порядку відповідач відмовляється погасити заборгованість за кредитним договором. Тому позивач просить стягнути з відповідача 28 877,64 грн. заборгованості за кредитним договором № 101198239 від 30.03.2024 та судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

27.08.2026 від відповідача поступив відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що стягнення позивачем заборгованості, відсотків за користування кредитом в розмірі 16 997,64 грн перевищує суму кредиту (10 680 грн) в два рази і є несправедливим у розумінні положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», порушує принципи розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків.

Просив позов задоволити частково, стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 101198239 від 30.03.2024 року у розмірі 10 680,00 грн. У задоволенні решти вимог відповідача відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.03.2024 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №101198239 з якого вбачається, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальникові грошові кошти у сумі, визначеній в п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу.

Відповідно до п.1.2 договору сума кредиту становить 12 000,00 грн.

Кредит надається загальним строком на 105 днів з 30.03.204 і складається з пільгового та поточного періоду. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 14.04.2024. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 13.07.2024.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,70 відсотків, протягом поточного періоду - 2,30 відсотків.

Денна процентна ставка (за весь час кредитування) складає 2,31 відсотків.

Відповідно до платіжного доручення №85927567 від 30.03.2024, ТОВ «Мілоан» перерахувало на користь ОСОБА_1 12000,00 грн. Призначення платежу - кошти згідно договору №101198239.

29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 101198239.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 10.09.2025 до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 28877,64 грн., з яких 10 680,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 997,64 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1200,00 грн – заборгованість за комісіями.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приват БАНК» скерувало на адресу суду лист від 19.08.2026, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та 30.03.2026 на вказану платіжну картку надійшли кошти у розмірі 12000,00 грн. (а.с. 17).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З розрахунку заборгованості відповідача за договором №101198239 від 30.03.2024 року вбачається, що станом на 15.07.2026 сума заборгованості становить 28877,64 грн., з яких 10 680,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 997,64 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1200,00 грн – заборгованість за комісіями. Вказаний розрахунок відповідає умовам кредитного договору.

Щодо заперечення відповідача з приводу поданого розрахунку заборгованості, суд зазначає наступне.

У справі про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Натомість відповідач не дотримувався Графіку платежів, внаслідок чого позивач має право стягувати заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами.

У частинах першій, третій статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт повернення наданих йому кредитних коштів на виконання умов договору кредиту №101198239від 30.03.2024.

Також відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором від №101198239від 30.03.2024.

Відповідно до Відомості про щоденні нарахування та погашення надані первісним кредитором за Договором встановлено, що відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Враховуючи що сторони узгодили умови кредитування, де серед іншого обумовлений і розмір нарахованих відсотків, які нараховуються на кредит, і сплата комісії, а також визначено графік платежів, з чим відповідач погодився, підписавши його, то стягнення заборгованості у розмірі 28877,64 грн., з яких 10 680,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 997,64 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1200,00 грн – заборгованість за комісіями підлягає до задоволення.

З боку відповідача не надано до суду у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

Також представник позивача просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Вирішуючи дане питання по суті, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №Д/28316 від 15.07.2026 наданих послуг робіт, детальний опис наданих послуг до акту № Д/28316 від 15.07.2026 наданих послуг робіт від 15.07.2026.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 8 000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3500 грн, які підлягають стягненню з відповідача. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягара для відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.256,258,526, 536,549,572,589, 625, 1048,1054 ЦК України, ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за договором №101198239 від 30.03.2024 в сумі 28 877,64 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн та правничу допомогу адвоката в сумі 3 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя