Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №203/7384/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/7384/26

Провадження № 2/0203/3263/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Іваницької І.В.,

за участю секретаря судового засідання Акулова Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Подана позовна заява обґрунтована тим, що 19.09.2015 між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, зареєстрований Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції за актовим записом № 1443. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони не проживають однією сім`єю, не підтримують подружніх стосунків та спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини фактично припинені в квітні 2026 року, у зв`язку із чим сім`я розпалася остаточно, а її збереження неможливе та недоцільне.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. 14.09.2026 від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги визнала; зазначила, що шлюб припинив існування через відсутність спільних інтересів та припинення ведення спільного господарства, тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремими життям, питання місця проживання дитини врегульовано між сторонами в добровільному порядку (малолітня дитини проживає разом з відповідачкою за межами України).

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України , шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За приписами частин 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до статті 112 СК шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.

Таким чином, у розумінні норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, у якому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Згідно з частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі статтею 110 цього Кодексу.

За правилами, встановленими статтею 112 Сімейного кодексу України, суд з`ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що 19.09.2015 між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, зареєстрований Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції за актовим записом № 1443, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.09.2015, копія якого міститься в матеріалах справи.

Також встановлено, що від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.06.2017 (актовий запис № 637), виданого Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Як зазначено позивачем та підтверджено відповідачкою, сторони припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства, мешкають окремо, не мають наміру поновлювати відносини.

Спору щодо спільно нажитого майна між сторонами не встановлено. Підстав для надання сторонам строку для примирення судом також не встановлено.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень законодавства, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 56, 112, 113 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 19.09.2015 Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1443, розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Іваницька