Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №127/30607/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30607/26

Провадження № 3/127/5895/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Молодший лейтенант ОСОБА_1 26.08.2026, будучи в групі оповіщення, визначеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2026 № 683, знаходячись в м. Вінниця поблизу ринку «Вишенька», всупереч вимогам Інструкції, невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 № 4351/уд/5, розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.04.2026 № 43062/С, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині здійснення оповіщення громадянина ОСОБА_2 без відеофіксації, з порушенням форми одягу, без знаків розрізнення, а також із закритим балаклавою обличчям, у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 належного та об`єктивного контролю за виконанням уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 своїх посадових обов`язків під час здійснення заходів оповіщення військовозобов`язаних, створення передумов для приховування інформації, тим самим молодший лейтенант ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, факт здійснення ним оповіщення громадянина ОСОБА_2 без відеофіксації, з порушенням форми одягу, без знаків розрізнення, а також із закритим балаклавою обличчям підтвердив. Поряд з тим, підтримав, подані ним через канцелярію суду письмові пояснення в частині відсутності в його діях складу правопорушення, оскільки, диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військовослужбовця до служби, вчинене в умовах особливого періоду. Обов`язковою ознакою такого правопорушення є настання реальних шкідливих наслідків або заподіяння істотної шкоди інтересам служби. У самому протоколі (у графі «Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду») чітко зазначено: «не заподіяно», а отже, шкідливі наслідки не настали. Відеозапис із мережі Інтернет не був вилучений у порядку, передбаченому законом, не має офіційного походження, не супроводжується протоколом огляду речових доказів за участю понятих та не проходив судово-технічну експертизу на предмет монтажу чи виривання з контексту.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами наявними у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ОДВ/687 від 28.08.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.08.2026; витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.04.2026 № 110 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та призначення офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копією книги інструктажу особового складу груп оповіщення; копією журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації; витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.08.2026 № 683 «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов`язаних».

Відповідно до журналу щоденного інструктажу уповноважених осіб груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 молодший лейтенант ОСОБА_1 26.08.2026 щоденний інструктаж пройшов, що підтверджується його особистим підписом.

Відповідно до наявного запису в журналі видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.08.2026 молодший лейтенант ОСОБА_1 отримав портативний відеореєстратор № 998682, що підтверджується його особистим підписом.

Крім пояснень, наданих ОСОБА_1 безпосередньо у судовому засіданні, згідно яких останній підтверджує факт здійснення ним оповіщення громадянина ОСОБА_2 без відеофіксації, з порушенням форми одягу, без знаків розрізнення, а також із закритим балаклавою обличчям, в матеріалах справи міститься письмова заява від 28.08.2026 про визнання ним вини, а також письмові пояснення від 28.08.2026, згідно яких ОСОБА_1 , зазначає, що 26.08.2026 близько 10.00 у м. Вінниця, поблизу ринку «Вишенька», у складі групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснював заходи оповіщення громадянина ОСОБА_2 , під час здійснення яких перебував без нагрудного портативного відеореєстратора, а також в порушення вимог розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 11.04.2026 без знаків розрізнення на військовій формі одягу, а також із закритим балаклавою обличчям. Вину свою у скоєному недбалому ставленні до обов`язків військової служби визнає, обіцяє проходити службу без порушень. Крім того, підтверджує, що щоденно на ранковому інструктажі доводилось про заборону здійснення заходів оповіщення не по військовій формі одягу без знаків розрізнення, із закритим балаклавою обличчям, а також без ввімкненого нагрудного відеореєстратора.

Щодо відеозапису, суд не обґрунтовує означеним доказом винуватість ОСОБА_1 , оскільки із відеозапису не можливо ідентифікувати його учасників, зокрема ОСОБА_1 , так як особи відображенні на відеозаписі з закритими балаклавами обличчями або в капюшонах . Поряд з цим, винуватість ОСОБА_1 підтверджується іншими дослідженими судом зазначеними вище доказами у справі.

Суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 щодо відсутності обов`язкової ознаки правопорушення – відсутність настання реальних шкідливих наслідків або заподіяння істотної шкоди інтересам служби, оскільки диспозиція частини 2 статті 172-15 КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення (диспозиція частини 1 плюс кваліфікуюча ознака частини 2 ст. 172-15 КУпАП) взагалі не передбачає жодних конкретно-визначених наслідків, як-то прямо вбачається з формулювання ч.1 ст. 172-15 КУпАП: «Недбале ставлення військової службової особи до військової служби». Шкідливими наслідками за матеріальним складом необережного (у формі недбалості) адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною частиною статті 172-15 КУпАП, є посягання на встановлений порядок управління (ст. 9 КУпАП) у сфері несення військової служби, яке призводить до порушення врегульованих правом суспільних відносин в означеній сфері.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» регламентовано, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу в.о. Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України, продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і на даний час.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Судом не встановлено обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь його вини. А тому суд вважає за доцільне задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному в межах санкції статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ч. 2 ст. 172-15, статтями 7, 9-12, 23, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: