Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №670/628/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/628/26

Провадження № 3/670/129/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

18.08.2026 близько 03 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в висловлюваннях нецензурною лайкою, образах, принижуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судові засідання 31.08.2026, 15.09.2026 та 30.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Суд неодноразово надсилав повістки за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , а також здійснював його виклик шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У судове засідання 30.09.2026 потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення була повідомлена належним чином.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Кукурудза Ю.М. у судове засідання 30.09.2026 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі потерпілої особи та її представника.

В судовому засіданні 15.09.2026 адвокат Кукурудза Ю.М., як представник потерпілої особи, пояснила, що близько 03 год. 00 хв. до ОСОБА_2 додому приїхав її колишній чоловік у стані алкогольного сп`яніння та між ними виникла сварка в ході якої останній висловлювався в адресу потерпілої нецензурними словами, ображав її та намагався вчинити бійку. Внаслідок таких дій була завдана шкода її психічному здоров`ю, оскільки у ОСОБА_2 піднявся тиск, з`явився страх за власне життя, вона боїться спати.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 та «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважаються кримінальними для цілей застосування Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (заява № 3236/03), сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року; «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Вказане узгоджується також з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 (заява № 36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінку заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 755/10138/16-к висловився щодо ознак зловживання правами учасника судового процесу: «Як видно з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд у суді апеляційної інстанції здійснювався протягом майже року. За цей час апеляційний суд 8 разів призначав судові засідання і 6 разів відкладав їх через неявку захисника та засудженого ОСОБА_7 . Причому про причини неявки в останні судові засідання засуджений не повідомляв. Враховуючи зазначене, апеляційний суд вірно дійшов висновку про наявність у діях сторони захисту зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу».

З огляду на усе викладене вище, суддя вважає можливим відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), психічне здоров`я - це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.

Шкода психічному здоров`ю може проявлятися у почутті сорому і провини, втраті пам`яті або сюрреальному відчутті дійсності, емоційній нестабільності та перепадах настрою, почутті безвихідності, страху, думках про самогубство тощо.

Відповідно до письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , близько 03 год. 00 хв. до неї додому приїхав її колишній чоловік та між ними виникла сварка, в ході якої останній висловлювався в її адресу нецензурними словами, ображав та намагався вчинити бійку. Внаслідок таких дій була завдана шкода її психічному здоров`ю, оскільки вона дуже знервувалася, у неї піднявся тиск та тремтіли руки.

Зазначене вище свідчить про те, що діями ОСОБА_1 було завдано шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки-характеристики від 25.08.2026 № 190, ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Розлучений. Має двоє неповнолітніх дітей, які проживають з мамою. Компрометуючі матеріали на ОСОБА_1 відсутні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 137136 від 18.08.2026, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 596685 від 18.08.2026, рапортом СПД № 1 ВП № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 18.08.2026 № 2259; письмовими поясненнямипотерпілої ОСОБА_2 , а також поясненнями представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Кукурудзи Ю.М., наданими у судовому засіданні.

Під час накладення адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який у судові засідання не з`явився, за місцем проживання характеризується задовільно, а тому суддя дійшла висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн 00 коп. (20х17 грн 00 коп.).

З огляду на відсутність даних про вчинення ОСОБА_1 раніше аналогічних правопорушень, суддя не вбачає необхідності у направленні порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено. Отже з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 39-1, 40-1, 173-2, 284, 287, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИЛА:

визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA558999980313050106000022753, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач коштів: ГУК у Хмель.обл/Віньков.стг/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО ДКСУ):899998.

Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, буд. 2, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код клас ифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО