Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №463/5866/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/5866/26 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.

Провадження № 33/811/1570/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2026 року,

встановив:

цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КпАП України, та обрано йому покарання у виді адміністративного штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 11.06.2026 року о 16 год 13 хв, на вул Жасминова, 11 у м. Львові, перебуваючи на робочому місці у магазині «Хаймер Клоусес», продавав товар, а саме: ароматизатор «Нуре Gems» 12 мм., 2 шт., та підсилювач міцності нікотиновмісним продуктом 2шт., виробник ФОП « ОСОБА_2 », без марки акцизного збору, чим порушив абзац 2, ч. 2, ст. 23 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дестилятів, бісетаналу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати в частині конфіскації майна, яке не є предметом правопорушення. Повернути вилучені гліцерин та ароматизатори без вмісту нікотину.

В обгрунтування вказує про те, що не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині конфіскації. Під час вилучення разом із нікотиновмісною продукцією були вилучені також гліцерин та ароматизатори без вмісту нікотину, які само по собі не є нікотиновою продукцією та не були предметом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому вважає, що конфіскація зазначених товарів є необґрунтованою.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та іншими нормативно-правовими актами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.

Суб`єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення” від 22.09.2005 № 2899-IV, якою зокрема визначено, що рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, які використовуються для створення аерозолів (парів) в електронних сигаретах та містяться, зокрема, у картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Статтею 215 Податкового кодексу України (п. 215-1) передбачено, що до підакцизних товарів серед іншого належать рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

У пункті 14.1.56-4 ст. 14 Податкового кодексу України під рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, розуміються рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Відповідно до пунктів 226.1, 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з п.п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, наклеювання марки акцизного податку на пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку спеціальний знак для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Вважаються такими, що немарковані: тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції (п. 226.9 ст. 226 ПК України).

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 217928 від 11.06.2026 (а.с.4); рапортом працівника поліції (а.с.9); письмовими поясненнями заявника (а.с.2), та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Доводи апелянта про те, що під час вилучення разом із нікотиновмісною продукцією були вилучені також гліцерин та ароматизатори, які не містять нікотину, а тому самі по собі не є нікотиновмісною продукцією та не були предметом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП, у зв`язку з чим їх конфіскація є необґрунтованою, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IV, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, — це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, які використовуються для створення аерозолів (парів) в електронних сигаретах та містяться, зокрема, у картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Отже, законодавче визначення рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не ставить їх правовий статус у залежність від наявності у їх складі нікотину. Визначальними ознаками є їх склад, призначення та використання для створення аерозолю (пари) в електронних сигаретах.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень законодавства суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді конфіскації предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Інших доводів, які б свідчили про незаконність чи необґрунтованість постанови суду першої інстанції та могли б бути підставою для її скасування або зміни, апеляційна скарга не містить.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 217928 від 11.06.2026 складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Відтак, покликання ОСОБА_1 про те, що конфіскація зазначених товарів є необгрунтованою, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини, та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук