Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №754/11271/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 754/11271/26

Провадження №: 3/755/4580/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2026 року о 23 годині 40 хвилин по вул. Азербайджанська, 1 перехрестя з вул. Гната Хоткевича у місті Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога. В результаті таких дій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху.

Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази. Причин неявки суду не повідомляв. При цьому у судових засіданнях був присутній адвокат ОСОБА_1 – Сіренко М.А., який повідомив суд, що уповноважений представляти інтереси ОСОБА_1 тому за його участі права ОСОБА_1 порушенні не будуть, та просив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, адвокат Сіренко М.А. надав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Мотивуючи клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, адвокат посилається на те, що матеріали справи, а також відеозапис не містять належних відомостей на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Крім того, адвокат зазначає, що всупереч вимогам пункту 10 Порядку та пунктів 9, 11, 12 Інструкції у водія не відбиралися для проведення лабораторного дослідження у дві місткості біологічні середовища — сеча, кров, слина чи змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законодавством процедури проведення медичного огляду, оскільки обов`язкове лабораторне дослідження біологічного середовища на визначення наркотичної речовини не проводилося.

У зв`язку з цим, на думку адвоката, такий медичний огляд є недійсним, а висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, за обставин непроведення лабораторного дослідження, є недостатнім для підтвердження перебування водія у стані наркотичного сп`яніння. Відтак, такий висновок не може бути покладений в основу доведеності вини водія та слугувати підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

В судове засідання призначене на 25 вересня 2026 року ОСОБА_1 та адвокат Сіренко М.А. не з`явились. На адресу суду надійшло клопотання адвоката Сіренка М.А. про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Так, згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог частин 2-4 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено статтею 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683126 від 03 червня 2026 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 травня 2026 року №001712, відповідно до якого ОСОБА_1 , 09 березня 1983 року перебував у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди-марихуана, стимулятори - амфетамін); повідомленням про запрошення до підрозділу поліції від 27 травня 2026 року; рапортом, складеним уповноваженою особою; відеозаписом з боді-камер працівників поліції 471848, 473507; довідкою про уточнення адреси вчинення адміністративного правопорушення.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння лікарем-наркологом.

Під час спілкування з лікарем ОСОБА_1 повідомив, що не доїхав додому та був доставлений до лікарні. Перед проведенням медичного огляду лікар-нарколог роз`яснила ОСОБА_1 порядок його проведення, повідомила про необхідність здачі біологічного матеріалу – сечі, на що останній погодився. У ході огляду лікар ставила ОСОБА_1 відповідні запитання, зокрема щодо вживання лікарських засобів, на що останній повідомив, що вживає ліки від тиску. Після цього, лікар провела поверховий огляд ОСОБА_1 , а саме: поміряла тиск, перевірила реагування зіниці очей на світло.

Лікар надала ОСОБА_1 дві ємності для здачі біологічного матеріалу та роз`яснила порядок його здачі. З першої та другої спроби ОСОБА_1 не зміг здати необхідну кількість біологічного матеріалу. Після цього йому було надано час випити води та повторного проходження відповідної процедури. З третьої спроби ОСОБА_1 здав біологічний матеріал – сечу.

Надалі лікар повідомила ОСОБА_1 , що висновок за результатами проведеного огляду буде готовий 2 числа, а також роз`яснила, що зразок біологічного матеріалу зберігатиметься протягом 90 днів.

У подальшому працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про необхідність з`явитися до Управління патрульної поліції, про що було складено відповідне запрошення.

З відеозапису також вбачається, що у визначений час ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення не з`явився. У зв`язку з цим працівником поліції було складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за його відсутності.

Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази є належними, допустимими та достовірними, здобутими з дотриманням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою.

Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участю ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки його дій у контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.

Щодо доводів захисника про те, що під час медичного огляду ОСОБА_1 , не проводилося лабораторне дослідження біологічного матеріалу, суд зазначає наступне.

Розділ ІІІ «Інструкції №1452/735 встановлює наступні правила огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

За висновком від 29 травня 2026 року № 001712 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, проведеного о 0-55 год. 27 травня 2026 року лікарем Київської міської клінічної лікарні ОСОБА_2 , за результатами огляду виявлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, а саме виявлено канабіноїди-марихуану та стимулятори – амфетамін.

За даними відеофіксації на камеру поліцейських, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння почався о 0:50 год 27 травня 2026 року. Для цього лікар поміряла тиск особи, перевірив реакцію зіниць та рук. Після чого видала ОСОБА_1 емності для сечі та пояснила, що частина біоматеріалу буде використана для аналізу, а інша частина буде зберігатися 90 днів у лікарні. Далі ОСОБА_1 лікар роз`яснила, що результати огляду будуть пізніше та здійснила маркування баночок з відібраним біоматеріалом.

При цьому на відеозаписі не зафіксовано проведення експрес-тесту. Більш того, як встановлено вище, висновок за результатами лабораторного дослідження складено не в день огляду, а 29 травня 2026 року.

Також суд враховує, що під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 не заявляв лікарю про незгоду з його проведенням, не заперечував проти здачі біологічного матеріалу та виконав запропоновану йому процедуру. З відеозапису не вбачається обставин, які б свідчили про примусове проведення огляду або перешкоджання ОСОБА_1 реалізації його прав під час його проведення.

При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не зазначив про те, шо він не керував транспортним засобом.

На підтвердження доводів про порушення процедури огляду, відібрання та проведення лабораторних досліджень адвокатом доказів не надано. Клопотань про проведення експертизи за біоматеріалами, які залишилися у лікарні на зберіганні не заявлялося.

Наведене свідчить, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 29 травня 2026 року, Київської міської клінічної лікарні є належним доказом перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Отже, процедура огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння була проведена з дотриманням положень КУпАП, а також вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, а посилання адвоката на порушення такого порядку є безпідставними.

Суд вважає, що досліджені докази у своїй сукупності є достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

При цьому обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, або ставили під сумнів достовірність дослідженого судом відеозапису, судом не встановлено. Адвокатом Сіренком М.А. таких доказів суду також не надано.

Як роз`яснено в абзацах третьому, четвертому пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк