Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №176/2464/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2464/26

провадження №2/176/2038/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

15.06.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є батьком двох малолітніх дітей сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від стосунків з відповідачем ОСОБА_3 .

На підставі виконавчого листа № 398/3110/17 виданого 28.02.2018 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області та постанови про відкриття виконавчого провадження № 56077861 від 31.03.29018, з позивача стягуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі частини доходу.

За судовим наказом №2-н/176/272/23, виданим Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області 13.07.2023 р. та постанови про відкриття виконавчого провадження №72349165 від 26.07.2023 з позивача стягуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_7 у розмірі частини доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначає, що на теперішній час із позивача стягуються аліменти у загальному розмірі частини доходу на двох дітей. Позивач не ухиляється від утримання дітей та усвідомлює свій обов`язок щодо їх матеріального забезпечення. Після набрання чинності рішень про стягнення аліментів суттєво змінилися його матеріальний стан та стан здоров`я, що на думку позивача унеможливлює виконання судових рішень у чинному вигляді.

Позивач зауважує, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (витяг № 152/26/719/В від 27.02.2026, рішення №152/26/719/Р), позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з причини «загальне захворювання» терміном до 16.02.2028 року. Основний діагноз: F25.1 (шизоафективний розлад, депресивний тип). Супутні діагнози: Н93.1 (шум у вухах), J34.2 (зміщена носова перегородка). Інвалідність встановлена з 20.02.2026. Відповідно до витягу, у позивача встановлено такі ступені обмеження здатностей: - контроль за власною поведінкою – виражений ступень обмеження; - здатність до здобуття освіти – виражений ступінь обмеження; - здатність до трудової діяльності – виражений ступінь обмеження; здатність до спілкування – помірний ступінь обмеження; - здатність до самообслуговування – легкий ступінь обмеження.

Зазначає, що обґрунтування рішення експертної команди містить висновок про те, що наявна патологія вказує на стійке виражене порушення психіки, яке призвело до вираженого обмеження життєдіяльності. Позивач потребує постійного медикаментозного амбулаторного лікування та обов`язкового стаціонарного обстеження психіатричному відділенні. Без постійного нагляду схильний до апатії та самоізоляції.

Позивач виключений з військового обліку постійно, що також підтверджує тяжкість його здоров`я.

Єдиним джерелом існування позивача є державна соціальна допомога особам з інвалідністю, яка відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян № 11) станом на 01.06.2026 складає 2 595,00 гривень на місяць (електронна особова справа № 4001-130780310).

Зазначає, що за своїм станом здоров`я та встановленими обмеженнями здатності до трудової діяльності (виражений ступінь) позивач позбавлений можливості отримувати будь-який трудовий чи підприємницький дохід. Стягнення аліментів у відсотковому відношенні до доходу, якого фактично немає, призводить виключно до накопичення заборгованості без реального забезпечення інтересів дітей.

Позивач отримує виключно державну соціальну допомогу у фіксованому розмірі 2 595,00 грн. на місяць, яка не є заробітком у розумінні трудового законодавства і є єдиним джерелом засобів до існування. Стягнення аліментів у відсотках від такого доходу не забезпечує передбачуваного надходження коштів на утримання дітей та суперечить меті аліментних зобов`язань.

Зазначає, що у позивача наявні обидві самостійні підстави для перегляду, прямо передбачені ст. 192 СК України: а) суттєва зміна матеріального стану: після постановлення рішень про стягнення аліментів позивач отримав ІІ групу інвалідності, позбавлений можливості працювати (виражений ступінь обмеження здатності до трудової діяльності, і його єдиний дохід складає 2 595,00 грн. на місяць у вигляді допомоги по інвалідності. б) суттєве погіршення стану здоров`я: встановлено ІІ групу інвалідності з тяжким психічним захворюванням (F25.1), що призвело до вираженого обмеження контролю за поведінкою, здатності до навчання та трудової діяльності, підтвердженого рішенням експертної команди від 27.02.2026.

Позивач просить встановити аліменти у твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень на місяць на кожну дитину окремо (загалом 2000 грн. на місяць на обох дітей).

Зазначений розмір є реальним та посильним, з огляду на стан здоров`я позивача та розмір його єдиного доходу 2595,00 грн. на місяць, при якому сплата 2000 грн. аліментів залишає позивачу 595 грн. на власне утримання та лікування. Є стабільним та передбачуваним, що відповідає інтересам дітей. Забезпечує рівне ставлення до обох дітей. Зупинить накопичення боргу та дозволить позивачу реально виконувати аліментний обов`язок, а не формально накопичувати заборгованість.

