Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №344/16822/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16822/25

Провадження № 1-кп/344/622/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретарів с/з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої: ОСОБА_7 ,

представника потерпілої: ОСОБА_8 ,

захисника: ОСОБА_9 ,

обвинуваченого: ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у с.Обельниця, Рогатинського району, Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, розлучений, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_10 порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вказане кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 26 січня 2025 року, приблизно о 22 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по прибудинковій території поблизу будинку № 60, що по вулиці Івасюка у місті Івано-Франківськ, у напрямку проїзної частини головної дороги вул. Івасюка.

У той час, по проїзній ділянці дороги вулиці Івасюка, у напрямку вулиці Хоткевича, рухався автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 . На передньому пасажирському сидінні автомобіля марки «Volkswagen Golf» знаходилась пасажир ОСОБА_7 .

Надалі, водій ОСОБА_10 , рухаючись на автомобілі «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 на виїзд на головну дорогу вулиці Івасюка, у м. Івано-Франківську, проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїжджаючи на проїзну ділянку дороги вул. Івасюка, та здійснюючи маневр повороту ліворуч в напрямку до вулиці Миколайчука, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 , у результаті чого між автомобілями відбулося зіткнення.

При цьому, ОСОБА_10 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України:

п. 1.5, в якому вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 б), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.3 д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 2.9 а) відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п. 10.1, в якому зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.2, в якому зазначено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає;

п. 12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Унаслідок порушення ОСОБА_10 ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент спричинення.

Таким чином, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. ОСОБА_10 вказав, що 26 січня 2025 року, приблизно о 22 год 50 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки«Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та здійснюючи маневр повороту ліворуч в напрямку до вул. Миколайчука, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що мав перевагу у русі під керуванням ОСОБА_11 , та у салоні якого знаходилась потерпіла ОСОБА_7 , у результаті чого відбулось зіткнення автомобілів. За наслідками ДТП потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вказав, що йому дуже прикро за свій вчинок, з матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро розкаявся. Просив суд не досліджувати усі докази, а обмежитися його допитом.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, представника потерпілої ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника – адвоката ОСОБА_9 про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_10 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286-1 КК України як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження

Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу обвинуваченого; критично ставиться до вчиненого; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які відповідно до ч.1 ст.66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 в ході судового розгляду судом не встановлено.

Окрім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається середня ймовірність вчинення ОСОБА_10 повторного кримінального правопорушення та середній рівень його небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_10 без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді одного року позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, думку потерпілої та її представника, які погодились з запропонованим прокурором покаранням, думку обвинуваченого та його захисника, які просили призначити ОСОБА_10 покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Крім того, беручи до уваги очевидність порушення обвинуваченим правил безпеки дорожнього руху та їх наслідки, суд не бачить підстав для не застосування передбаченого санкцією ч.1 ст.286-1 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

За аналогічних причин, враховуючи позицію потерпілої щодо призначення покарання, та те, що зазначені вище обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого не знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд не бачить підстав для призначення покарання з урахуванням вимог ч.1 ст.69 КК України.

Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_10 не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394,615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік із позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

- оптичні диски DVD-R (постанова слідчого від 21.08.2025 року) – залишити при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору у день його проголошення. Учасники мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч.2 ст.394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий-суддя ОСОБА_1