Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 18 червня 2025 р.
Справа: №761/45086/24
Суддя: Левицька Т. В.
Справа № 761/45086/24
Провадження № 2/761/4006/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Левицької Т.В.
при секретарі Кулініч Т.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати між ним та відповідачкою шлюб, зареєстрований 12 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 25.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вказаної позовної заяви передано на розгляд судді Левицької Т.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб 12 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 25. Від вказаного шлюбу сторони мають спільних малолітніх дітей, а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась дочка - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась дочка - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилась дочка - ОСОБА_6 .
Позивач в позовній заяві зазначив, що спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, втрату почуттів, несумісність характерів, різні погляди на сімейні цінності. Спільне господарство вони не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя між сторонами і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам.
В судовому засіданні позивач підтримав свою позовну заяву, просив розірвати шлюб, зареєстрований між позивачем та відповідачкою.
До суду відповідачка не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. 21 березня 2025 року до суду відповідачка направила клопотання, в якому повідомила, що вони з позивачем проживають разом, ведуть спільне господарство та мають шлюбні відносини. На даний час вона є вагітною зі строком вагітності 14 тижнів 5 днів. На підтвердження зазначеного відповідачка долучила копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого 0872 від 21.03.2025 року.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При розгляді справ про розірвання шлюбу суд зобов`язаний всебічно з`ясувати взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, вжити заходів до примирення подружжя. Закон зобов`язує суд розглядати справу про розірвання шлюбу, як правило, за участю обох сторін. Тільки їх особиста участь у процесі дає можливість суду всебічно з`ясувати сімейні взаємостосунки, мотиви розірвання шлюбу, дійсні причини розлучення.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», зокрема у п. 10 проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 12 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 25.
Від вказаного шлюбу сторони мають спільних малолітніх дітей, а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась дочка - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась дочка - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилась дочка - ОСОБА_6 .
21 березня 2025 року до суду відповідачка направила клопотання, в якому повідомила, що вони з позивачем проживають разом, ведуть спільне господарство та мають шлюбні відносини. На даний час вона є вагітною зі строком вагітності 14 тижнів 5 днів. На підтвердження зазначеного відповідачка долучила копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого 0872 від 21.03.2025 року.
Оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Позивачем на підтвердження позовних вимог не було надано доказів у порядку ст.ст. 76-89 ЦПК України та не було доведено, що їх шлюб з відповідачкою носить формальний характер.
В той же час, подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК України закріплено правило про те, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Обов`язок із доказування покладено на осіб, яким надано право захисту прав, свобод та інтересів сторін (ст. 43 ЦПК України).
Позивачем не доведено, що їх шлюб з відповідачкою носить формальний характер.
Згідно з вимогами статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Суд забезпечує охорону інтересів малолітніх дітей.
Таким чином, судом встановлено, що розірвання шлюбу суперечитиме інтересам подружжя та інтересам їх малолітніх дітей.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, враховує всі надані докази, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, відсутність доказів того, що шлюб носить формальний характер, наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя, вважає, що шлюб необхідно зберегти, оскільки розірвання шлюбу суперечило б інтересам подружжя та інтересам їх малолітніх дітей, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 58, 60, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. ст.ст. 110, 112, 180, 181 СК України; ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua