Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №761/6387/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6387/26

Провадження № 3/761/2031/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№580574, 01 лютого 2026 року о 11 годині 36 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Молдавська, 3А в м. Києві керував автомобілем Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога та від проходження алкотестера ДРАГЕР водій відмовився на бодікамери - 474030, 474052, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№580539, 01 лютого 2026 року о 10 годині 36 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Молдавська, 3А в м. Києві, перед початком руху не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Вольво, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 13.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2026 вищезазначені протоколи про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначених правопорушень не визнав та пояснив, що припаркував автомобіль за адресою: м. Київ, вул. Молдавська, 3А. 01.02.2026 він посварився з дружиною та, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, сів до автомобіля, однак, не мав наміру ним керувати та нікуди не їхав. Оскільки, на вулиці було холодно і для того, щоб зігрітися він завів двигун в автомобілі. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він відмовився, оскільки, повідомив працівникам поліції, що не заперечує факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, однак, автомобілем не керував.

Потерпіла особа ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що виявила автомобіль Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв впритул до задньої частини її автомобіля Вольво, державний номерний знак НОМЕР_2 . У цей час, біля автомобілів перебували працівники поліції. Разом з тим, жодних пошкоджень на належному їй автомобілі не виявила, претензій до ОСОБА_1 не має та до страхової компанії з метою відшкодування збитків не зверталася.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Оскільки, відповідно до ст.251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, а тому, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського з місця виявлення адміністративного правопорушення, який був долучений до матеріалів справи.

При перегляді відеозапису судом встановлено, що на відеозаписі не зафіксовано факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , але зафіксовано, що останній не заперечував, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, а тому, не вбачає підстав для проходження огляду в лікаря-нарколога на стан сп`яніння.

Відповідно до абзацу 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП, не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли водій почав рухатись.

У постанові від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а Верховний Суд прийшов до висновку, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу у просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

А відтак, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки, саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

З огляду на зазначені пояснення потерпілої ОСОБА_2 , факт вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди є повністю спростованим. За відсутності будь-яких пошкоджень транспортних засобів та збитків, сам протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом вини. Оскільки, транспортні засоби не отримали механічних пошкоджень, а учасники пригоди не мають матеріальних претензій, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, наявні у справі докази, які були досліджені під час судового засідання, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.п 2.5, 10.1, 13.1 ПДР України, що є необхідною умовою для складання адміністративного протоколу за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно, відсутність складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст.ст. 251, 252, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП України закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови через Шевченківський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: