Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №335/5780/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/5780/26 2/335/3181/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Барановської В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, як орган опіки та піклування, про визнання факту не проживання спадкодавця зі спадкоємцем та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лелікова С.О., до ОСОБА_3 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, яе орган опіки та піклування, про визнання факту не проживання спадкодавця зі спадкоємцем та визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якої зазначено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями ОСОБА_4 є: дружина ОСОБА_1 , з якою він одружився 22.06.1979, яка прийняла спадщину за заповітом, який складений 26.11.2020, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., зареєстрований в реєстрі за №8079, яким ОСОБА_4 заповідав дружині все майно; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на день відкриття спадщини був малолітнім та прийняв спадщину за законом (обов`язкову частку). Другий син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Спадкова справа після ОСОБА_4 № НОМЕР_1 була заведена 22.10.2024 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. Об`єктами спадкування після ОСОБА_4 були: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 71,03 кв.м., житловою 44,86 кв.м.; квартира АДРЕСА_3 загальною площею 70,17 кв.м., житловою 44,50 кв.м.

Після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини після ОСОБА_4 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. були видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 : 3/16 частин квартири АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом 02.04.2026, зареєстровано в реєстрі за №1458, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150147; 3/16 частин квартири АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на спадщину за законом 02.04.2026, свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за №1457, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150737. А також, в порядку спадкування за заповітом, який складений за життя ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 : 9/16 частин квартири АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом 02.04.2026, зареєстровано в реєстрі за №1459, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150222; 9/16 частин квартири АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом 02.04.2026, зареєстровано в реєстрі за №1460, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150789. Тобто, зазначеними двома спадкоємцями було успадковані загалом 3/4 частин в квартирах АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 .

Разом з тим, постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 28.04.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , нотаріусом, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом відповідно, на залишкові частини обох квартир з підстав того, що вказані квартири, на підставі правовстановлюючих документів, належали матері ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , якою за життя було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., яким вона заповідала в разі своєї смерті все своє майно ОСОБА_4 , а в разі його ранішої смерті ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто раніше сина, відповідно її син ОСОБА_4 успадкував після неї за заповітом. Станом на день смерті матері ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав з матір`ю за однією адресою: АДРЕСА_5 і відповідно прийняв спадщину за заповітом.

Однак, ОСОБА_6 мала ще одного рідного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який на день відкриття спадщини також був зареєстрований з нею за однією адресою: АДРЕСА_5 і відповідно вважається нотаріусом таким, що прийняв спадщину за правом на обов`язкову частку у спадщині.

Спадкова справа після ОСОБА_6 була заведена 12.10.2023 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. №71392028.

Обидва сини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не оформлювали свої права на квартири після смерті матері ОСОБА_6 .

Приватним нотаріусом Вовк І.І. факт реєстрації ОСОБА_3 разом зі спадкодавицею ОСОБА_6 був розцінений як прийняття ним спадщини, і, відповідно вказане, стало підставою для відмови у видачі свідоцтва та для не оформлення часток в квартирах.

Разом з тим, ОСОБА_3 не мешкає в Україні понад 30 років та на час відкриття спадщини перебував за кордоном, відповідно не проживав як спадкоємець зі спадкодавцем на час відкриття спадщини разом, а відповідно не прийняв спадщину.

Тобто, зважаючи, що мати ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишила заповіт про розпорядження всім своїм майном на користь сина ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, проте другий син ОСОБА_3 , як непрацездатна дитина фактично не мешкав з матір`ю не прийняв спадщину у відведений законом термін, отже виник спір щодо часток, на які нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом між позивачами та відповідачем, який залежить від встановлення юридичного факту не прийняття спадщини відповідачем.

Не зважаючи на те, що син ОСОБА_3 був зареєстрований разом з померлою матір`ю, проте він не проживав з нею за вказаною адресою, а отже з огляду на положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України він не може вважатися таким, що прийняв спадщину, адже законом право спадкування пов`язане саме з фактом фактичного проживанням, а не з формальною реєстрацією місця проживання, що не є тотожними поняттями.

