Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №932/13535/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/13535/26

Провадження № 3/932/2827/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із УПП в Дніпропетровській області ДПП, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в державі Ізраїль, громадянина Ізраїлю, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764193 від 06 вересня 2026 року, ОСОБА_2 06 вересня 2026 року о 05:10 год. у м. Дніпро, вул. Центральна, 2/4, керував транспортним засобом «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (огляд проводився на місці зупинки ТЗ за згодою водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotester Drager 6820, результат 1,08 ‰), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував свою провину у вчиненні правопорушення за цим протоколом та пояснив, що у зазначених у протоколі місці та часі він перебував за кермом свого автомобіля, але автомобіль не рухався а стояв, і в цей час під`їхали співробітники поліції та почали перевіряти його документи. Він пред`явив наявні документи, а також підтвердив, що він є громадянином Ізраїлю. Після чого співробітник поліції сказав, що треба продути алкотестер, проти чого він не заперечував, так як насправді не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Співробітник поліції вставив мундштук в алкотестер, але не зробивши тестової продувки, щоб впевнитися, що алкотестер справний і відсутні зайві проміле у мундштуці, одразу дав йому продути алкотестер, який показав завищені значення. Одразу після цього співробітник поліції почав складати відносно нього протокол. Він не був згоден з показаннями алкотестера, але не знав, що мав право наполягати на огляді у закладі охорони здоров`я, про що йому співробітники поліції не повідомили, а він не обізнаний у національному законодавстві, так як є громадянином іншої держави. Так як співробітників поліції було декілька і останні одночасно ставили йому запитання, то він розгубився і робив все, що йому казали, у т.ч. підписував не читаючи всі документи, що складали співробітники поліції. Якби він знав, що мав право вимагати огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, так як не погоджувався із даними газоаналізатора, то наполягав би саме на такому огляді виключно у закладі охорони здоров`я, так як вважає такий огляд більш достовірним ніж продувка газоаналізатора без контрольної проби повітря. Так як співробітниками поліції взагалі не були дотримані вимоги діючого національного законодавства щодо проведення огляду водіїв на стан сп`яніння і йому навіть не повідомили, які він має ознаки сп`яніння і якого саме, при цьому не був згоден з показаннями алкотестера, то просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу ст. 130 КУпАП.

Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764193 від 06 вересня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 06 вересня 2026 року о 05:10 год. у м. Дніпро, вул. Центральна, 2/4, керував транспортним засобом «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (огляд проводився на місці зупинки ТЗ за згодою водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotester Drager 6820, результат 1,08 ‰), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху;

- роздруківка результатів тестування № 3159 від 06 вересня 2026 року (час 05:18 год.) – 1,08 ‰;

- акт огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09 вересня 2026 року;

- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 06 вересня 2026 року;

- відеозапис з бодікамери співробітника поліції від 06 вересня 2026 року, яким зафіксовано нерухомий транспортний засіб «Toyota Previa» на вул. Центральній м. Дніпра. За кермом цього транспортного засобу перебуває ОСОБА_2 , у якого співробітник поліції запитав посвідчення водія, на що той показав останнє. Після чого співробітник поліції запитав у ОСОБА_3 чи є посвідчення водія на українській мові, на що отримав відповідь що немає. Потім співробітник поліції повідомляє ОСОБА_4 що треба продути газоаналізатор, на що останній погоджується. При цьому співробітник поліції не називає жодних ознак алкогольного сп`яніння. Далі співробітник поліції вставляє мундштук в газоаналізатор і надає ОСОБА_4 для продувки, після чого повідомляє, що показник значно вище за дозволений. В подальшому, без роз`яснення ОСОБА_4 права проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, співробітник поліції складає протокол та дає ОСОБА_4 на підпис разом з іншими документами, повідомивши, що прийде повідомлення на мобільний телефон про розгляд матеріалу.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з врахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа «Озтюрк проти Німеччини», «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства»).

