Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №279/4591/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 279/4591/25

Номер провадження 2/504/1957/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: Вінської Н.В.,

при секретарі: Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав Одеського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.06.2018 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001045753401 Відповідно до умов договору, позивачем видано відповідачу надано кредитну карту з кредитним лімітом в сумі 5000,00 грн., який згодом було збільшено до 24 943,96 грн.

Проте, Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином протягом тривалого часу. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.04.2025 складає 37726.18 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять шість гривень 18 копійок) грн., з яких: - 24943.96 грн. – заборгованість за кредитом; - 12782.22 грн. – заборгованість процентами.

Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку остання зазначила в анкеті на отримання кредиту, однак у встановлений строк заборгованість відповідачем погашена не була. У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 15.12.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З прохальної частини позовної заяви вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений строк відзиву не надала.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.06.2018 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви №2001045753401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 5000,00 грн. із строком кредитування 12 місяців з стандартною процентною ставкою 59,49% річних.

Відповідно до заяви №2001045753401 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 02.06.2018 року, з умовами якої погодилася відповідач, про що свідчить наявність її власноручного підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, тощо.

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 12.06.2019 р.), затвердженої рішенням Правління АТ «Перший Український Міжнародний Банк» протокол № 760 від 11.06.2019, передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001045753401 станом на 09.04.2025 року (включно) становить 37 726,18 грн., з яких: 24 943,96 грн. - заборгованість за кредитом; 12 782,22 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією.

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001045753401, боржнику ОСОБА_1 періодично збільшували кредитний ліміт, та 27.03.2023 року було встановлено кредитний ліміт у сумі 24 943,96 грн..

10.04.2025 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» направив письмову вимогу ОСОБА_1 на адресу місця проживання ( АДРЕСА_1 ), яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту.

Відповідач користувався кредитними коштами, періодично здійснював платежі в рахунок повернення отриманих кредитних коштів, але свої зобов`язання за вказаним договором у повному обсязі не виконав, в результаті чого станом на 09.04.2025 року виникла заборгованість у розмірі 37 726,18 грн., з яких: 24 943,96 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 782,22 грн - сума заборгованості за процентами.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Зазначений карантин введено з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), який тривав до 30 червня 2023 року.

Разом з тим, згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини. Спір стосується стягнення заборгованості за договором № 2001045753401 від 02.06.2018 року, а саме заборгованості за кредитом та процентами.

Доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання та порушив умови договору № 2001045753401 від 02.06.2018 року між ним і АТ "ПУМБ", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором.

При цьому, суд зазначає, що на час розгляду справи відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст.617 ЦК України.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано суду доказів, що саме з долученою до позову редакцією Умов та Тарифів Банку ознайомився відповідач.

Так, судом встановлено, що 02.06.2018 року між ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви № 2001045753401 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Підписуючи вказану заяву, відповідач був ознайомлений з розміром кредитного ліміту, розміром реальної річної процентної ставки, розрахунковою та платіжною датою кредиту; строк дії Кредитного ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки відповідно до умов ДКБО, отримав платіжну картку.

Також, відповідач ознайомився з умовами Паспорта споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу відкрито кредитну лінію з відповідним кредитним лімітом, строк кредитування становить 12 місяців з автоматичною пролонгацією, визначено процентну ставку кредитування, порядок повернення кредиту, а також інші умови кредитування.

Окрім того, факт отримання кредитних коштів та користування ними відповідачем не заперечується, свого контррозрахунку заборгованості на отриманих ним умовах кредиту відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , укладаючи 02.06.2018 року кредитний договір № 2001045753401, був ознайомлений з умовами кредитного договору та погодився з такими умовами.

Інші доводи сторони відповідача, наведені у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором.

Так, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на те, що позов не підлягає задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності виходячи з такого.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 остання систематично використовував грошові кошти з рахунку на оплату товарів та послуг та здійснював часткове погашення кредиту та відсотків у 2018-2025 роках.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження направлення відповідачем банку заяв про припинення дії кредитного договору суду не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2422,40 грн судового збору .

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 526, 626, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 37726.18 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять шість гривень 18 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422.4 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя : Вінська Н. В.