Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №751/8054/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8054/26

Провадження №2-а/751/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Діденко А.О.,

при секретарі Рак Я.М., Шлосс О.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.07.2026 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за нібито перевищення швидкості під час руху автомобілем Lexus GX 460 поза межами населеного пункту. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки рухався зі швидкістю 77 км/год на дорозі міжнародного значення, де дозволена швидкість становить 90 км/год, а належних і допустимих доказів правопорушення відповідачем не надано. Крім того, копію постанови позивачу не вручено, чим, на його думку, порушено його право на захист та оскарження. Також позивач ставить під сумнів дотримання вимог законодавства під час використання приладу TruCAM та просить витребувати відповідні матеріали й докази. У зв`язку з цим просить визнати постанову протиправною та скасувати її, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити..

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 25 серпня 2026 року відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04.09.2026 від представника відповідача - Департаменту патрульної поліції, надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а постанову залишити без змін. Зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 31.07.2026 по автомобільній дорозі міжнародного значення М-01 «Київ – Чернігів – Нові Яриловичі», позивач, керуючи транспортним засобом Lexus GX 460 номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті с.Сираї, позначеному д.з. 5.49 на білому фоні, рухалася зі швидкістю 77 км/год, чим перевищила встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam ІІ LTI 20/20 TC008431, який відповідно до свідоцтва пройшов перевірку та є придатним до застосування. При цьому прилад TruCam може застосовуватись в ручному режимі, оскільки є ручним вимірювачем швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для тримання в руках. Прилад TruCam автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, має допустиму похибку +/- 2 км/год та дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1 200 м. Виявивши порушення, поліцейським Управління патрульної поліції в Чернігівській області Єремою В.В. було винесено постанову серії ЕНА №7646917 від 31.07.2026 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому відеозаписом підтверджується, що поліцейським була дотримана процедура розгляду справи, зокрема повідомлено про суть вчиненого правопорушення, ознайомлено з правами. Під час винесення оскаржуваної постанови інспектор поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а винесена постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Інспектром УПП в Чернігівській області ДПП Єремею В.В. 31.07.2026 складено постанову серії ЕНА №7646917 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 31.07.2026 о 18 год 35 хв, керував транспортним засобом Lexus GX 460 номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті с.Сираї 71 км, позначеному д.з. 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 77 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху – порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam ІІ LTI 20/20 TC008431.

Згідно копій свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 09.06.2026, експертного висновку від 24.12.2020, сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2028, прилад TruCAM ІІ LTI 20/20 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, пройшов перевірку та є придатний до застосування до 26.12.2028.

На відеозаписі з приладу TruCAM зафіксовано факт того, що ОСОБА_1 31.07.2026 в 18 год 35 хв на М-01 «Київ – Чернігів – Нові Яриловичі», керуючи т/з Lexus GX 460 номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті с.Сираї 71 км, керуючи транспортним засобом Lexus GX 460 номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху, рухався зі швидкістю 77 км/год.

Відповідно до відеозапису фіксації місця події, який наданий представником Департаменту патрульної поліції, після зупинки поліцейський повідомив про суть вчиненого правопорушення, ознайомив з доказами вчинення правопорушення, роз`яснив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оголосив про прийняте рішення, роз`яснив порядок сплати штрафу та оскарження постанови.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

При цьому право ініціювати питання щодо вибору відповідача у справі відповідно до вимог ч. 3 ст. 9, ч.ч. 3, 4 ст. 48 КАС України належить позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а (провадження К/9901/12750/18) зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

При цьому для найменування і початку забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Встановлюється інформаційно-вказівний знак 5.49 «Початок населеного пункту».

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15м до 1200м.

З відстані у 350-450м. поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі LTI 20/20 TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam № ТС008431 отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № 22-01/36597, виданий державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинний до 09 червня 2027 року, тобто станом на час виникнення спірних правовідносин був придатним до застосування.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для LTI 20/20 TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 №437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено «Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів» затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №193.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/36597 від 09.06.2026 року вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam № TC008431 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, а свідоцтво дійсне до 09.06.2027 року.

Судом встановлено, що вимірювач LTI 20/20 TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач LTI 20/20 TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад LTI 20/20 TruCam з серійним номером 008431 пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі.

Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

Таким чином, твердження позивача про те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam не може використовуватися в ручному режимі, є помилковими, оскільки спростовуються вищенаведеними судом доводами.

Натомість, позивачем не доведено того, що тримання поліцейським в руках лазерного вимірювача LTI 20/20 TruCam призвело до неправильного встановлення швидкості руху транспортного засобу.

За таких обставин, дослідивши долучені представником відповідача фотознімки, зроблені поліцейським за допомогою приладу «TruCAM» LTI 20/20, яким безпосередньо і здійснюється вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, суд вважає, що ці фотознімки є належними і допустимими доказами, які повністю підтверджують факт вчинення позивачем спірного адміністративного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо посилань позивача на відсутність доказів того, що він рухався в межах населеного пункту Сираї зі швидкістю 77 км/год, суд зазначає наступне.

Суд вказує, що на фотознімку, зробленого за допомогою приладу «TruCAM» LTI 20/20 з серійним номером 008431 визначено місце фіксації швидкості руху, а саме: А/Д М01 с. Сираї, ліміт швидкості 73 км/год, поміряна швидкість: 77 км/год. дату і час фіксації 31.07.2026 о 18:35:36.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису фіксації місця події з приладу TruCAM вбачається, що позивач рухався з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху.

Надаючи оцінку доказам, наданих сторонами, суд вважає доведеним, всупереч положенням п. 12.4 ПДР України, факт руху транспортного засобу позивача зі швидкістю 77 км/год, тобто з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год, якщо інше не встановлено дорожніми знаками. З матеріалів справи вбачається, що на відповідній ділянці дороги діяло обмеження швидкості 50 км/год, тоді як швидкість руху транспортного засобу позивача, зафіксована приладом TruCAM, становила 77 км/год. Таким чином, перевищення встановленого обмеження становило 27 км/год, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною частиною статті 122 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови серії ЕНА №7646917 від 31.07.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

За вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

Враховуючи, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, тому судові витрати, які понесені позивачем, не відшкодовуються і залишаються за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),

Відповідач - Управління патрульної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. Громадська, буд. 66, м. Чернігів, 14037),

Відповідач - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) .

Суддя А. О. Діденко