Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №205/6198/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/6198/25

Номер провадження2/205/3150/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Шеремет В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 91725,04 гривень. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.10.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №22033000187403, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами на 60 місяців зі строком кредитування до 08.10.2024 року (п. 1.2 Кредитного договору).

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст. 526 та ст. 527 ЦК України.

28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №28/03/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за Кредитним договором. На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за кредитним договором становить: 91 725,04 гривень, яка складається із: суми боргу по тілу кредиту становить 58 634,59 гривень; суми боргу по відсоткам 167,45 гривень, заборгованості по комісії 32 923,00 гривень.

На підставі викладеного ТОВ «Цикл Фінанс» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №22033000187403 від 08.10.2019 року в сумі 91 725,04 гривень, яка складається із: суми боргу по тілу кредиту у розмірі 58 634,59 гривень; суми боргу по відсоткам у розмірі 167,45 гривень; заборгованості по комісії 32 923,00 гривень, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень.

Адвокат Антоненко Т.А., яка діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 надала суду відзив, в якому зазначила, що вищезазначені позовні вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.

З кредитного договору вбачається, п. 1.2 передбачено щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 08.10.2019 року по 07.02.2021 року 5% від суми кредиту, з 08.02.2021 року по 07.05.2022 року 4 % від суми кредиту, з 08.05.2022 року по 07.08.2023 року 3% від суми кредиту, з 08.08.2023 року по 08.10.2024 року по 1,95% від суми кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Таким чином, відповідач та її представник, враховуючи викладене, вважають, що відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача комісії за користування кредитом у розмірі 32 923 гривень.

Звертають увагу Суду на те, що в п. 1.3 Кредитного договору №22033000187403 від 08.10.2019 року зазначено, що банк формує графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії вартості всіх супутніх послуг, реальної проце6тної ставки та ін., а в п.4 Договору у розділі «У тому числі», зазначено, що комісія є платежем за додаткові та супутні послуги.

Окрім того, приймаючи до уваги, ту обставину, що кредитодавцем в порушення вищезазначених норм Законодавства незаконно нараховано відповідачу комісію, яка не є платою за користування кредитом, а супутньою послугою за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 98 891,74 гривень (стовпчик №2 Розрахунку суми несплачених комісій (додаток 3 до розрахунку заборгованості) та в подальшому з погашених відповідачем грошових коштів, кредитодавцем з цих коштів неправомірно списано погашення комісії у сумі 22 695,16 гривень (стовпчик №3 Розрахунку суми несплачених комісій ( додаток 3 до розрахунку заборгованості) та погашення простроченої комісії у сумі 43 273,58 гривень (стовпчик №6 Розрахунку суми несплачених комісій ( додаток 3 до розрахунку заборгованості), а в їх сумі 65 968,74 гривень, які відповідно кредитодавець повинен був віднести ( списати) в рахунок погашення відсотків за кредитом та тіла кредиту, то відповідно відповідачем погашено залишок простроченого кредиту та прострочених відсотків: 58 634,59 гривень (залишок простроченого кредиту) + 167,44 гривень ( залишок прострочених відсотків) - 65 968,74 гривень( сума комісії та простроченої комісії) = - 7 166,71 гривень. Таким чином, заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним погашена.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Антоненко Т.А. просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ТОВ «Цикл Фінанс».

Ухвалою суду від 26.05.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у позовній заяві просила суд провести розгляд справи без участі позивача ТОВ «Цикл Фінанс».

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Антоненко Т.А. надала суду заяву в якій просила у задоволенні позову відмовити, провести розгляд справи без її участі та участі відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.10.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №22033000187403, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами на 60 місяців зі строком кредитування до 08.10.2024 року (п. 1.2 Кредитного договору).

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

За п.1.1. Договору Банк надає Клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним Договором в повному обсязі.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що за цим Договором Банк надає Клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 75000 гривень. Кінцева дата повернення кредиту 08 квітня 2024 року. Строк кредитування щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 08.10.2019 року по 07.02.2021 року 5% від суми кредиту, з 08.02.2021 року по 07.05.2022 року 4 % від суми кредиту, з 08.05.2022 року по 07.08.2023 року 3% від суми кредиту, з 08.08.2023 року по 08.10.2024 року по 1,95% від суми кредиту.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 91 725,04 гривень, яка складається із: суми боргу по тілу кредиту у розмірі 58 634,59 гривень; суми боргу по відсоткам у розмірі 167,45 гривень; заборгованості по комісії 32 923,00 гривень.

28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №28/03/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за Кредитним договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Банк Кредит Дніпро»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У п. 1.2 Кредитного договору зазначено, що місячна комісія за обслуговування кредиту з 08.10.2019 року по 07.02.2021 року 5% від суми кредиту, з 08.02.2021 року по 07.05.2022 року 4 % від суми кредиту, з 08.05.2022 року по 07.08.2023 року 3% від суми кредиту, з 08.08.2023 року по 08.10.2024 року по 1,95% від суми кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України Про захист прав споживачів з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача комісії за користування кредитом у розмірі 32 923 гривень.

Суд зауважує, що в п. 1.3 Кредитного договору №22033000187403 від 08.10.2019 року зазначено, що банк формує графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін., а в п.4 Договору у розділі «У тому числі», зазначено, що комісія є платежем за додаткові та супутні послуги.

Окрім того, приймаючи до уваги, ту обставину, що кредитодавцем в порушення вищезазначених норм Законодавства незаконно нараховано відповідачу комісію, яка не є платою за користування кредитом, а супутньою послугою за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 98 891,74 гривень (стовпчик №2 Розрахунку суми несплачених комісій (додаток 3 до розрахунку заборгованості).

В подальшому з погашених відповідачем грошових коштів, кредитодавцем з цих коштів неправомірно списано погашення комісії у сумі 22 695,16 гривень (стовпчик №3 Розрахунку суми несплачених комісій (додаток 3 до розрахунку заборгованості) та погашення простроченої комісії у сумі 43 273,58 гривень (стовпчик №6 Розрахунку суми несплачених комісій ( додаток 3 до розрахунку заборгованості), а в їх сукупності 65 968,74 гривень, які кредитодавець повинен був віднести ( списати) в рахунок погашення відсотків за кредитом та тіла кредиту.

Таким чином, відповідачем погашено залишок простроченого кредиту та прострочених відсотків: 58 634,59 гривень (залишок простроченого кредиту) + 167,44 гривень (залишок прострочених відсотків) - 65 968,74 гривень( сума комісії та простроченої комісії) = - 7 166,71 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів або заперечень на спростування позиції відповідача позивачем суду не надано.

Проаналізувавши зміст матеріалів справи, враховуючи вищевикладені норми права, правові висновки Верховного суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 91725,04 гривень, оскільки дана сума заборгованості погашена за рахунок погашених відповідачем грошей, які списувалися кредитодавцем в рахунок погашення суми комісії та простроченої комісії, що викладено вище.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, покладає судові витрати, які складаються з оплатою судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень, на сторону позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265,273,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №22033000187403 від 08.10.2019 року у розмірі 91725,04 гривень, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», ЄДРПОУ: 43453613, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського б.8, м. Київ, 04112,засоби зв`язку: 067 355 57 68, ел. пошта: ess.law.ua@gmail.com;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник відповідача адвокат Антоненко Тетяна Анатоліївна,Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП №4489, видане 04.10.2019 року Радою адвокатів Дніпропетровської області, адреса для листування: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: НОМЕР_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , електронний кабінет в ЄСІТС наявний.

Суддя Костромітіна О.О.