Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №377/1195/26 — Славутицький міський суд Київської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/1195/26

Провадження №3/377/310/26

30 вересня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП, що надійшла з Прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально - ударних безпілотних авіаційних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально - ударних безпілотних авіаційних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії – водія, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 384933 від 28 вересня 2026 року, 23 вересня 2026 року на місці несення служби в АДРЕСА_2 , під час перевірки особового складу майором ОСОБА_2 , було виявлено відсутність сержанта ОСОБА_1 в місці дислокації підрозділу, який з особистих мотивів не з`явився для виконання обов`язків військової служби до підрозділу, а прибув лише о 16:30 годині 26 вересня 2026 року, використовуючи службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків, в умовах дії воєнного часу в Україні, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідно до статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП, присутність особи не є обов`язковою, то справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, вважаю за необхідне зробити такий висновок.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з частиною другою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як зазначено у статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За правилом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Відповідальність за частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачена за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-15 КУпАП, є суспільно-небезпечна бездіяльність у вигляді недбалого ставлення до військової служби та суспільно-небезпечні наслідки, які можуть настати в результаті цього.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Частиною 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

У примітці до статті 172-13 КУпАП зазначено, що під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Отже, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП, є виключно військові службові особи, а саме: військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи повинні містити посилання та підтвердження того, що сержант ОСОБА_1 відповідає ознакам військової службової особи, зазначеним у примітці до статті 172-13 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП, суду надані докази: протокол про адміністративне правопорушення ЧЦП № 384922 від 28 вересня 2026 року; копію листків паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; копію картки платника податків ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 від 28.09.2026; пояснення ОСОБА_2 від 28.09.2026; пояснення ОСОБА_3 від 28.09.2026; копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2732-АГ від 14.11.2023 «Про уповноважених посадових осіб»; витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.05.2025 №652-ОС «Про виконання службових обов`язків за посадою»; витяг з книги №6/5 (дск) обліку особового складу ПКШР РУБпАК.

Відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту у зв`язку із чим до нього пред`являються особливі вимоги. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у ньому повинна викладатись суть правопорушення, поставленого особі у вину, яка повинна відповідати диспозиції відповідної статті (частини статті) КУпАП.

Згідно із статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №384933 від 28.09.2026, ОСОБА_1 поставлено у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП, а саме те, що 23 вересня 2026 року на місці несення служби в АДРЕСА_2 , під час перевірки особового складу, було виявлено відсутність сержанта ОСОБА_1 в місці дислокації підрозділу, який з особистих мотивів не з`явився для виконання обов`язків військової служби до підрозділу, а прибув лише о 16:30 годині 26 вересня 2026 року, використовуючи службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків, в умовах дії воєнного часу в Україні

Норма частини 2 статті 172-15 КУпАП має бланкетний характер, оскільки фактично у своїй диспозиції відсилає до закону (нормативно-правових актів), що регулюють певні правовідносини, зокрема щодо функціональних обов`язків особи, яка притягається до відповідальності, невиконання (неналежне виконання) яких, і складає по суті склад зазначеного адміністративного правопорушення. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним, змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.

Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов`язково встановити, який саме нормативно-правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.

У порушення вимог статті 256 КУпАП формулювання суті вказаного у протоколі правопорушення не відповідає диспозиції частини 2 статті 172-15 КУпАП, оскільки не містить конкретних ознак об`єктивної сторони складу цього правопорушення, зокрема відсутнє чітке зазначення встановленої події правопорушення, тобто: в якому саме діянні протиправного характеру, що вчинене особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, в порушення визначених йому конкретним нормативно – правовим актом обов`язків, виразилося недбале ставлення ОСОБА_1 до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито, до виконання яких саме службових обов`язків недбало ставився ОСОБА_1 , якими вимогами Статутів Зборойних Сил України він нехтував при вчиненні інкримінованих йому дій, та які суспільно-небезпечні наслідки могли настати чи настали внаслідок його дій.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП, серії ЧЦП №384933 від 28.09.2026 не може бути належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172- 15 КУпАП, ЧЦП №384933 від 28.09.2026 документів, вбачається, що ОСОБА_1 має військове звання сержант, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії – водія.

Документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є військовою службовою особою у розумінні примітки статті 172- 13 КУпАП, як і факт виконання ним організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконання ним таких обов`язків за спеціальним дорученням повноважного командування, матеріали справи не містять.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Інші докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, не є достатніми для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

З урахуванням наведеного, законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане у протоколі адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП, немає, внаслідок відсутності складу цього правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП, необхідно закрити за відсутності складу вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 247, 283-285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. С. Бабич