Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №184/1717/26
Суддя: Коваленко В. О.
Справа № 184/1717/26
Номер провадження 2/184/1310/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Коваленко В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Руденко М.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про скасування усиновлення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування усиновлення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є громадянином Румунії. Між ним та ОСОБА_4 , 22.08.2018 року було зареєстровано шлюб. Сімейне життя між ними не склалося, та відповідно до рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10.09.2021 шлюб було розірвано. У позивача та відповідача є спільна дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.10.2019, виданого Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Не зважаючи на факт припинення шлюбу з відповідачем, позивач намагався всіляко підтримувати стосунки з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак відповідач та її родина категорично відмовилися від надання позивачем допомоги дитині. Через те, що позивач ОСОБА_6 мешкає в Румунії, а ОСОБА_5 в Україні, спілкування між ними відбувалося в телефонному режимі. Але з часом спілкування ставало все рідше. Дитина повідомила, що в них немає спільних тем для спілкування, тому їй не цікаво спілкуватися з позивачем. Відповідач повторно вийшла заміж, ОСОБА_5 мешкає з відповідачем ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_7 . В одній із нечисленних розмов ОСОБА_5 повідомила позивачу, що душевний та емоційний зв`язок як з батьком вона відчуває до чоловіка відповідача - ОСОБА_7 . Позивач не заперечує, щоб ОСОБА_5 продовжила надалі так іменуватись.
Представник позивача - адвокат Гуцало П.С. у підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву, відповідно до якої просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи за її відсутності.
Крім того, на адресу суду надійшло клопотання від малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого вона просить задовольнити позовні вимоги по справі 184/1717/26 та скасувати її усиновлення ОСОБА_8 . Це клопотання написано в присутності матері, ОСОБА_2 . Правові наслідки написання даного клопотання ОСОБА_5 зрозумілі.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Крім того, від представника Органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області Андрєєвої Н.А. надійшов висновок щодо доцільності скасування усиновлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 22 серпня 2018 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1663.
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 оголошено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Румунії, особистий номер НОМЕР_3 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , повіт Харгіта, батьком дитини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, Україна.
Встановлено, що на підставі зазначеного рішення Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області були внесені зміни до актового запису про народження ОСОБА_11 , а саме змінено прізвище на « ОСОБА_12 », по батькові на « ОСОБА_13 »; відомості про батька: прізвище змінено на « ОСОБА_12 », ім`я змінено на « ОСОБА_14 », по-батькові « ОСОБА_15 » - видалено, дата народження змінено на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », громадянство змінена на «Громадянин Румунії», видано 03.10.2019 свідоцтво про народження.
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10.09.2021 шлюб, зареєстрований 22.08.2018 Шевченківським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що в книзі записів актів громадянського стану зроблено відповідний актовий запис №1663, між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - розірвано. Прізвище відповідачу залишено « ОСОБА_16 ».
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 14.06.2023 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвища після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_17 (актовий запис № 63).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з моменту усиновлення дитини намагався здійснювати покладені на нього обов`язки щодо виховання та спілкування з малолітньою дитиною, однак психологічний зв`язок з дитиною не склався, від чого насамперед страждала дитина.
Відповідно до характеристики ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 7-А класу КЗ «Ліцей №3» Покровської міської ради Дніпропетровської області, учениця старанна, вихована, дисциплінована, має оцінки високого та достатнього рівня навчальних досягнень, проявляє інтерес до навчання. Дівчинка активна, бере участь у житті класу та школи. Мати - ОСОБА_2 , приділяє належну увагу вихованню та навчанню доньки, підтримує зв`язок з класним керівником, відвідує батьківські збори, контролює навчальний процес. Батько - ОСОБА_6 , участі у вихованні та навчанні дитини не приймає, до навчального закладу жодного разу не звертався.
В матеріалах справи наявні письмові заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , в яких вони підтверджують про відсутність спілкування ОСОБА_21 з особою, яка є її батьком.
Крім того, згідно заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , в яких вони підтверджують факт відсутності спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , припинення спілкування відбулося з ініціативи ОСОБА_22 .