При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення, повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що за ч.1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона вказаного вище складу адміністративного правопорушення полягає у тому, що особа має керувати транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тобто, працівники поліції повинні представити суду докази того, що вони встановили факт керування автомобілем особою, в якої наявні вищеописані ознаки, дотримуючись встановленого законом порядку, запропонували особі пройти огляд на обумовлений вище стан на місці зупинки чи в медичному закладі, на що вказана особа погодилася або ж відмовилися, і відповідно у випадку проходження такого огляду чи у випадку відмови від проходження, таке повинно бути належним чином зафіксовано та може бути доказом, що підтверджує вину особи.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діючим законодавством передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять у собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Суд, у свою чергу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, та з диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, і лише після цього дійти висновку, чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764193 від 06 вересня 2026 року зазначено, що ОСОБА_2 06 вересня 2026 року о 05:10 год. у м. Дніпро, вул. Центральна, 2/4, керував транспортним засобом «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (огляд проводився на місці зупинки ТЗ за згодою водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotester Drager 6820, результат 1,08 ‰), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 перебуває за кермом транспортного засобу «Toyota Previa», який припарковано по вул. Центральній м. Дніпра. Безпосереднього факту керування ОСОБА_5 транспортним засобом досліджене відео не містить. На вимогу співробітника поліції ОСОБА_2 пред`явив посвідчення водія, після чого співробітник поліції без повідомлення будь-яких ознак алкогольного сп`яніння запропонував ОСОБА_4 пройти тест на алкоголь за допомогою газоаналізатора, що ОСОБА_5 було й зроблено. Після отримання позитивного результату тесту співробітник поліції одразу перейшов до складання протоколу за ст. 130 КУпАП, навіть не з`ясувавши, чи погоджується ОСОБА_2 з отриманим результатом і не роз`яснивши право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. При цьому з самого початку спілкування співробітники поліції встановили, що ОСОБА_2 є громадянином Ізраїлю і не обізнаний у національному законодавстві.

З пояснень ОСОБА_3 у судовому засіданні слідує, що останній заперечував факт керування транспортним засобом і перебування у стані алкогольного сп`яніння. Оскільки він не обізнаний у національному законодавстві України і є громадянином Ізраїлю, а співробітники поліції навіть не повідомили йому, які саме ознаки і якого саме сп`яніння у нього виявлені, а також що він має право пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, від чого він би в жодному разі не відмовився, а навпаки наполягав би на такому огляді саме у закладі охорони здоров`я, так як вважає такий огляд більш достовірним.

Даючи оцінку даному твердженню, з урахуванням наданих на підтвердження винуватості ОСОБА_3 доказів, суд виходить з наступного.

Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження в салоні транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи в салоні транспортного засобу не доводить факт керування цим транспортним засобом саме цією особою.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт керування ОСОБА_5 транспортним засобом «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , і момент зупинки цього транспортного засобу працівниками поліції в процесі руху. Відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не містить відомостей, які б підтверджували поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_5 транспортним засобом «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , 06 вересня 2026 року о 05:10 год. у м. Дніпро, по вул. Центральній, 2/4.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби). Відповідно до п.7 тієї ж Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок), в редакції, яка діяла на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

Пунктом 6 Порядку, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

За приписами п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Згідно з вимогами п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/2785, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Таким чином, нормами законодавства передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поліцейський зобов`язаний запропонувати провести на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (ч.2 ст. 266 КУпАП), а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами поліцейський повинен направити водія в найближчий заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння за встановленою законом формою направлення (ч 3 ст. 266 КУпАП).

Аналізом вищенаведених положень нормативно-правових актів встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поліцейський зобов`язаний запропонувати провести на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, поліцейський повинен направити водія в найближчий заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння за встановленою законом формою направлення. При цьому огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду має бути проведений в присутності поліцейського, інакше такий огляд буде вважатись недійсним.

Враховуючи вищевказане та зважаючи на те, що ОСОБА_4 співробітником поліції не повідомлено, які саме у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а також не роз`яснено можливості пройти огляд на визначення стану сп`яніння у закладі охорони здоров`я, вважаю, що ОСОБА_2 був неправомірно позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 266 КУпАП, тобто було грубо порушене право ОСОБА_3 на захист.

Таким чином, під час розгляду справи було встановлено, що огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного сп`яніння співробітниками поліції проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, тобто не здобуто беззаперечного належного доказу, що підтверджує факт наявності у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, що йому інкриміновано в провину, хоча долучення належних та беззаперечних доказів на підтвердження висунутого обвинувачення належить до компетенції та обов`язку уповноваженої особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, відсутність належних і допустимих доказів керування ОСОБА_5 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у даній справі про адміністративне правопорушення свідчить про недоведеність у судовому засіданні поза розумним сумнівом складу інкримінованого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 не була доведена належними доказами поза розумним сумнівом, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,.

На підставі викладеного, ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в державі Ізраїль, громадянина Ізраїлю, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя