Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №522/24053/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24053/25-Е

Провадження № 2/522/4051/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

17 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 31.10.2025 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Toyota Estima Lucida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску. 17 липня 2025 року близько 18:30-19:00 належний позивачу транспортний засіб, який був припаркований за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, між будинками 12 та 12а, внаслідок падіння дерева зазнав численних механічних пошкоджень. Факт падіння дерева та настання механічних пошкоджень автомобілю позивача було зафіксовано співробітниками Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного Управління національної поліції в Одеській області. Згідно висновку експерта ОСОБА_2 № 7986, складеного 27 липня 2025 року, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача внаслідок події, яка відбулась 17 липня 2025 року, було визначено у розмірі 125020 (сто двадцять п`ять тисяч двадцять) грн., а ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень, отриманих в події, визначається рівною вартості утилізації (металобрухту, що залишився) і становить 9 230 (дев`ять тисяч двісті тридцять) грн. Вартість експертного дослідження склала 4500,00 гривень, що підтверджується квитанцією від 24 липня 2025 року. Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 125 020 гривень та моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень, а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі. Цивільну справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 24 грудня 2025 року о 15 год. 15 хв.

11 грудня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Комунального підприємства «Міськзелентрест», в якому зазначено, що комунальне підприємство не є належним відповідачем, оскільки зі змісту Статуту КП «Міськзелентрест», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3230-VIII від 02.07.2025, випливає, що основним предметом діяльності підприємства є охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою міста, що знаходяться на балансі Підприємства чи закріплені за ним. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25 липня 2024 року № 664 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» зі змінами, визначено вичерпний перелік об`єктів загального користування, що перебувають на безпосередньому утриманні та обслуговуванні КП «Міськзелентрест». Відповідно до якого, зелені насадження, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська 12 та 12а, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест». Отже, на переконання КП «Міськзелентрест», відсутність правових підстав для обслуговування території за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , повністю виключає можливість покладення на КП «Міськзелентрест» відповідальності за падіння дерева, яке сталося на цій ділянці. Підприємство не є ні балансоутримувачем, ні виконавцем послуг із догляду за зеленими насадженнями в межах цієї території, а тому не може бути визнане належною стороною у даній справі. Представник КП «Міськзелентрест» просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог до підприємства.

17 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання Виконавчого комітету Одеської міської ради про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1

26 лютого 2026 року до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Одеської міської ради на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що на момент настання події, будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , перебували в управлінні Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський». Відповідальність за шкоду, завдану об`єктом, що знаходиться в межах прибудинкової території, має покладатися на фактичного управителя будинку, у даному випадку КП «ЖКС «Фонтанський». Виконавчий комітет Одеської міської ради не здійснює технічне утримання прибудинкових територій та не контролює безпосередньо стан зелених насаджень на таких територіях, а тому покладення відповідальності на Виконавчий комітет Одеської міської ради за обставин, які виникли внаслідок неналежного виконання управителем, а саме КП «ЖКС «Фонтанський» своїх зобов`язань, є необґрунтованим. Також, на думку Виконавчого комітету Одеської міської ради, останній не є належним відповідачем у справі. У даному випадку рішення суду про визнання протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради відсутнє, жодним актом така протиправна бездіяльність не встановлена, а тому в матеріалах справи відсутні докази, що саме дія чи бездіяльність Виконавчого комітету Одеської міської ради спричинили шкоду позивачу. У задоволенні позовних вимог позивача до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просив відмовити у повному обсязі.

26 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання Виконавчого комітету Одеської міської ради про витребування документів від Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та КП «ЖКС «Фонтанський».

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року задоволено клопотання Виконавчого комітету Одеської міської ради про витребування доказів.

17 березня 2026 року на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2026 року від КП «ЖКС «Фонтанський» надійшли витребувані судом документи.

01 квітня 2026 року на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2026 року від Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надійшли витребувані судом документи.

