Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №607/25551/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/25551/25Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.

Провадження № 22-ц/817/998/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №607/25551/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кожевнікова Олена Валеріївна, на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2026 року, ухваленого суддею Черніцькою І.М., повний текст, якого складено 26 березня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про зміну розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, які стягуються з відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх в розмірі 6000 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дочка ОСОБА_4 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2021 року вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. З часу стягнення аліментів його матеріальний стан змінився, оскільки значно зросли ціни на продукти, одяг, інші речі необхідні для належного рівня життя дочки. Дочка стає старшою та її потреби на даний час зростають. Розмір аліментів в сумі 1000 грн не покриває частини витрат, які він щомісячно несе на утримання дочки.

Відповідач перебуває за кордоном в Іспанії, оформлена як приватний підприємець та отримує дохід.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2026 року року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору – Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про зміну розміру аліментів, задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2021 року у справі №607/25138/19.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дочкою повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2026 року у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про зміну розміру аліментів відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_5 , інтереси якої представляє адвокат Кожевнікова Олена Валеріївна, подала апеляційну скаргу, в якій в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2026 скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при поданні заяви про перегляд заочного рішення відповідачем долучено довідку про навчання від 26.04.2026, видану закладом дошкільної та початкової освіти Маестро Сальвадора Русо у Торрев`єсі Іспанія, де зазначено, що на утриманні ОСОБА_1 є малолітня донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 за яку сплачується за рік щорічні внески за навчальні матеріали – 120 євро та щомісячні платежі за шкільне харчування (310,20 євро).

При цьому, зазначають, що дана довідка була некоректно перекладена так, що із її змісту суд першої інстанції при її дослідженні не вірно трактував, що відповідач щомісячно сплачує за молодшу доньку 430 євро.

Бюро перекладів «Монтіс» уточнило переклад даної довідки та зміст її є іншим, а саме ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 навчається у навчальному закладі з вересня 2024 року та на день видання довідки нею вчасно сплачено за рік щорічні внески за навчальні матеріали в розмірі - 120 євро та щомісячні платежі за шкільне харчування в розмірі - 310,20 євро.

Тобто представник заявника щомісячно не сплачує 430 євро, а зазначена сума сплачено нею за рік.

Крім того, суд першої інстанції невірно оцінив матеріальний стан ОСОБА_1 вказавши, що остання отримує дохід в Іспанії.

Жодних доказів, що станом на момент подання позовної заяви про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_8 її мати ОСОБА_5 отримувала дохід в Іспанії не долучено.

Також, позивачем не долучено доказів працевлаштування в Іспанії - ОСОБА_1 станом на момент подання позовної заяви.

А тому, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, так як заявниця на даний час не працює та не має можливості сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Зазначають, що суд першої інстанції у рішенні лише вказує на зростання цін та збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим, у справах за позовом стягувача аліментів про збільшення розміру аліментів, він має довести обставини, які б свідчили про те, що матеріальний стан платника аліментів з часу присудження аліментів значно покращився. Такі обставини доводяться шляхом порівняльного аналізу документів про доходи, які мав платник аліментів на час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів та документів про доходи, які він має на час розгляду справи про збільшення розміру аліментів.

Однак, судом першої інстанції не досліджувалися ні доходи платника аліментів, ні стягувача, які вони мали на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, та які мають доходи на час розгляду даної справи.

Від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2026 року без змін. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність зміни розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на дочку ОСОБА_4 .

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті справи про стягнення аліментів, в тому числі і про збільшення їх розміру.

З огляду на викладене, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2019 року.

Під час даного шлюбу в сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24 липня 2018 року.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судови рішень встановлено, що додатковим рішенням Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 01 березня 2021 року у справі №607/25138/19, з ОСОБА_9 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 05 серпня 2025 року у справі №607/27972/24 ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав щодо малолітньої дочки - ОСОБА_4 .

З рахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що станом на 30 жовтня 2025 року заборгованість ОСОБА_9 зі сплати аліментів становить 16 567 грн. Відповідач частково сплачує аліменти у розмірі 1200 грн.

Згідно довідки №189 від 07 жовтня 2024 року, виданої Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №27 імені Віктора Гурняка встановлено, що ОСОБА_4 навчається в Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №27 імені Віктора Гурняка в 1-Б класі.

З довідки №148 від 31 жовтня 2025 року, виданої ДП «Люкс – Житло –1» ПП «Люкс» встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Задовольняючи частково позовні вимоги про збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є особою молодого віку, обставин незадовільного стану здоров`я не встановлено, відтак не позбавлена можливості працювати та виконувати свій батьківський обов`язок щодо утримання доньки.

Також, при визначенні розміру аліментів суд врахував матеріальне становище платника аліментів, вік та потреби доньки, для забезпечення її гармонійного розвитку.

Відтак, зважаючи на передбачене законом право позивача на збільшення розміру стягнення аліментів, суд першої інстанції дійшов до переконання про необхідність часткового задоволення позовних вимог, шляхом збільшення розміру аліментів до 4000 грн, але не менше 50 % (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дочкою повноліття

Суд вважав, що визначений розмір аліментів в достатній мірі забезпечить потреби та нормальні умови життя дочки, враховуючи її вік та потреби.

Колегія суддів з таким висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

Частиною другою статті 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

У відповідності до статтей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За положеннями статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.

Звертаючись з позовом до суду представник позивача — адвокат Добрянська О.І. покликалася на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2021 року у справі №607/27972/24, стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, аліменти, які сплачує відповідачка у розмірі 1000 грн, є недостатніми для утримання дитини, оскільки, в силу її віку, дитина потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, медичне обслуговування. Крім того, з моменту визначення розміру аліментів значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, ліки та інші речі необхідні для належного рівня життя дочки.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 проживає разом із батьком (позивачем у справі) та перебуває на його повному утриманні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач для забезпечення належного рівня життя та розвитку дитини несе витрати, які збільшуються у зв`язку з загальним підвищенням цін на продукти харчування, одяг, ліки, комунальні послуги, навчання та інше.

При цьому, відповідачкою не представлено належних доказів, що за своїм матеріальним станом та станом здоров`я вона не може надавати матеріальне утримання своїй дитині ОСОБА_4 в більшому розмірі, ніж у тому, що визначений рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2021 року у справі №607/27972/24.

Поряд з цим, судом також враховано, що за положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

Позивачем не надано належних та достатніх доказів того, що заробітки (доходи) відповідача є такими, що дозволяють стягнути з нього аліменти в розмірі значно більшому мінімального рекомендованого на кожну дитину, а саме 6000,00 грн на дитину щомісяця.

Відтак, враховуючи викладене, виходячи з принципів розумності та справедливості, з врахуванням встановлених обставин справи, матеріального становища відповідача, його фізичного стану, розміру прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку, та обов`язку утримання дітей в рівній мірі як матері так і батька, колегія суддів вважає, що збільшення розміру стягнення аліментів до 4000 грн щомісячно, на дитину, відповідає положенням СК України та інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 на даний час не працює, а тому не має можливості сплачувати аліменти в більшому розмірі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідачка є особою молодого, працездатного віку, стан здоров`я задовільний, тому вона не позбавлена можливості працевлаштуватися та отримати постійне джерело прибутку.

Також, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачка з метою працевлаштування зверталася до Державної служби зайнятості та відповідно перебуває на обліку у статусі безробітної.

Серед іншого, колегія суддів зауважує, що з 2019 року значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дитини із віком змінилися та збільшилися в силу її росту та розвитку, а обов`язок по утриманню дитини не може бути покладений виключно на батька.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги також погіршення стану здоров`я дитини, що стверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №549-с від 01.05.2026, та, як наслідок цього, погіршення її матеріального стану, що також є безпосередньою підставою для зміни розміру аліментів.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.

Розмір аліментів на дитину має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому отримання аліментів в більшому розмірі ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку є безумовним правом дитини, визначеним законом, яке захищається в судовому порядку саме в її інтересах.

Враховуючи викладене, виходячи з принципів розумності та справедливості, з врахуванням встановлених обставин справи та обов`язку утримання дітей в рівній мірі як матері так і батька, суд першої інстанції змінивши розмір стягнення аліментів, прийняв рішення, що відповідає положенням СК України та інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявниці на те, що законодавство України дає право батькам згодом змінити встановлений розмір аліментів в сторону його збільшення або зменшення у зв`язку зі зміною матеріального становища, сімейного стану, стану здоров`я платника або одержувача аліментів чи за наявності інших життєвих ситуацій.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частково задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кожевнікова Олена Валеріївна, залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від від 19 березня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома