Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №670/407/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/407/26

Провадження № 2/670/394/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

23 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до суду надійшла позов на заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 в розмірі 59 120,75 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 18.01.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-163407 згідно з яким останній отримав кредит у сумі 50 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером та виписками руху коштів по рахунку.

Відповідно до п. 1 договору банк зобов`язався надати у власність відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених договором.

Кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п. 2.4 кредитного договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3 договору встановлено строк (термін) кредитування до 17.01.2024.

Пунктом 6.2 договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 2222 грн щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання кредитного договору. Перший і останній платежі можуть відрізнятись за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 18.01.2019 до 17.01.2024 погашаються в однаковому порядку.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що відповідач сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 47.69 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360), за ставкою, визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.5 договору визначено реальну річну процентну ставку 59.61 % річних.

Пунктом 6.1. договору відповідач зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.

25 червня 2021 року між акціонерним товариством «Кредобанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» було укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019, перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції».

Згідно п. 3.1. договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021, на умовах цього договору з дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, сума якої визначена в п. 4.1. цього договору (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), клієнт відступає фактору (передає у власність фактора) Права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від фактора, а фактор з дня , наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення (а щодо Прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), набуває (приймає у власність) від клієнта Права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (надає фінансування) клієнту.

Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером, виписками по особовим рахункам, однак позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання та кредит в строки (терміни) не повернув.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані кредитні кошти на підставі кредитного договору.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 59 120,75 грн, що складається з: сума заборгованості за кредитом – 47 050,23 грн; сума заборгованості за відсотками – 12 070,52 грн.

Рух справи в суді та позиція сторін у справі.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності здійснив запит та отримав відповідь з Єдиного демографічного реєстру щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – відповідача у справі.

Ухвалою суду від 09.06.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 30.06.2026.

30.06.2026 розгляд справи відкладено на 27.07.2026 у зв`язку із неявкою відповідача.

27.07.2026 судове засідання відкладено на 23.09.2026 у зв`язку із неявкою відповідача.

Учасники судового процесу у судове засідання, призначене на 14 годину 23 вересня 2026 року не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача Кізко Л.С. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, поштові конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності – разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, згідно якої вказано, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду у встановлений судом строк не надав, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Ухвалою суду від 23.09.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 18.01.2019 між акціонерним товариством «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL-163407 підписаний відповідачем разом з Анкетою-заявою, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів. (а.с.8-14).

Відповідно до умов договору сторонами погоджено суму кредиту 50 000,00 грн, строк кредитування: 60 місяців терміном до 17 січня 2024 року. Також погоджено процентну ставку за користування кредитом та порядок видачі та повернення кредитних коштів.

Відповідно до п. 1 договору банк зобов`язався надати у власність відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі.

Відповідно до п. 3.1 договору кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п. 2.4 кредитного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору встановлено строк (термін) кредитування до 17.01.2024.

Пунктом 6.2 договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 2222 грн щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання кредитного договору. Перший і останній платежі можуть відрізнятись за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 18.01.2019 до 17.01.2024 погашаються в однаковому порядку.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що відповідач сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 47.69 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360), за ставкою, визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.5 договору визначено реальну річну процентну ставку 59.61 % річних.

Пунктом 6.1. договору відповідач зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.

Згідно з п. 10.4 Договору шляхом підписання цього кредитного договору, позичальник підтверджує, що він до видачі кредиту ознайомився з діючими Тарифами Банку та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк»; ознайомився із реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а також іншою інформацією про споживчий кредит та інше.

Відповідно до меморіального ордеру № 3217720 від 18.01.2019 відповідач ОСОБА_1 отримав від АТ «Кредобанк» кредитні кошти у розмірі 50 000,00 грн згідно з кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 (а.с.16).

Таким чином, АТ «Кредобанк» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, а клієнт скористалася наданим кредитом, що підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою щодо руху коштів по рахунку відповідача ОСОБА_1 (а.с.17-22, 23-29 зворот).

Також, як убачається з наданої виписки з рахунка відповідач періодично вносив грошові суми на погашення кредиту, тобто фактично виконував умови укладеного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 складає 59 120,75 грн., з яких: 47 050,23 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 12 070,52 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с.41, зворот).

25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, відповідно до якого, право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 набуло ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (а.с.30-35, зворот).

Згідно п. 3.1. Договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021, на умовах цього договору з дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, сума якої визначена в п. 4.1. цього Договору (а щодо Прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), клієнт відступає фактору (передає у власність фактора) Права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від фактора, а фактор з дня , наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов Договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення (а щодо Прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), набуває (приймає у власність) від клієнта Права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (надає фінансування) клієнту.

Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №250621/1 від 25.06.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 в сумі 59 120,75 грн (а.с.36, зворот).

29.01.2021 на адресу відповідача ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було направлено письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні та відступлення права грошової вимоги вих. № 10112563 від 29.06.2021 (а.с.39).

Згідно з наданим розрахунком ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 складає 59 120,75 грн, з яких: 47050,23 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 12070,52 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с.41).

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено перехід права вимоги до позивача, а спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Застосоване судом законодавство.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021, № 732/670/19 від 09.09.2020, № 404/502/18 від 23.03.2020, № 127/33824/19 від 07.10.2020, № 561/77/19 від 16.12.2020.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ «Кредобанк», заповнив і підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем з використанням власноручного підпису, також вказана анкета-заява в такому ж порядку підписана представником банку, який здійснив ідентифікацію та верифікацію клієнта.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсними.

Відтак судом встановлено, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір №CL-163407 від 18.01.2019, який відповідач підписав власноруч. АТ «Кредобанк» свої зобов`язання виконав повністю та видав для позичальниці кредитні кошти в розмірі 50 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером та випискою по особовим рахункам.

Беручи до уваги, що позичальник отримав кошти, частково погашав кредитну заборгованість, а тому надана позивачем виписка по договору, у сукупності з іншими доказами, що є у матеріалах справи, підтверджують обставини видачі кредиту.

Відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення кредиту, чим порушив вимоги, встановлені кредитним договором.

Як встановлено судом згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 складає 59 120,75 грн, з яких: 47 050,23 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 120 70,52 грн – сума заборгованості за відсотками. При цьому, відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №250621/1 від 25.06.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за даним кредитним договором в сумі 59 120,75 грн

Станом на час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та повної сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, не надав власного розрахунку заборгованості.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що первинний кредитор АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором, водночас ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 120,75 грн, що складається з: сума заборгованості за кредитом – 47 050,23 грн; сума заборгованості за відсотками – 12 070,52 грн.

Судові витрати у справі.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Кредобанк» від 29.05.2026 № 5958 (а.с.7).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з відповідача в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 205, 207, 525-527, 530, 626-629, 638-639, 1048-1049, 1056-1 ЦК України, ст.2, 4, 12, 13, 76, 80-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 280-285, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором №CL-163407 від 18.01.2019 в розмірі 59 120,75 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч сто двадцять гривень сімдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», юридична адреса: м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7, код ЄДРПОУ 37356981.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 28.09.2026.

Суддя О.Є. Голуб