26 травня 2026 року ОСОБА_1 подано додаткові пояснення у справі, у яких позивач зазначив, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , є комунальною власністю і рішень щодо її передачі у власність чи користування не приймалось, що підтверджується листом Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Одеської міської ради, доданим до додаткових пояснень. Також зазначив, що відповідно до п. 2.2.2 Статуту КП «Міськзелентрест», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 02.07.2025 року № 3230-VIII, предметом діяльності Підприємства є, зокрема, видалення зелених насаджень на території міста у порядку, встановленому чинним законодавством України. Натомість, дана норма не ставить в залежність наявність таких насаджень чи відсутність на балансі підприємства, що вказує на те, що і дерево за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , також підлягало видаленню як аварійне саме КП «Міськзелентрест», що вочевидь вчасно зроблено уповноваженим відповідачем не було, внаслідок чого позивачу у справі було завдано майнової та моральної шкоди.

26 травня 2026 року КП «Міськзелентрест» надало до суду додаткові пояснення у справі, де зазначило, що відповідно до абзацу 2 п. 3.2.9 Правил благоустрою утримання в належному стані та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, споруд проводиться, зокрема, підприємством, установою, організацією, з яким укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 28.08.2025 № 01-59/1623 будинок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , перебуває в управлінні КП «ЖКС «Фонтанський». Зелені насадження, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 12 та АДРЕСА_1 , на балансі чи утриманні КП «Міськзелентрест» не перебувають.

Ухвалою Приморського районного суду від 26 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 18 червня 2026 року о 16 годині 10 хвилин.

14 вересня 2026 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Голуб А.С. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просили задовольнити позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала поданий позов, наполягаючи на його задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзивах.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить автомобіль Toyota Estima Lucida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску, на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

17 липня 2025 року близько 18:30-19:00 год. за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, між будинками 12 та 12а, відбулося падіння дерева на автомобіль марки Toyota Estima Lucida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Факт падіння дерев та настання механічних пошкоджень автомобілю позивача було зафіксовано співробітниками Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного Управління національної поліції в Одеській області, що підтверджується копією пояснень ОСОБА_1 від 17 липня 2025 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 липня 2025 року, листом Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного Управління національної поліції в Одеській області від 22 липня 2025 року № 60.5-15369; фотофіксацією.

Згідно з висновком експерта ОСОБА_2 № 7986, складеного 27 липня 2025 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля TOYOTA ESTIMA LUCIDA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок події, яка сталася 17 липня 2025 року, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТ3 на момент пошкодження 17 липня 2025 року і становить 125020 (сто двадцять п`ять тисяч двадцять) грн. Ринкова вартість автомобіля TOYOTA ESTIMA LUCIDA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з урахуванням аварійних пошкоджень, отриманих в події, яка сталася 17 липня 2025 року, визначається рівною вартості утилізації (металобрухту, що залишився) і становить 9230 (дев`ять тисяч двісті тридцять) грн.

21 серпня 2025 року Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) надано довідку № 417/2025 про те, що станом на 17 липня 2025 року з 17:00 по 19:00 в м. Одесі були наступні погодні умови: вітер північний захід з переходом на південний захід, 2 м/с, порив 5 м/с; без опадів; температура повітря 25,7 С-23,4 С; вологість повітря: 66%. З огляду на викладене стихійних гідрометеорологічних явищ 17.07.2025 року не спостерігалось.

25 серпня 2025 року надійшла відповідь КП «ЖКС «Фонтанський» на адвокатський запит, де зазначено, що Комунальне підприємство «ЖКС «Фонтанський» не приймало участь у жодному конкурсі з визначення балансоутримувача зелених насаджень; не є спеціалізованим підприємством по догляду за зеленими насадженнями (згідно статутної діяльності); не підписувало жодного акту приймання-передачі на баланс зелених насаджень на об`єктах благоустрою міста. КП «ЖКС «Фонтанський» не виконує функцій щодо утримання та догляду зелених насаджень на об?єктах благоустрою. Рішення щодо обов`язку утримання зелених насаджень та закріплення зон відповідальності за вказаними адресами з Комунальним підприємством «ЖКС «Фонтанський» не приймалося.

26 серпня 2025 року надійшла відповідь КП «Міськзелентрест» на адвокатський запит, де повідомлено, зелені насадження, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 12 та 12а, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест».

28 серпня 2025 року Департаментом міського господарства Одеської міської ради надано відповідь про те, що зазначена адреса не належить до зони обслуговування КП «Міськзелентрест». Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Визначений будинок знаходиться в управлінні Комунального підприємства «ЖКС «Фонтанський» (далі - Управитель ). Управитель здійснює організацію забезпечення об`єкта послугами згідно з укладеними договорами, у тому числі з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

28 серпня 2025 року також Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради надав відповідь на запит, де зазначив, що Департаментом не здійснюється обслуговування, утримання та догляд за будь-якими зеленими насадженнями в місті Одеса, в т.ч. за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 12 та 12а.

29 серпня 2025 року Департамент міського господарства Одеської міської ради у відповідь на запит зазначив, що саме Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради проводить конкурси з визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

У відзиві на позовну заяву Виконавчий комітет Одеської міської ради зазначає про те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не може бути відповідачем у справі, тоді як виконання обов`язку щодо управління багатоквартирним будинком та прилеглою територією покладено саме на КП «ЖКС «Фонтанський» як на особу, з якою укладено договір про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч. ч. 1, 2ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Тобто дерево є елементом благоустрою.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п. 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п. 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

У відповідності до зазначених норм, саме до відання Виконавчого комітету Одеської міської ради належить організація благоустрою м. Одеси, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.

Відповідний правовий висновок узгоджується з викладеним Верховним Судом у постанові від 17 травня 2022 року по справі № 522/2890/20 висновком.

Як вже було зазначено, Виконавчий комітет Одеської міської ради посилається на те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки, житлові будинки за адресою: АДРЕСА_3 перебувають в управлінні КП «ЖКС «Фонтанський», а тому, саме КП «ЖКС «Фонтанський» має в тому числі, здійснювати обслуговування прибудинкової території.

Проте, із зазначеними висновками не можна погодитися з огляду на наступне.

Згідно з відповіддю Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 28 серпня 2025 року зазначена адреса не належить до зони обслуговування КП «Міськзелентрест». Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Визначений будинок знаходиться в управлінні Комунального підприємства «ЖКС «Фонтанський».

У листі Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Одеської міської ради від 13.03.2026 року № 01-19/560, рішення про передачу у власність або користування (оренду) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , не приймалося.

Дійсно, 23 травня 2017 року між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» було укладено договір № 01/0969 про управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за яким управитель зобов`язався надавати послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник надає право управителю відраховувати належну йому винагороду за послуги з управління багатоквартирним будинком, яка запропонована управителем у конкурсній пропозиції, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом.

Крім того, 23 травня 2017 року між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» було укладено аналогічний договір № 01/0970 про управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за яким управитель зобов`язався надавати послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник надає право управителю відраховувати належну йому винагороду за послуги з управління багатоквартирним будинком, яка запропонована управителем у конкурсній пропозиції, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом.

Проте, згідно з умовами договорів, у КП «ЖКС «Фонтанський» відсутні обов`язки щодо утримання зелених насаджень, а також здійснення спилювання аварійних дерев, що розташовані на прибудинковій території.

У постанові Одеського апеляційного суду від 17.04.2025 року у справі № 522/9585/23-Е вказано, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу Одеської міської ради, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_4 та Юрія Лип. Виконавчий комітет Одеської міської ради у межах цієї справи не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: АДРЕСА_4 , або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями. При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки. Доказів будь-якого права користування земельною ділянкою комунальної форми власності у ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс», матеріали справи також не містять. У зв`язку з чим, колегія суддів не погодилася з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» уклавши договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.07.2020 року № 53 взяло на себе обов`язок здійснювати благоустрій в тому числі прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 та Юрія Лип. Суд, а тому міг звернутися до уповноваженого на те органу із заявою про видалення зелених насаджень, проте, не вчинив зазначені дії, у зв`язку з чим несе відповідальність перед позивачем за відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди.

Виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів, які б свідчили про те, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

Також, не надано доказів на підтвердження того, що КП «ЖКС «Фонтанський» наділено правом користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Тому, підстави вважати, що КП «ЖКС «Фонтанський» несе відповідальність перед позивачем за відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди та відповідно є належним відповідачем у справі відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові КЦС ВС від 25.01.2023 у справі № 522/2891/20 вказано наступне:

- суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину;

- суд першої інстанції встановив, що зелені насадження, розташовані за адресою АДРЕСА_1 не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест», відповідний договір щодо догляду за зеленими насадженнями за вищезазначеною адресою балансоутримувачем, власником або користувачем КП «Міськзелентрест» також не укладався;

- суд першої інстанції зробив висновок, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста, дані, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації відсутні, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування;

Верховний Суд вказав, що оскільки відповідач не довів відсутність протиправності та вини, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог в оскарженій частині (стягнення грошового відшкодування з Одеської міської ради). Натомість апеляційний суд помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди та витрат на проведення оцінки майна.

В даному конкретному випадку, позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують той факт, що внаслідок падіння дерева, належному позивачеві на праві власності автомобілю було завдано шкоду.

Як вже було встановлено, дерево за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, між будинками 12 та АДРЕСА_1 , на баланс КП «Міськзелентрест» - не передавалася.

Докази, на підтвердження того, що дерево за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , перебуває на балансі будь-якої іншої фізичної або юридичної особи Виконавчим комітетом Одеської міської ради надані не були.

При цьому, повноваження КП «ЖКС «Фонтанський» щодо догляду за зеленими насадженням у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком відсутні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

Також, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , передавалася будь-якій фізичній або юридичній особі у власність чи користування.

Тому, суд вважає, що саме Виконавчий комітет Одеської міської ради повинен відповідати за шкоду, завдану внаслідок падіння дерева за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , та відповідно є належним відповідачем у справі.

Відповідно до інформації з довідки про погодні умови, наданої Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) від 21.08.2025 року № 417/2025, станом на 17.07.2025 року з 17:00 по 19:00 в м. Одесі були наступні погодні умови:

- вітер північний захід з переходом на південний захід, 2 м/с, порив 5 м/с;

- без опадів;

- температура повітря 25,7 С-23,4 С;

- вологість повітря: 66%.

Зазначене свідчить про те, що падіння дерева відбулося через незалежні від погодних умов причини.

Фактично підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного право порушення, виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

У постанові КЦС ВС від 17 квітня 2019 року у справі № 715/1345/17, ВС зазначив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, а на позивача покладається обов`язок довести наявність заподіяної шкоди та її розмір.

Системний аналіз статті 22 ЦК України і частини другої статті 1192 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Згідно з ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Звіт (висновок експерта) про оцінку майна є належним і допустимим доказом на підтвердження завданих збитків у вигляді витрат, які власник пошкодженого автомобіля мусить зробити для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту).

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц, від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц, від 21 липня 2021 року у справі № 757/33065/18-ц.

Тому, беручи до уваги те, що дерево за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, між будинками 12 та 12а, розташоване не земельній ділянці комунальної власності та не передавалося на баланс КП «Міськзелентрест», а балансоутримувача такого дерева не визначалося, враховуючи той факт, що розмір завданої шкоди підтверджується належними та допустимими доказами та не був спростований відповідачем, а особою, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, є Виконавчий комітет Одеської міської ради, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради шкоди, заподіяної внаслідок падіння дерева у розмірі 125 020 гривень.

Водночас, суд зазначає, що розмір шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням автомобіля, визначається на підставі п. 8.2 Методики та ст. 30.1 Закону № 1961- IV.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо визначені звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Згідно зі ст. 30.2 Закону № 1961-IV, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Згідно з абз. 2 п. 15 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням ТЗ, регламентовано ст. 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Різниця між вартістю матеріального збитку, що дорівнює ринковій вартості авто на момент ДТП, та утилізаційною вартістю авто і є та сума, яку має отримати потерпілий у випадку фізичного знищення авто від страховика.

Суд звертає увагу, що в проведеному позивачем звіті про оцінку, які сторонами не заперечувалось, визначено лише вартість знищеного автомобілю до події і не визначено вартість деталей, вузлів та агрегатів вже знищеного автомобіля, а тільки утилізаційну вартість автомобіля.

