Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №187/1508/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №187/1508/26

Суддя: Соловйов І. М.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1508/26

2/0187/875/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення аліментів.

Позовна заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час син проживає спільно з позивачкою і вона надає йому належне виховання, але у зв`язку з тяжким економічно-політичним становищем в країні та постійного зростання цін вона не в змозі самостійно забезпечити належний матеріальний рівень дитині. У зв`язку з чим позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 10000 грн з індексацією, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 01 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На офіційну адресу відповідача було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 18.08.2026 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

15.10.2005 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 431, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26.05.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому батьками дитини записані: ОСОБА_6 (батько), ОСОБА_1 (мати).

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 Сімейного кодексу України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За приписами 181, 182 Сімейного кодексу України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліменти інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Статтею 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи аліменти у твердій грошовій сумі, суд бере до уваги фактичні потреби дитини, зумовлені її віком, станом здоров`я, необхідністю забезпечення харчуванням, одягом, лікуванням, навчанням, розвитком та іншими потребами, а також матеріальні можливості кожного з батьків щодо участі в її утриманні.

При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість виконання ним обов`язку щодо утримання дитини у визначеному позивачем розмірі, зокрема про його скрутне матеріальне становище, відсутність доходу чи його недостатність, наявність інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, або інших обставин, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів.

При цьому суд виходить із необхідності забезпечення дитині належного рівня матеріального утримання та враховує, що той із батьків, з ким проживає дитина, як правило, несе повсякденні витрати на її утримання та забезпечення її потреб. Обов`язок другого з батьків полягає у належній та співмірній участі у таких витратах.

Таким чином, з урахуванням установлених у справі обставин, а також потреб дитини, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення їх розміру.

Отже, індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, є передбаченим законом механізмом забезпечення збереження їх купівельної спроможності та здійснюється виконавцем у порядку, встановленому законодавством, без необхідності ухвалення судом додаткового рішення про проведення такої індексації.

З огляду на наведене та враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

При поданні позову позивачем судовий збір не сплачувався, оскільки остання звільнена від його сплати.

Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що за подання такого позову позивач звільнений від сплати судового збору, такі витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь держави в сумі 1331,20 грн, тобто в мінімальному розмірі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 130,141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 щомісячно аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійки) гривень, з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 23.07.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 коп. на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя І.М. Соловйов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua