Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №587/2982/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2982/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Сумської області, м. Суми, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда 2 групи, непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 002543 від 03 липня 2026 року – 03 липня 2026 року близько 12 год. 48 хв. ОСОБА_1 за місцем мешкання ухилявся від виконання батьківських прав та обов`язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечував дитину необхідними речами для життя, розвитку та вихованню, не піклувався про здоров`я дитини, так як відсутня достатня кількість продуктів харчування, дитячі речі брудному стані, відсутня чиста постільна постіль, чим своїми діями порушив вимоги ст. 150 СК України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив, що належним чином намагається виховувати свою дитину, наразі виправився, навів лад у кімнаті, закупив продукти харчування, просив суворо не карати, оскільки є інвалідом 2 групи, запевнив, що зробив висновки та у подальшому виправиться.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення, а також додані до них матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст 184 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КпАП України полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, в результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Відповідно дост.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №002543 від 03 липня 2026 року (а.с. 1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 2), Актом обстеження умов проживання від 03 липня 2026 року (а.с. 3-4), свідоцтвом про народження дитини (а.с. 5), фото (а.с. 9-14).

За таких обставин суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, є інвалідом 2-ї групи, ступінь його вини та майновий стан, а тому вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та на підставі ст. 40-1 КУпАП з винної особи підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» , оскільки є інвалідом другої групи.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя І. Г. Вортоломей