Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №462/6688/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6688/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та утриманням матері до досягнення дитиною трьох річного віку,

встановив:

27.07.2026 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_3 трьох річного віку. Свої вимоги мотивує тим, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі з відповідачем у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею. Вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку, а тому не має можливості працювати. Відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та її утримання в добровільному порядку. В зв`язку з вказаним, просить позов задовольнити.

28.07.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

31.07.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки, проте заперечує проти позовних вимог в частині стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_3 трьох річного віку, мотивуючи це тим, що позивач не довела, що він має можливість надавати матеріальну допомогу на її утримання. Зазначає, що постійно допомогав і допомагає позивачу, що підтверджується відповідними квитанціями. На даний час він звільнений з НУ «Львівська політехніка» та Бурштинського енергетичного фахового коледжу, оскільки трудові договори були строковими, укладеними на один навчальний рік та припиненні у зв`язку із закінченням строку їх дії. На його утриманні перебуває його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є людиною похилого віку та отримує низьку пенсію. Окрім цього, він є особою з інвалідністю 3 групи, довічно /а.с.22-37/.

10.08.2026 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі, а також подала клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Державної податкової служби України інформацію щодо доходів ОСОБА_2 , за період з 05 серпня 2025 року по 05 серпня 2026 року /а.с.68-74/.

10.08.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області надати відомості щодо доходів ОСОБА_2 , за період з 05 серпня 2025 року по 05 серпня 2026 року /а.с.84/.

13.08.2026 року відповідач подав до суду заперечення, в яких зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_1 /а.с.89-92/.

31.08.2026 року на адресу суду надійшов лист Головного управління ДПС у Львівській області про надання доказів /а.с.96-97/.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2025 року.

28 липня 2026 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/1040/6 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу було ухвалено розірвати шлюб між сторонами /а.с.32-33/.

Сторони від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 /а.с.13/.

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади №2026/007754285 від 13.05.2026 року та витягу з реєстру територіальної громади №2026/012026159 від 17.07.2026 року, позивач ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.8,14/.

Зі змісту позову вбачається, що відповідач ОСОБА_2 відмовився надавати кошти на утримання позивача та утримання дитини, в зв`язку з чим позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини та її утримання як матері до досягнення дитиною трьох річного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у розмірі 2817 гривень, прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3512 гривень.

Позивач надала суду достатні докази, які можуть слугувати підставою для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої доньки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач проти стягнення аліментів на утримання доньки не заперечує.

Враховуючи наведене, суд, беручи до уваги, що відповідач є особою молодого віку, працездатним, приходить до висновку, що стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення її повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку буде відповідати вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести батьки на утримання дітей, а також, зможе забезпечити мінімальні стандарти щодо нормальних та гідних умов для життя дитини.

Щодо розміру аліментів, які повинні стягуватись з відповідача на користь позивача до досягнення дитиною трьох річного віку, то суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно з ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разірозірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, і враховуючи відсутність в позивача самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.

У Постанові Пленуму Верховного Суду Українивід 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодобатьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Позивач на даний час не працює та перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку.

Суд критично ставиться до твердження відповідача, що він зараз ніде не працює, і тому не може надавати матеріальну допомогу позивачу, оскільки як убачається з відзиву та доданих до нього документів, він з 29.08.2025 року по 30.06.2026 року працював на посаді викладача спеціальних дисциплін за сумісництвом у Бурштинському енергетичному фаховому коледжі та з 25.08.2025 року по 30.06.2026 року на посаді старшого викладача закладу вищої освіти кафедри теплоенергетики, теплових та атомних електричних станцій у НУ «Львівська політехніка», що свідчить про те, що відповідач є працездатним та отримував дохід.

Окрім цього, як убачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору наданих Головним управлінням ДПС у Львівській області, ОСОБА_2 за період 05 серпня 2025 року по 05 серпня 2026 року отримував доходи, зокрема за січень 2026 року його дохід склав 56256,90 грн, лютий 2026 року – 60355,84 грн, березень 2026 року – 89889,05 грн, квітень 2026 року – 42781,41 грн, травень 2026 року – 81087,60 грн, червень 2026 року – 99487,59 грн, липень 2026 року – 42934,42 грн /а.с.98-99/.

Таким чином, судом достовірно з`ясовано, що відповідач є працездатний, має вищу освіту, а відтак може отримувати дохід, що свідчить про те, що він може надавати позивачу матеріальну допомогу.

Оскільки відповідач не надає матеріального утримання на колишню дружину добровільно, то це слід робити у судовому порядку, як цього вимагає позивач.

Враховуючи наведене, суд, взявши до уваги, що відповідач є особою молодого віку, працездатним, а також враховуючи, що він є особою з інвалідністю 3 групи, довічно, вважає можливим визначити розмір аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох річного віку в розмірі 1/7 частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно.

Крім того в порядку, визначеному ст.133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331 гривень 20 коп.

Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та утриманням матері до досягнення дитиною трьох річного віку – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 27 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/7 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років, починаючи з 27 липня 2026 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКП: НОМЕР_3 ).

Суддя:

Оригінал рішення.