Повідомляє, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися у зв`язку з відмовою відповідачів від вирішення питання позасудово. Заходи забезпечення позову та доказів не здійснювалися.

Підтверджує, що позивачем не подано інших позовів до відповідачів з таких самих підстав і з таким самим предметом.

Просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленого рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №398/3110/17, з частини доходу на тверду грошову суму у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановленого судовим наказом Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у справі №176/272/23, з частини доходу на тверду грошову суму у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 187 ЦПК України витребувана інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, за наявними у справі матеріалами.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

23.07.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло повідомлення Укрпошта R 06722 9636780 з відміткою про отримання 21.07.2026 р. позивачем ОСОБА_1 поштового відправлення.

Відповідачам, відповідно до вимог ЦПК України, направлена копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками.

На адресу суду надійшли: повідомлення Укрпошта R 06722 932750 7 з відміткою про отримання 22.07.2026 р. відповідачем ОСОБА_3 поштового вкладення та повідомлення Укрпошта R 06722 933132 6 з відміткою про отримання 21.07.2026 р. відповідачем ОСОБА_2 поштового вкладення.

28.07.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гулий А.В., де просить надати доступ до електронної справи, залучити в якості представника відповідача ОСОБА_2 та надати можливість для ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_2 скористалась своїм правом подати відзив на позовну заяву, який 23.09.2026 р. надійшов до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гулий А.В., де зазначив, що відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі виходячи з наступного. Представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Гулий А.В. не зрозуміло з яких підстав позивачем було подано позовну заяву до двох різних відповідачів з однією і тією ж підстав. Адже відповідач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 жодним чином не пов`язані між собою та відповідно позивач повинен був звернутися до кожного відповідача окремо з позовом. Зазначає, що окремо факт народження ще однієї дитини не змінює сімейнимй стан та не свідчить про погіршення матеріального стану та не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утри мання однієї дитини порівняно з іншою. Зазначає, що в прохальній частині позивач просить змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, однак не конкретизує, як саме він хоче змінити чи зменшити розмір аліментів. Вважає, що справа не може бути жодним чином вирішена, адже суд виходить тільки з вимог, які зазначені в позовній частині і з цього вже вирішувати чи задовільняти чи відмовляти в задоволенні позову. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Саме одержувач аліментів має право вибору способу стягнення аліментів, у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. З позовом про зміну способу стягнення аліментів звернувся платник аліментів. Наголошує, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження факту погіршення його матеріального стану. Відповідач 1 не визнає зазначених позивачем у позовній заяві обставин. Просить у задоволенні позовної заяви відповити повністю. Стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не подала.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов висновку.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Жовті Води Дніпропетровська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_4 виданого 06.12.2019 року органом 1223 /а. с. 19/.

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади № 2025/015514513 від 22.10.2025 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , УНЗР НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 25.06.2015 р. адреса місця проживання: АДРЕСА_1 /а. с. 20/.

Позивач ОСОБА_1 є батьком двох малолітніх дітей сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від стосунків з відповідачем ОСОБА_3 .

Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася у м. Олександрія Кіровоградської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_6 виданого Олександрійським МВ УДМС України в Кіровоградській області 31 березня 2016 року /а. с. 17 – 18/.

Відповідно до копії картки платника податків, виданого Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС 05.04.2016 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків НОМЕР_2 /а. с. 18/.

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_7 виданого 19 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовтоводського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьки: батько – ОСОБА_1 , громадянин України, мати – ОСОБА_2 , громадянка України, актовий запис № 57 /а. с. 7/.

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56077861 від 31.03.2018 р. з позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі доходу /а. с. 8 зворот/.

Відповідачем у справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася у с. Жовте П`ятихатського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_8 виданого 22.06.2020 органом 1223 /а. с. 4/.

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_9 виданого 19 лютого 2021 року Жовтоводським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є батьки: батько – ОСОБА_1 , громадянин України, мати – ОСОБА_3 , громадянка України, актовий запис № 23 /а. с. 5/.

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 72349165 від 26.07.2023 р., з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття /а. с. 11/.

Відповідно до копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» № 152/26/719/В від 27.02.2026 № рішення 152/26/719/Р, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , виключений з військового обліку (постійно) (7.1. категорія щодо військового обов`язку). Виконує загальні призначення та рекомендації лікаря. Приймає лікування та відвідує лікаря регулярно за умов постійного нагляду батька. Без нагляду схильний до апатії, самоізоляції (15. інформація про виконання рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, що були надані за результатами попереднього оцінювання). Наявна у пацієнта патологія (F20.0) вказує на стійке виражене порушення психіки, що призвела до вираженого обмеження життєдіяльності за категоріями: контроль за поведінкою, здатність до навчання, трудова діяльність. Потребує вживання заходів соціального захисту: послуги з реабілітації медичної, соціальної. Згідно постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 встановлена друга (2) група інвалідності «Загальне захворювання» на два роки. Потребує постійного медикаментозного амбулаторного лікування та обов`язкового стацобстеження в психіатричному відділенні (16. обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання). 20.02.2026 встановлена друга (ІІ) група інвалідності. Основний діагноз: F25.1. Супутні діагнози: Н93.1 (шум у вухах), J34.2 (зміщена носова перегородка). Безстроково інвалідність не встановлена. Дата повторного оцінювання 16.02.2028. Причина інвалідності «загальне захворювання». Рішення щодо встановлення ступеню втрати професійної працездатності не застосовується. Рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності не застосовується /а. с. 12 – 13/.

Відповідно до рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» № витягу 152/26/719/1, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , встановлені такі здатності: здатність до самообслуговування – легкий ступінь обмеження, здатність до пересування – нормальна здатність, здатність до орієнтації – нормальна здатність, здатність до спілкування – помірний ступінь обмеження, здатність до контролю за своєю поведінкою – виражений ступінь обмеження, здатність до здобуття освіти - виражений ступінь обмеження, здатність до трудової діяльності – виражений ступінь обмеження. Не потребує в забезпеченні медичними виробами. Потребує в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я /а. с. 14 – 15/.

Відповідно до копії відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платника податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 15.06.2026, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року по квітень 2026 року в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, відсутня /а. с. 16/.

Відповідно до інформації з відділу обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України 0400-010233-8/104175 від 02.06.29026 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 01.06.2026 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю відповідно до Закону України від 18.05.2004 № 1727-ІV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». За даними електронної особової справи № 4001-130780310 допомогу нараховано на період з 01.05.2026 по 31.05.2026 в розмірі 2595.00 грн. /а. с. 6/.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними і чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вимога позивача про зміну способу стягнення аліментів з частини на тверду грошову суму у розмірі по 1 000,00 грн. на кожну дитину, призведе до прямого порушення гарантованих державою майнових прав малолітніх дітей. Зазначена сума є суттєво нижчою за встановлений законом мінімальний поріг матеріального забезпечення. Суд наголошує, що обов`язок батьків щодо утримання власних дітей є безумовним, а наявність у платника ІІ групи інвалідності чи відсутність у нього інших доходів, окрім соціальної допомоги, не звільняє його від обов`язку забезпечувати дитині рівень життя, не менший за передбачений законом мінімум.

Суд звертає увагу на положення статті 141 Сімейного кодексу, якою задекларовано рівність обов`язків батьків щодо дитини. Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Скасування чи звільнення батьків від обов`язку утримувати своїх дітей чинним законодавством України не передбачено.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримування дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Виходячи зі змісту вказаної норми та положень ч. 3 ст. 181 СК України, право вибору та зміни процесуального способу утримання дитини, перехід із часток на тверду суму чи навпаки, належить виключно тому з батьків, з ким безпосередньо проживає дитина і хто ці кошти витрачає на її потреби.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Аналізуючи надані позивачем докази, суд констатує наявність обставин, що свідчать про погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з рішення експертної команди № 152/26/719/В від 27.02.2026 про встановлення ІІ групи інвалідності та довідкою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 01.06.2026 про розмір соціальної допомоги 2 595,00 грн.

Разом з тим, суд наголошує, що встановлення платнику аліментів інвалідності ІІ групи не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів або встановлення їх у розмірі, що суперечить чинному законодавству. Згідно зі статтею 8 Конвенції про права дитини та статтею 141 Сімейного кодексу України, мати та батько мають рівні обов`язки щодо виховання та розвитку дитини. Зміна стану здоров`я одного з батьків не повинна очевидно порушувати гарантовані права малолітніх дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, морального і духовного розвитку, та не може нівелювати встановлений законом мінімальний гарантований розмір аліментів.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років — 2 817,00 грн. (50 відсотків від якого становить 1 408,50 грн); для дітей віком від 6 до 18 років — 3 512,00 грн. (50 відсотків від якого становить 1 756,00 грн.)

Малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до вікової категорії дітей від 6 до 18 років, тому мінімальний гарантований розмір аліментів на його утримання імперативно становить 1 756,00 грн. на місяць.

Малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до вікової групи дітей віком до 6 років, відтак мінімальна гарантована сума на його утримання становить 1 408,50 грн. на місяць.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Позивач у позовній заяві просить змінити спосіб стягнення та визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі по 1 000,00 грн на кожну дитину щомісячно.

Звертаючись до суду з цим позовом про зміну способу стягнення аліментів позивач вважає, що є підстави для зменшення розміру аліментів та зміни способу їх стягнення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, позивач не надав суду будь-яких доказів того, що його матеріальний стан погіршився та/або змінився порівняно із майновим станом на час ухвалення судових рішень про стягнення аліментів.

Окрім того, заявлена позивачем сума по 1 000,00 грн. на кожну дитину є значно нижчою за встановлений законом мінімум, який батько зобов`язаний сплачувати незалежно від наявності інвалідності чи скрутного фінансового становища. Задоволення позовних вимог у такому розмірі призвело б до протиправного обмеження гарантованих державою майнових прав малолітніх дітей, що є недопустимим з огляду на приписи частини другої статті 182 СК України.

Приписи ч. 2 ст. 182 СК України мають імперативний характер, захищають фундаментальні інтереси дитини і не дозволяють суду визначати розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка є меншою за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, навіть за умови скрутного матеріального становища чи хвороби платника аліментів. Права дітей на отримання гарантованого законодавством мінімального матеріального забезпечення є пріоритетними стосовно фінансових чи інших труднощів батьків.

Норми сімейного законодавства України покладають обов`язок щодо утримання дітей на обох батьків у рівній мірі, при цьому встановлення особі інвалідності або тимчасова чи стійка втрата працездатності не звільняють її від виконання батьківських обов`язків.

Крім того, отримана позивачем державна соціальна допомога особам з інвалідністю в розмірі 2 595,00 гривень на місяць є його офіційним доходом.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146, утримання аліментів з платника проводиться з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, як за основною роботою, так і з інших самостійних доходів, зокрема з одержуваних державних пенсій та державних соціальних допомог, за винятком чітко визначених законом надбавок на догляд та інших компенсацій, що не підлягають стягненню.

Відтак, з наявного у ОСОБА_1 доходу на загальних підставах органами державної виконавчої служби може та повинно здійснюватися утримання аліментів у частках, визначених чинними судовими рішеннями.

Аргументи позивача щодо фактичного накопичення заборгованості з аліментів не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки питання погашення боргу, нарахування пені на заборгованість або звільнення від неї є предметом регулювання інших норм права, зокрема Закону України "Про виконавче провадження" та статті 197 СК України і вирішуються в окремому порядку. Сама по собі наявність боргу чи неотримання додаткових доходів платником не може слугувати законною підставою для звуження майнових прав малолітніх дітей та зменшення розміру аліментів нижче гарантованого державою мінімуму.

З огляду на те, що запропонований позивачем спосіб зміни стягнення аліментів із визначенням суми по 1000,00 грн. на кожну дитину прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 182 СК України та порушує майнові права малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд не знаходить законних підстав для задоволення позову.

Тому, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку.

Позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при розгляді справ щодо стягнення аліментів та спорів, пов`язаних з аліментними зобов`язаннями.

Представником відповідача ОСОБА_2 заявлено стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Водночас, відповідно до ст. 137 ЦПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує майновий стан сторін та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю II групи, його єдиним джерелом доходу є пенсія по інвалідності, а сам спір стосується виконання батьківських обов`язків щодо утримання дитини, зміни способу стягнення аліментів.

Керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, закріпленими у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України та ст. 11 ЦПК України, а також пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у повному обсязі покладе на нього надмірний фінансовий тягар та негативно вплине на його спроможність надалі надавати матеріальне утримання дитині.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, виходячи з положень ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути чітко визначений та підтверджений детальним описом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гулий А.В. не вказано конкретного розміру (суми) витрат на професійну правничу допомогу, яку він просить стягнути на користь відповідача ОСОБА_2 , а також не надано детального опису виконаних робіт із зазначенням вартості кожної послуги.

Оскільки обов`язок щодо доведення розміру понесених судових витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання, а суд позбавлений процесуального права самостійно визначати суму стягнення за відсутності відповідної вимоги заявника, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гулий А.В. про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Тому, вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про охорону дитинства", Конвенції про права дитини, Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Закону України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів – відмовити.

Судові витрати покласти за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 30.09.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідачі:

1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .

Представник відповідача ОСОБА_2 : адвокат Гулий Андрій Васильович, РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Софіївська, 27.

Суддя