З висновку №363/06-53-26 від 20.08.2026 щодо доцільності скасування усиновлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідності його інтересам дитини, встановлено, що з метою захисту інтересів дитини, керуючись ст.238 СК України, постановою КМУ від 08.10.2008 №905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлення дітей», на підставі протоколу комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської міської ради Дніпропетровської області від 13.08.2026 №16, орган опіки та піклування дійшов висновку щодо доцільності скасування усиновлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статей 207, 232 СК України усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина на підставі рішення суду та надає усиновлювачеві й усиновленій дитині взаємні права і обов`язки в обсязі, який мають батьки та діти.
Згідно з частиною першою статті 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, зокрема якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає на недоумство або психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.
Отже, в контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому, зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 роз`яснено, що усиновлення може бути скасоване, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; між усиновлювачем і дитиною незалежно від його волі склалися стосунки, які роблять неможливим виконання ним своїх батьківських обов`язків.
Крім того, вказана постанова наголошує, що основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача та інших обставин, що негативно впливають на емоційний стан дитини.
З огляду на викладене, одним з головних критеріїв щодо забезпечення усиновленої дитини духовним та фізичним розвитком є сім`я. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розвиток дитини, її виховання базується насамперед на сімейному вихованні.
Відповідно до частини третьої статті 239 СК України у разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - передається на опікування органові опіки та піклування.
Згідно зі статтею 241 СК України після набрання законної сили рішенням суду про скасування усиновлення суд у місячний строк зобов`язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини; орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно зі статтями 32, 51 Конституції України та статтею 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, а втручання в особисте і сімейне життя допускається лише у випадках, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для розвитку дитини та несе відповідальність за створення належних умов для її розвитку; виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини, а батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані забезпечувати виховання, навчання і розвиток дитини та поважати її гідність.
Відповідно до статей 4, 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» заходи соціального захисту таких дітей гарантуються, забезпечуються та охороняються державою, а органи опіки та піклування у межах компетенції здійснюють соціальний захист та захист прав дітей.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на пункт 3 частини першої статті 238 СК України, вказуючи на те, що після усиновлення між ним та дитиною відсутній психологічний зв`язок та порозуміння.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а статтею 5 цієї Конвенції визначено обов`язок держави поважати відповідальність і права батьків та інших осіб, які за законом відповідають за дитину, керувати дитиною відповідно до її здібностей, що розвиваються.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей усиновлення може бути скасовано лише за рішенням компетентного органу, а найвищі інтереси дитини мають перевагу; скасування до досягнення дитиною повноліття допускається лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
Суд враховує позицію органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області №363/06-53-26 від 20.08.2026, який, здійснивши аналіз ситуації та дійшов висновку про доцільність скасування усиновлення як такого, що відповідає інтересам дитини; відповідач позовні вимоги визнала. Також суд враховує думку дитини - ОСОБА_5 , яка, згідно наданої заяви до суду, написаної в присутності матері, ОСОБА_2 , просить скасувати її усиновлення ОСОБА_8 .
На підставі вищевказаного, враховуючи, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, а також з огляду на те, що підстав, передбачених у сімейному законодавстві, які б перешкоджали скасуванню усиновлення, судом не встановлено, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
У зв`язку із задоволенням позовної вимоги щодо скасування усиновлення, суд дійшов висновку про необхідність виключення з актового запису про народження ОСОБА_5 відомостей про батька, поновивши відомості про батька, які були записані до усиновлення.
Суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки позивач та представник просили не стягувати витрати зі сплати судового збору з відповідача.
Керуючись статтями 19, 27, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про скасування усиновлення - задовольнити.
Скасувати усиновлення ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином Румунії, малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису № 1521 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було складено Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, шляхом поновлення відомостей, записаних до усиновлення дитини, згідно рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 по справі №184/1142/19.
Виключити з актового запису про народження дитини № 1521 від 27.11.2013, який було складено Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, відомостей про те, що ОСОБА_6 є усиновлювачем, замінивши запис про батька дитини з « ОСОБА_6 , громадянин Румунії» на « ОСОБА_3 , громадянин України».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 29.09.2026. В.О.Коваленко
Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua