Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №592/3133/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Суми

Справа №592/3133/25

Номер провадження 22-ц/816/446/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Сидоренко А. П.

з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.

у присутності:

позивача ОСОБА_1 , його представника – адвоката Маслової Олени Євгеніївни,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Онайка Р.А. у м. Суми Сумської області, повне судове рішення складено 20 травня 2025 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивував тим, що його матеріальне становище істотно змінилося у зв`язку з повторним укладенням шлюбу та народженням сина, утриманням сина дружини, незадовільним станом здоров`я після отримання поранення у 2022 році та неможливістю працевлаштування.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував наданих позивачем медичних документів, що свідчать про незадовільний стан здоров`я позивача. Зауважує, що саме через стан здоров`я він не працює та не може працювати, потребує амбулаторного лікування та періодичного проходження стаціонарного лікування, не може обходитися без ліків, відчуває постійний нестерпний головний біль, запаморочення та постійний біль в області хребта. Має обмеження у рухах, не може витримати навіть незначні фізичні навантаження.

Звертає увагу, що у період з 14 по 25 квітня 2025 року проходив черговий курс стаціонарного лікування, медичну виписку додав до апеляційної скарги.

Суд безпідставно порушив вимоги статті 182 СК України, не врахував стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявність на його утриманні інших дітей та дружини, яка не працює, оскільки доглядає за малолітнім сином ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а подану апеляційну скаргу безпідставною, тому просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку апелянта та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги відповідачки, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав до апеляційного суду докази, які не були подані до суду першої інстанції, а саме виписку з медичної карти стаціонарного хворого, за період лікування з 15 квітня 2025 року по 25 квітня 2025 року. Причиною порушення строків і порядку подання доказу зазначив ту обставину, що виписка була виготовлена лікарем та видана йому після ухвалення судом рішення у даній справі.

Враховуючи, що оскаржуване рішення було постановлено місцевим судом 20 травня 2025 року, тобто майже через місяць після виписки позивача з лікарні, апеляційний суд не може визнати зазначені позивачем причини, такими, що свідчать про об`єктивні перешкоди для своєчасного подання доказу до місцевого суду, а тому не приймає його до розгляду.

05 червня 20256 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про долучення доказів: витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14 травня 2026 року та копії посвідчення особи з інвалідністю ІІІ групи.

Вказані докази також не приймаються апеляційним судом, як такі, що не існували на час розгляду справи, а отже не можуть впливати на законність та обґрунтованість рішення, яке було ухвалено до набуття позивачем статусу особи з інвалідністю.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується, що позивач та відповідачка перебували в зареєстрованому шлюбі, розірваному рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 грудня 2018 року, мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10, 14).

Судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2019 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового віку для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення донькою повноліття (а.с. 6).

21 січня 2023 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_6 (а.с. 11).

ОСОБА_5 також має старшого сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

На підтвердження свого стану здоров`я позивач надав консультативний висновок спеціаліста, виписку з медичної карти стаціонарного хворого від 29 липня 2024 року, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 від 25 березня 2023 року (а.с. 15-17).

17 грудня 2022 року ОСОБА_1 перебуваючи на військовій службі у зв`язку із захистом суверенітету та територіальної цілісності України отримав вибухову травму, ЗЧМТ, струс головного мозку, має суб`єктивний шум у вухах (а. с. 17).

Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого від 29 липня 2024 року повний діагноз ОСОБА_1 : енцефалопатія ІІ ступеня змішаного генезу (посттравматична, судинна)у вигляді вогнищ гліозу у лобних частках та мозочку (за МРТ від 17 січня 2023 року та від 10 серпня 2023 року) з лікворно-гіпертензивним синдромом, мнестичним зниженням, вегетативною дисфункцією. Наслідки вибухової травми (17.12.2022 р.) ЗЧМТ, струсу головного мозку з вира женим цереброастенічним, стійким цефалгічним синдромами. Наслідки лакунарного інфаркту головного мозку з ВББ неуточненої давнини (за МРТ від 17 січня 2023 року) з помірним вістибуло-атактичним синдромом, помірним порушенням функції статики та ходи. Поширений остеохондроз хребта, переважно шийного та поперекового відділів, стадія ремісії. Спондильоз. Спондилоартроз. КИЛИ МХД С4-С5, С6-С7. Протрузії МХД L5-S1. Вторинний радикулярний больовий синдром ( а.с. 16).

На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надав відомості з ЄДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перенарахованого) податку та військового збору станом на 26 грудня 2024 року, згідно з якими за період з грудня 2023 року по вересень 2024 року він отримував дохід за надання земельної ділянки с/г призначення, майнового паю в оренду.

Станом на 01 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становить 65727,67 грн (а.с. 34-35).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем існування об`єктивних підстав, визначених чинним законодавством для зменшення розміру аліментів.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитись з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ч. 1 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При цьому, за змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

6) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, зміна розміру аліментів можлива за наявності доведених в судовому порядку обставин, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилається на зміну його сімейного, майнового стану та стану здоров`я.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитись з висновками місцевого суду щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували зміну в бік погіршення його матеріального становища на час звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, або докази щодо поліпшення матеріального становища відповідачки, які б слугували підставами для зменшення розміру аліментів, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України, є його процесуальним обов`язком.

Так, з наданих суду першої інстанції письмових доказів вбачається, що після стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки змінився його сімейний стан, він одружився і у шлюбі народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і його дружина на час ухвалення оскаржуваного рішення перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Також значно погіршився стан здоров`я апелянта, оскільки у зв`язку із отриманим 17.12.2022 року пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, захисту суверенітету і територіальної цілісності України під час воєнного стану він вимушений був проходити тривале амбулаторне та стаціонарне лікування, але повного відновлення здоров`я не відбулось і йому була встановлена 3-тя група інвалідності .

За таким підстав, колегія суддів вважає, що позивачем на час ухвалення оскаржуваного рішення надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для зменшення розміру стягуваних аліментів.

В той же час, при визначені розміру стягуваних аліментів, колегія суддів враховує як майнових, сімейний стан позивача та стан його здоров`я так і погіршення стану здоров`я його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка потребує постійного лікування у профільних спеціалістів.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що розмір присуджених до стягнення з позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід зменшити до 1/5 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. Зазначений розмір аліментів відповідатиме принципам розумності та справедливості, буде достатнім для забезпечення належного фізичного та морального розвитку дитини.

За встановлених у справі обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати, з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково, зменшити розмір аліментів, що стягуються зі ОСОБА_1 за судовим наказом Зарічного районного суду м.Суми від 23 травня 2019 року по справі № 591/3259/19 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з частини до 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання цим рішення законної сили.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що відповідачка звільнена від сплати судового збору в силу положень пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому, у зв`язку із частковим задоволенням його апеляційної скарги, необхідно частково компенсувати ОСОБА_1 судовий збір сплачений за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 800 грн в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України .

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2; 376; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення .

Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.

Зменшити розмір аліментів які стягуються зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі судового наказу Зарічного районного суду м.Суми від 23 травня 2019 року по справі № 591/3259/19 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ј на 1/5 частину з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішення законної сили, а саме з 29 вересня 2026 року.

Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір сплачений за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 800 грн в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

А. П. Сидоренко