З огляду на викладене позивачі просять суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадковану ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_6 , проте не оформлені 3/16 часток в квартирі АДРЕСА_2 , загальною площею 71,03 кв.м., житловою 44,86 кв.м.;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 успадковану ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_6 , проте не оформлені 3/16 часток в квартирі АДРЕСА_3 , загальною площею 70,17 кв.м., житловою 44,50 кв.м.;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 успадковану ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_6 , проте не оформлені 1/16 частку в квартирі АДРЕСА_2 , загальною площею 71,03 кв.м., житловою 44,86 кв.м.;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 успадковану ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_6 , проте не оформлені 1/16 частку в квартирі АДРЕСА_3 , загальною площею 70,17 кв.м., житловою 44,50 кв.м.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.05.2026 відкрито провадження у вказаній справі. Розпочато у справі підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. – копію матеріалів спадкової справи № 204/2024, номер у спадковому реєстрі 73167951, після померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. – копію матеріалів спадкової справи № 237/2023, номер у спадковому реєстрі 73192028, після померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин кордону України у проміжок часу з 08.11.2017 по день надання відповіді щодо: громадянин України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

08.06.2026 до суду від головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 05.06.2026 надійшла інформація, на виконання ухвали судді від 27.05.2026.

12.06.2026 до суду від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. надійшли копії матеріалів спадкових справ (№237/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 та №204/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ), на виконання ухвали судді від 27.05.2026.

14.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (сформовано 13.07.2026), від представника районної адміністрації ЗМР по Вознесенівському району Спесивцевої О.С. надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є частки у квартирі АДРЕСА_4 та квартирі АДРЕСА_3 , які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 бабі малолітнього позивача – ОСОБА_6 . За життя вона заповідала все майно сину ОСОБА_4 (батькові малолітнього позивача), який прийняв спадщину, але помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встигнувши юридично оформити право власності. Після його смерті спадкоємцями стали дружина ОСОБА_1 (за заповітом) та малолітній син ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину за законом (на обов`язкову частку). Водночас нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва на повну частку майна, у зв`язку з тим, що інший син баби – відповідач ОСОБА_3 – на момент її смерті був зареєстрований за однією адресою з нею, у зв`язку з чим формально вважається таким, що прийняв спадщину (обов`язкову частку як непрацездатний за віком особа) в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Проте, як доведено позивачами, відповідач ОСОБА_3 понад 30 років постійно мешкає в США, не проживав і не перебував зі спадкодавицею на момент відкриття спадщини, фінансово та побутово не брав участі в утриманні майна, а отже, фактично спадщину не прийняв і пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для подачі заяви нотаріусу. Положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України вказують на необхідність саме постійного фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише формальної реєстрації місця проживання, що підтверджується сталою судовою практикою Верховного Суду.

Орган опіки та піклування наголошує, що у разі відмови в задоволенні позову та збереження за відповідачем, який не має жодного фактичного зв`язку з вказаним нерухомим майном та державою Україна, прав на частки у квартирах, виникає істотне та протиправне обмеження і звуження майнових прав малолітнього ОСОБА_2 . Дитина буде позбавлена можливості повноцінно реалізувати своє право на успадкування належної їй за законом частки житла, що прямо суперечить принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи в контексті захисту інтересів малолітньої дитини, орган опіки та піклування повністю підтримує позовні вимоги позивачів, вважає їх законними, обґрунтованими та такими, що повністю спрямовані на захист житлових та майнових прав малолітнього ОСОБА_2 . При ухваленні судового рішення просить виходити з пріоритету найкращих інтересів малолітньої дитини та недопущення обмеження її законних майнових та житлових прав.

Ухвалою суду від 20.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про визнання факту не проживання спадкодавця зі спадкоємцем та визнання права власності в порядку спадкування, до судового розгляду по суті.

