Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №523/8879/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №523/8879/26

Суддя: Мурманова І. М.

Справа № 523/8879/26

Провадження №2/523/5844/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"21" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань - Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між позивачем та ОСОБА_1 28.02.2025 року було укладено Договір № 441024-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 8 000 гривень.

Станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 441024-КС-003 про надання кредиту, в розмірі13 528,23 грн.

З урахуванням викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 03 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» в прохальній частині позовних вимог (п.6,7) виклав прохання щодо можливості розгляду справи за відсутність представника позивача та ухвалення заочного рішення (а.с.18).

Відповідач ОСОБА_1 , про час та місце слухання справи повідомлялась шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем реєстрації, на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою про не вручення.

Також, відповідач повідомлена в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду.

Відповідач про причини не явки суду не повідомила, з будь-якими заявами на адресу суду не звертався.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2026 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.02.2025 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 441024-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 28.02.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 441024-КС-003 про надання кредиту.

28.02.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 441024-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7564, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 28.02.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 441024-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі - 8 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Як встановлено матеріалами справи ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4149-6293- 5627-7152, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 441024- КС-003 Позичальника ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 441024- КС-003 на загальну суму 7 955,40 грн.

У зв`язку з невиконання позичальником належним чином зобов`язань за Кредитним договором, у Боржника станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 441024-КС-003 про надання кредиту, в розмірі - 13 528,23 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 870,60 грн; суми прострочених платежів по процентах - 4 537,63 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 3 120,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги суд зазначає наступне.

Акцепт, як беззастережна згода (виражена прямо або непрямим способом шляхом виконання певних дій, які свідчать про бажання укласти договір. Стаття 642 Цивільного кодексу України передбачає, що акцептом є відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття.

Коли пропозиція надається, відбувається оферта, яка приймається (акцепт) або скасовується іншою стороною договору. При цьому, якщо друга сторона відмовляється від договору на запропонованих умовах, але при цьому пропонує свої умови (формулює нову оферту), перша сторона може погодитися укласти договір (акцепт). Приймаючи пропозицію або формулюючи зустрічну пропозицію, сторони вже створюють для себе юридичні наслідки.

Зазначені обставини щодо підписання Акцепту та Оферти підтвердженні матеріалами справи.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Таким чином, з огляду на досліджені письмові докази судом встановлено, що позивач належним чином виконав зобов`язання за кредитним договором, надав відповідачу в користування кредитні кошти, також судом встановлено, що відповідач допустив порушення умов договору, грошові кошти у визначений строк не повернув, порушив графік погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, як встановлено судом, позивачем до суми заборгованості нараховані заборгованість по відсоткам по ст. 625 ЦК України в розмірі: 3 120 гривень, з даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (у редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану») встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд врахував доводи позивача про те, що аналогічне за змістом положення, яке містилося у пункті 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», виключене Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким також встановлено, що за договорами, укладеними з 24 січня 2024 року, кредитодавцям дозволяється нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших передбачених договором про споживчий кредит платежів за прострочення виконання зобов`язань.

Разом з тим зазначені зміни внесені до спеціального Закону України «Про споживче кредитування» і за своїм змістом стосуються договірної неустойки (штрафу, пені), тоді як пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким установлено звільнення боржника від відповідальності саме за статтею 625 ЦК України на час воєнного стану, є нормою загальної дії, поширюється на будь-які кредитні (позикові) правовідносини та в чинній редакції не містить застережень щодо дати укладення відповідного договору. Належних доказів внесення до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України змін, які виключали б його застосування до договорів, укладених після 24 січня 2024 року, позивачем не надано, судом таких змін не встановлено.

Оскільки станом на дату ухвалення цього рішення в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану, а прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором відбувається саме в цей період, суд дійшов висновку, що відповідач на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а тому вимога позивача про стягнення 3 500 грн процентів, нарахованих на цій підставі, задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що цей висновок не поширюється на проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредитної заборгованості, які за своєю правовою природою є не заходом відповідальності за порушення зобов`язання, а встановленою договором платою за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України) та вартістю супутньої фінансової послуги, а тому підлягають стягненню з підстав, викладених у пунктах 18-19 цього рішення.

З урахуванням викладеного заборгованість по ст. 625 ЦПК задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладених обставин, судом встановлено, що банком були виконані умови договору, надано відповідачеві кредитні кошти, також, матеріалами справи встановлено, що відповідач грошові кошти по кредитному договору використав, однак порушив умови повернення та сплати відсотків, а відтак позовні вимоги є доведеними та таким, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі 2 662,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-628, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239: юридична адреса: Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ел. пошта office@bizpozyka.com) - заборгованість за кредитним договором № 441024-КС-003 про надання кредиту від 28.02.2025 року у розмірі - 10 408, 23 гривні.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків по ст. 625 ЦК України - залишити без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239: юридична адреса: Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ел. пошта office@bizpozyka.com) - судові витрати у розмірі: 2 662,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 25.09.2026р.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua