Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №205/5901/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/5901/26

Номер провадження2-а/205/104/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Шеремет В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Іванов Олексій Андрійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правпорушення,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Іванов О.А., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була складена постанова №166 про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позивач з даною постановою не згоден, оскільки за дане правопорушення його вже притягували до адміністративної відповідальності на підставі Постанови №R500208 від 24.04.2026 року. У позивача вже був розшук за неявку за повісткою, 23.04.2026 року. Він подав заяву про визнання правопорушення, на підставі якої відносно нього була ухвалена відповідна постанова №R500208, і розшук за неявку за повісткою зник, відповідні скриншоти з застосунку «Резерв+» та постанова додаються, штраф ним також був сплачений. При цьому розшук в нього був саме з 09.02.2026 року, про що і зазначає відповідач в постанові, і після ухвалення постанови №R500208 з нього було знято розшук і на даний час він не має порушень правил військового обліку. Таким чином постанова №166 ухвалена за порушення, за яке він вже навіть сплатив штраф в період з 24.04.2026 року по 01.05.2026 року, інших повісток він не отримував. Тому відносно нього було складено дві постанови про притягнення до адміністративною за одне і теж саме правопорушення, а саме за «Неприбуття за повісткою до ТЦК та СП».

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

На підставі викладеного просив суд скасувати постанову №166 року від 01.05.2026 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 665,60 гривень та понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 8000 гривень.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано від відповідача копії адміністративних справ щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови №R500208 від 24.04.2026 року та постанови № 166 від 01.05.2026.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іванов О.А. в позовній заяві просив суд провести судовий розгляд без позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, відзиву не надав, будь-яких клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі не надав.

У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання, технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була складена постанова №166 про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В описовій частині постанови зазначено, що «Під час дії особливого періоду і воєнного стану військовозобов`язаний ОСОБА_1 був належним чиномоповіщеним, у відповідності до п. 41 Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560. Про зобов`язання прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09.00 годині 05.02.2026 року з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, за викликом по повістці №6462127 від 22.01.2026 року, яка була надіслана йому рекомендованим поштовим відправленням №4912800268773 від 22.01.2026 року з описом вкладення (фотокопія повістки була надіслана з офіційної електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу ОСОБА_1 о 19 год. 38 хв. 22.01.2026 року). В подальшому ОСОБА_1 будучи обізнаним про зобов`язання прибути в зазначений у повістці строк в порушення абзацу 15 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» лише на п`ятий день надіслав засобами електронного зв`язку заяву-повідомлення про неможливість прибути по повістці з додаванням до неї виписки з медичної карти стаціонарного хворого з зазначенням інформації про перебування на лікуванні з 05.02.2026року до 09.02.2026 року, і окрім того в подальшому у строк, що не перевищує сім календарних днів, починаючи з 09.02.2026 року, тобто з моменту закінчення лікування, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не прибув і документів, які б виправдовували його неприбуття не надав, порушивши своїми діями (бездіяльністю) вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і абзацом 15 частини 3 етапі 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналіз причин та умов, які призвели до вчинення адміністративного правопорушення, свідчать про особисте безвідповідальне ставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 , до виконання обов`язків передбачених чинним законодавством про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Документів, які б виправдовували дії військовозобов`язаного ОСОБА_1 , останній не надав.

Про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, військовозобов`язаний ОСОБА_1 був належним чином повідомлений (повідомлення про розгляд справи було надіслано рекомендованим поштовим відправленням за №4906400289178 від 14.04.2026 року з описом вкладення). Фотокопія повідомлення про розгляд справи була надіслана з офіційної електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу ОСОБА_1 о 09 год. 51 хв. 16.04.2026 року), однак на розгляд справи не прибув.

Враховуючи, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), тобто порушення вимог чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. вчинене в особливий період».

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що повіток про прибуття до ТЦК 05.02.2026 року о 9-00 він не отримував.

Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частинами 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Згідно примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Під час судового розгляду встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, позивача ОСОБА_1

було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 05.02.2026 року о 9-00.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6-8 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів існування підстав, передбачених частинами 6-7 ст. 258 КУпАП, за яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, оскільки оскаржувана постанова не може слугувати єдиним доказом вчиненого адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною 2 статті 277 КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення, передбачені ст. 210 КУпАП.

Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до 1 абзацу ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Згідно 2 абзацу ст. 279-9 КУпАП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Верховний Суд у постановах від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справах №308/12552/16-а та №482/9/17, від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Крім того, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено і триває на теперішній час.

Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено проведення загальної мобілізації.

Частинами 1, 3 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду цієї справи відповідачем не було надано доказів належного сповіщення позивача, а саме, що позивач отримав повістку про виклик, тобто завчасно знав про час та місце розгляду справи. Отже, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не було забезпечено дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що постанова №166 від 01 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, підлягає скасуванню, отже, наявні підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

При цьому суд не погоджується з позицією позивача, яка викладена у позовній заяві, що за дане правопорушення його вже притягували до адміністративної відповідальності на підставі Постанови №R500208 від 24.04.2026 року, оскільки даною постановою позивача притягували до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК 06.10.2025 о 09-00 годині, тобто обставини, викладені в даній постанові, які послугували притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, не є аналогічними обставинам, які викладені в оскаржуваній постанові.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

В позовній заяві позивач зазначає, що ним були понесені витрати за сплати послуг з надання правової допомоги у розмірі 3000 гривень. При цьому просить стягнути такі витрати у розмірі 8000 гривень. Таким чином, при наявності суперечностей щодо розміру понесених позивачем витрат за надання правової допомоги, суд не має визначити реальний розмір понесених позивачем таких витрат, тому відмовляє позивачу у задоволенні його вимог про стягнення на його користь витрат на правову допомогу.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 250, 255, 286 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Іванов Олексій Андрійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №166 від 01 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 тел. НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;

Представник позивача адвокат Іванов Олексій Андрійович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 тел. НОМЕР_4 адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 тел. НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя О.О. Костромітіна