Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №761/46155/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46155/25

Провадження №1-кп/761/910/2026

В И Р О К

іменем України

16 лютого 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження № 12025100100003500 від 15.10.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської обл., громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, до покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України, тобто діючи повторно, 14.10.2025, приблизно о 17 год 40 хв, тобто в період дії воєнного стану, перебуваючи на вулиці за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, біля будинку № 8, побачив велосипед білого кольору марки «Toprider», який належить ОСОБА_6 , після чого, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, приблизно о 17 год 44 хв, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер для оточуючих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, підійшов до вказаного велосипеду, вартістю 6067 (шість тисяч шістдесят сім) гривень 86 копійок, який належить ОСОБА_6 , і взяв його до своїх рук.

Далі ОСОБА_4 , утримуючи при собі зазанчений велосипед, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму вартістю 6067 (шість тисяч шістдесят сім) гривень 86 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він у жовтні 2025 року, перебуваючи біля будинку № 8 по вул. Зоологічній в м. Києві, здійснив крадіжку велосипеда.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), то такі його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом`якшує покарання - його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено.

Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він є раніше судимою особою, однак на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, негативно не характеризується, тому, на думку суду, в даному конкретному випадку є можливість обмежитись йому мінімальним розміром покарання, передбаченим у санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

При цьому, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, і в подальшому пообіцяв не порушувати закон, завіривши суд щодо недопустимості будь-яких антисоціальних проявів в майбутньому зі свого боку, а потерпілий не звертався до суду із будь-якими клопотаннями щодо призначення обвинуваченому покарання, пов`язаного з його реальним відбуванням, тому, на переконання суду, в даному конкретному випадку є можливість його виправлення без відбування покарання, і тому по відношенню до ОСОБА_4 слід застосувати ст. 75 КК України, і викладене на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком на 2 (два) роки. Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме велосипед, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - вважати повернутим належному володільцю, інші речові докази - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_7