У чинній редакції ст. 30 Закону № 1961- IV не передбачено право потерпілого не погоджуватися з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а авто визнається фізично знищеним виключно на підставі висновку експертизи або оцінки, а також не передбачено переходу права на залишки авто до страховика або особи яка відшкодовує збитки.

Разом з тим, у відповідності до абзацу 3 пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23), - порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик, або інша особа, яка відповідає за завдану шкоду.

Отже, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20, та виходячи із принципу пропорційності та розумності, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача ОСОБА_1 передати після повної виплати шкоди у розмірі 125 020 гривень залишки автомобіля Toyota Estima Lucida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску, знищеного після падіння дерева на машину, Виконавчому комітету Одеської міської ради.

Щодо позовної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві позивач зазначає, що в результаті падіння дерева на автомобіль транспортний засіб був фактично знищений, оскільки за результатом експертного дослідження встановлено економічну недоцільність проведення ремонту автомобіля. З огляду на це ОСОБА_1 зазначає, що доклав значних зусиль, щоб відновити його попередній стан, що полягало у пошуку автомобіля на найближчий час користування. Пошкоджений автомобіль являв собою не тільки транспортний засіб для власних, а і для робочих потреб, оскільки ОСОБА_1 є технічним працівником інтернет провайдеру «Тенет», а технічні характеристики пошкодженого автомобіля безпосередньо дозволяли позивачу періодично перевозити об`ємні грузи, тоді як знайдена зараз тимчасова машина такої можливості не надає. Внаслідок наведеного позивач вимушений у разі необхідності звертатись за орендою більшої машини або допомогою знайомих/друзів/колег, що також створює численні незручності та дискомфорт у повсякденному житті, що внесло корективи до звичного способу життя позивача, що негативно вплинуло на його моральний та фізичний стан. Через понесені моральні страждання та погіршення фізичного стану ОСОБА_1 був вимушений звернутись за медичною допомогою. 23 липня 2025 року лікарем-невропатологом було діагностовано у ОСОБА_1 тривожний синдром, який безпосередньо став наслідком постійних переживань та стресу внаслідок завдання позивачу шкоди. 23.07.2025 року такий самий висновок зроблено також і лікарем-психіатром. При цьому, за результатом даних обстежень лікарями зроблено висновок про тимчасову непрацездатність позивача та направлено на ряд оглядів та аналізів, а також рекомендовано вживати ряд седативних препаратів.

У зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень.

Згідно з ч.1,ч. 2 ст. 281 ЦК України, фізична особа має невід`ємне право на життя. Фізична особа не може бути позбавлена життя. Фізична особа має право захищати своє життя та здоров`я, а також життя та здоров`я іншої фізичної особи від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.

За ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995р., згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому, є очевидним, що пошкодження майна завдане позивачу, призвело до немайнових трат таких як стрес, втрата свого особистого часу, і пов`язаних з цим наслідків. Пошкодження майна через падіння дерева є подією, що викликає негативні емоції, які суттєво вплинули на здоров`я позивача, а тому суд вбачає причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та немайновими, моральними втратами позивача.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє вимогу про стягнення моральної шкоди та вважає необхідним стягнути на користь позивача 10 000 гривень.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1400 гривень 16 копійок, а також позивач поніс витрати пов`язані із розглядом справи, а саме вартість висновку експерта від 27 липня 2025 року № 7986 склала 4500,00 гривень, що підтверджується квитанцією від 24 липня 2025 року.

У зв`язку із задоволенням позову до відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимогист.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст. 17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

За таких обставин, суд, розглянувши подані сторонами документи всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15,16,22,386,1166,1173 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про відшкодування шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, Біржова площа, буд. 1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) майнову шкоду у розмірі 125020 (сто двадцять п`ять тисяч двадцять) гривень 00 копійок, зобов`язавши ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) передати Виконавчому комітету Одеської міської ради транспортний засіб Toyota Estima Lucida, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску після повної виплати майнової шкоди у розмірі 125020 гривень 00 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, Біржова площа, буд. 1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, Біржова площа, буд. 1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, Біржова площа, буд. 1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) судовий збір в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень 16 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 29 вересня 2026 року.

Суддя: