Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №464/3886/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/3886/26

пр.№ 3/464/1535/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 суддя Сихівського районного суду м. Львова Жила В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 174 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

На розгляд суду з ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 24.05.2026 серії ВБА № 216578, за змістом якого ОСОБА_1 23.05.2026 близько 22:45 год., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, буд. 4, здійснив постріл з пневматичної зброї у громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив дрібне хуліганство – адміністративне правопорушення, передбачене ст. 174 КУпАП.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце її розгляду шляхом скерування судових повісток про виклик до суду засобами поштового зв`язку рекомендованими поштовими відправленнями на адресу його фактичного та зареєстрованого місця проживання, а також додатково на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення мобільний номер телефону.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місце проживання особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її заявленому місцю проживання, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації щодо місця проживання особи, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм зареєстрованим місцем проживанням покладається саме на фізичну особу.

Окрім цього, враховую те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомився з таким та отримав його копію, що підтверджується його підписом в означеному протоколі, повідомлений про суд, до якого скеровано матеріали справи про адміністративне правопорушення, проте не цікавився їх розглядом, не вжив жодних заходів для явки до суду чи для з`ясування стану розгляду справи.

Враховуючи наведене, вважаю за можливе розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_1 , оскільки суд вжив всіх необхідних та належних заходів для своєчасного сповіщення останнього про місце і час розгляду справи.

З метою з`ясування всіх фактичних обставин справи про адміністративне правопорушення, листом від 27.07.2026 в судове засідання було викликано старшого інспектора капітана поліції Кобрин О.О., яка складала протокол про адміністративне правопорушення, однак остання у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, жодних пояснень не надала.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 24.05.2026 серії ВБА № 216578, на ОСОБА_1 складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП.

Відповідно до ст. 174 КУпАП передбачено відповідальність за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Отже, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП у зв`язку зі здійсненням пострілу з пневматичної зброї є встановлення відповідності зброї визначеним законом технічним характеристикам. Зокрема, необхідно з`ясувати, чи має вона калібр понад 4,5 мм та чи перевищує швидкість польоту кулі 100 м/с, оскільки саме ці характеристики є визначальними для кваліфікації відповідного діяння за вказаною статтею.

Досліджені матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б давали змогу достовірно встановити технічні характеристики предмета, з якого ОСОБА_1 здійснив постріл. Так, у протоколі зазначено лише те, що постріл здійснено з пневматичної зброї, без зазначення її моделі, калібру та швидкості польоту кулі. Водночас у рапорті працівника поліції від 23.05.2026 вказано найменування пістолета «KUZEY-911», проте будь-які дані щодо його технічних характеристик відсутні, у зв`язку з чим неможливо встановити, чи відповідає вказаний пістолет критеріям, передбаченим диспозицією ст. 174 КУпАП.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Саме протокол є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.

Окрім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив громадський порядок та спокій громадян, у зв`язку з чим вчинив дрібне хуліганство, однак його дії кваліфіковано за ст. 174 КУпАП.

Водночас дрібне хуліганство є самостійним складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, тоді як ст. 174 КУпАП встановлює відповідальність за стрільбу з визначених видів зброї в населених пунктах або у не відведених для цього місцях чи у відведених місцях з порушенням установленого порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, з огляду на викладене, наявні у справі матеріали не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП. Наведені у протоколі обставини у своїй сукупності не дають можливості встановити факт вчинення ним саме того правопорушення, відповідальність за яке передбачена вказаною нормою. Відтак, за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження у справі щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Володимир ЖИЛА