Представник позивачів адвокат Леліков С.О. у судове засідання надав заяву про розгляд справи без участі сторони позивачів, на задоволенні позову наполягають. Просили не розподіляти судові витрати.

Представник відповідача адвокат Дерев`янко І.О. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, проти позову не заперечують.

Представник третьої особи Спесивцева О.С. у судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі.

Встановлені судом обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 22.06.1976 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 22.06.1979, актовий запис №402 складений 22.06.1979.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 12.12.2014, актовий запис №1399 складений 12.12.2014.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданим 12.09.2024, актовий запис 1476 складений 12.09.2024.

Згідно копії заповіту від 26.11.2020, зареєстровано в реєстрі за №8079, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все, те, що буде йому належати на день його смерті, а також все те, на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином померлого ОСОБА_4 , на день його смерті, був малолітньою особою.

Дослідженням матеріалів спадкових справ: №237/2023 від 12.10.2023 до майна померлої ОСОБА_6 (мати померлого ОСОБА_4 ); №204/2024 від 22.10.2024 щодо майна померлого ОСОБА_4 , встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_10 відкрилась спадщина після померлої гр. ОСОБА_6 . (спадкова справа № 237/2023).

На день смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на праві власності належало наступне майно:

- квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., зареєстрований в реєстрі за №8236, номер запису про право власності 39485221, дата державної реєстрації 02.12.2020;

- квартира АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2014, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В., зареєстрований в реєстрі за №1057, номер запису про право власності 7248116, дата державної реєстрації 07.10.2014.

За життя ОСОБА_6 26.11.2020 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., яким вона заповідала в разі своєї смерті все своє майно ОСОБА_4 , а в разі його ранішої смерті ОСОБА_1 .

12.10.2023 ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , але, на день своєї смерті, не оформив своїх спадкових прав на вищевказане майно.

ІНФОРМАЦІЯ_11 відкрилась спадщина після померлого гр. ОСОБА_4 . (спадкова справа № 204/2024).

28 квітня 2026 року надійшла заява від ОСОБА_1 , яка діє за себе особисто та від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , в таких частках: ОСОБА_1 , дружині спадкодавця - за заповітом на: 3/16 (три шістнадцятих) частки квартири за номером АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_6 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , сину спадкодавця - за законом, згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України на: 1/16 (одну шістнадцяту) частку квартири за номером АДРЕСА_2 та на 1/16 (одну шістнадцяту) частку квартири за номером АДРЕСА_3 .

Зазначене майно в цілому належало гр. ОСОБА_6 , спадкоємцем якої за заповітом був її син ОСОБА_4 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав.

З матеріалів спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 гр. ОСОБА_6 , вбачається, що вона мала сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який відповідно довідки, виданої Департаментом адміністративних послуг ЗМР 25.06.2024, вих № 06.4- 04/01/3357, був зареєстрований за однією адресою з гр. ОСОБА_6 , та вважається таким спадкоємцем, що спадщину прийняв (згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України). Оскільки на день смерті гр. ОСОБА_6 , разом з нею за однією адресою був зареєстрований спадкоємець першої черги передбачений ст. 1241 ЦК України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та не подав заяву про відмову від прийняття спадщини в строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, він вважається таким спадкоємцем, що спадщину прийняв.

З огляду на вищевикладене, приватним нотаріусом ЗМНО Запорізької області Вовк І.І. 28.04.2026 постановою №848/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 , яка діє за себе особисто та від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 чоловіка та батька - ОСОБА_4 , який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на вищевказане майно.

Разом з тим встановлено, що приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. були видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 : 3/16 частин квартири АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом 02.04.2026, зареєстровано в реєстрі за №1458, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150147; 3/16 частин квартири АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на спадщину за законом 02.04.2026, свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за №1457, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150737.

А також, в порядку спадкування за заповітом, який складений за життя ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 : 9/16 частин квартири АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом 02.04.2026, зареєстровано в реєстрі за №1459, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150222; 9/16 частин квартири АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом 02.04.2026, зареєстровано в реєстрі за №1460, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2026, номер відомостей про речове право: 64150789.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , успадкували загалом 3/4 частин в квартирах АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 .

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (син ОСОБА_6 ), на день відкриття спадщини після померлої матері був зареєстрований з нею за однією адресою: АДРЕСА_5 .

За наявними матеріалами справи, зокрема, інформації щодо перетину кордону (виїзд 20.11.2018 та відсутність інших відомостей щодо в`їзду, тощо), встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не мешкає в Україні тривалий час, та на час відкриття спадщини після смерті матері перебував за кордоном, відповідно не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказані обставини не заперечувалися і самим відповідачем, оскільки відповідно до заяви його представника проти позову не заперечували.

Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Положеннями ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Разом з тим, в статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Статтею 1228 ЦК встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК унормовано, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Фізична особа яка не досягла чотирнадцяти років є малолітньою особою (ст. 31 ЦК).

Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону. Найбільш максимальний вік після якого особа має право на призначення пенсії за віком в Україні є 65 років (ст. 1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. (ч. 1 ст. 1272 ЦК).

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь- кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. (ч. 2 ст. 1274 ЦК).

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з п. 3.21, 3.22 гл. 10 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України вказують на необхідність для прийняття спадщини саме постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц).

Верховний Суд зауважує, що, якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц, від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17-ц та від 27 лютого 2019 року у справі №471/601/17-ц).

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктами 2, 3 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права. (Постанова ВС у справі № 523/3522/16-ц від 14.08.2019).

Отже, факт того, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , постійно не проживав з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на момент відкриття після неї спадщини за місцем спільної реєстрації у вищевказаній квартирі, підтверджується дослідженими у судовому засіданні вищевказаними належними та допустимими доказами, та не заперечується самим відповідачем, що дає суду достатні підстави дійти висновку про встановлення вказаного факту, оскільки законом право спадкування пов`язане саме з фактом фактичного проживанням, а не з формальною реєстрацією місця проживання, а відтак вимога сторони позивача про встановлення факту не проживання ОСОБА_7 з ОСОБА_6 на момент відкриття спадщини, є доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, ОСОБА_3 вважається таким, що не прийняв спадщину в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України, після смерті матері ОСОБА_6 , якій на праві власності належали вищевказані житлові квартири, внаслідок чого ОСОБА_4 є таким, що успадкував відповідні частки кожної з квартир після смерті останньої, але не оформив своїх спадкових прав за життя.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, у позивачів виникає законне право на спадкове майно у відповідних частках після смерті ОСОБА_4 .

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

Судом встановлено обсяг майна померлого ОСОБА_4 , а саме: квартира АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_3 , які успадковані ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_6 , проте не оформлені в законному порядку.

Відтак, виходячи з вищевикладеного у сукупності, ураховуючи набуття позивачами права власності в порядку спадкування на відповідні частки спірних квартир, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів про визнання за ними права власності на спадкове майно (частки вищевказаних квартир) у порядку спадкування за заповітом та законом після померлого ОСОБА_4 є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1220, 1264, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 258,259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , – задовольнити повністю.

Встановити факт постійного не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_5 .

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , на наступне майно:

- 3/16 (три шістнадцятих) частки в квартирі АДРЕСА_2 , загальною площею 71,03 кв.м., житловою 44,86 кв.м.;

- 3/16 (три шістнадцятих) частки в квартирі АДРЕСА_3 , загальною площею 70,17 кв.м., житловою 44,50 кв.м.

Визнати право власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , на наступне майно:

- 1/16 (одну шістнадцяту) частку в квартирі АДРЕСА_2 , загальною площею 71,03 кв.м., житловою 44,86 кв.м.;

- 1/16 (одну шістнадцяту) частку в квартирі АДРЕСА_3 , загальною площею 70,17 кв.м., житловою 44,50 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 );

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 );

Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району (код ЄДРПОУ 37573115, адреса: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд.5).

Суддя І.А. Крамаренко