Суд: Жовківський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №444/2360/26
Суддя: Олещук М. М.
Справа № 444/2360/26
Провадження № 2/444/1835/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне повне)
24 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Олещук М. М.
секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферта) №14.09.2025-100000143 від 14.09.2025 року,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором (оферта) №14.09.2025-100000143 від 14.09.2025 року у сумі 19 100 грн 00 коп. та судові витрати. Даний позов подано через систему «Електронний суд».
Позов обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) 14.09.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) №14.09.2025-100000143. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 14.09.2025 року. Відповідно до п. 3.1 Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти й Комісію(ї), якщо вона (вони) встановлена(і) Договором. Згідно з п. 4.1 Договору кошти перераховуються з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-4401.
Відповідно до Договору від 14.09.2025 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику 5 000 грн кредиту на платіжний засіб 4149-49XX-XXXX-4401.
Отже, позивач констатує факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, за доводами позивача, утворилась заборгованість у розмірі 19 100 грн, що складається з тіла кредиту — 5 000 грн, процентів — 7 750 грн, Комісії за надання кредиту — 450 грн, Комісії за обслуговування кредитної заборгованості — 900 грн та процентів річних за статтею 625 ЦК України — 5 000 грн.
Позичальник ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором E171, 14.09.2025 року підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), Заявку та Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) за договором №14.09.2025-100000143; кошти в сумі 5 000 грн було перераховано на зазначений ним платіжний засіб.
Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №14.09.2025-100000143 від 14.09.2025 року в розмірі 19 100 грн, судовий збір 2 662 грн 40 коп. та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви відповідачу, в розмірі 120 грн 18 коп.
В позовній заяві позивач просить проводити розгляд даної справи у відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», проти ухвалення заочного рішення у справі позивач не заперечує.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області Олещук М.М. від 29.06.2026 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судове засідання призначено на 24.09.2026 року о 10 год. 30 хв.
Відповідач ОСОБА_1 , який про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У зв`язку із наведеним, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК України.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.09.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) №14.09.2025-100000143. В пункті 3 цієї пропозиції зазначено, що умови надання кредиту, у тому числі сума кредиту, строк, проценти та комісії, встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.
Згідно з п. 3.1 Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові в розмірі та на умовах Договору, а Позичальник — повернути Кредит та сплатити Проценти і Комісію(ї), якщо вона (вони) передбачена(і) Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом перерахування коштів на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4149-49XX-XXXX-4401.
Відповідно до п.п. 4.3. пункту 4 цього договору, Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу – день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).
Згідно з п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасне повернення Кредиту та сплату Процентів і Комісії(ій) у терміни, передбачені Заявкою, а проценти річних за прострочення — з моменту пред`явлення Кредитодавцем відповідної вимоги.
Із наданої позивачем Заявки до Кредитного договору №14.09.2025-100000143 від 14.09.2025 року встановлено: сума кредиту — 5 000 грн.; строк — 217 днів з дати надання; дата повернення — 18.04.2026 року; процентна ставка «Стандарт» — 1 % на день протягом перших трьох чергових періодів, ставка «Економ» — 0,5 % на день протягом наступних періодів. Заявкою також передбачено Комісію за надання кредиту в сумі 450 грн. та Комісію за обслуговування кредитної заборгованості по 450 грн. у двох чергових періодах.
Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За частиною дванадцятою статті 11 цього Закону підписаний у встановленому порядку електронний договір за правовими наслідками прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Як встановлено з матеріалів справи, Пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), Заявку та Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) за Договором №14.09.2025-100000143 від 14.09.2025 року відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором E171.
Позивачем вказано, що відповідач порушив умови договору та свої зобов`язання за Договором кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 19 100, 00 грн., що складається з заборгованості: 5000 грн. - основний борг; проценти - 7750 грн.; 1 350 грн. – залишок комісій; 5 000 грн. – залишок відсотків за ст. 625 ЦК України.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті платежів за договором кредиту відповідачка суду не надала.
Ураховуючи наведене вище, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту, належним чином не повертає отримані грошові кошти, в судове засідання не з`явився та не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача щодо нарахованої суми заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом в сумі 5000 грн. та заборгованості за процентами в сумі 7750 грн. 00 коп., а всього 12 750 грн. 00 коп.
Із наданої позивачем Заявки встановлено, що Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 450 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – "Комісія за обслуговування", "Комісія") – 450 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У пропозиції про укладення кредитного договору, яка прийнята позичальником вказано, що кредитодавець зобов`язується забезпечити Позичальника усними консультаціями з питань отримання Кредиту та виконання Договору, довести до відома Позичальника через смс (коротке текстове повідомлення на номер телефону споживача як абонента мобільного зв`язку), месенджер, поштове відправлення, електронну пошту або push-сповіщення (коротке спливаюче повідомлення) мобільного застосунку кредитодавця факт переплати за договором, що виникла після спливу дати повернення (виплати) кредиту, протягом 10 робочих днів із дати виникнення такої переплати.
Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії пов`язаної з наданням кредиту є нікчемними.
З урахуванням наведеного, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідачки комісії пов`язаної з наданням кредиту та обслуговування кредиту належить відмовити.
Щодо вимоги про стягнення 5 000 грн. процентів річних за статтею 625 ЦК України суд зазначає таке.
Із поданого розрахунку вбачається, що ці проценти нараховано за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 14.09.2025-100000143 у період дії воєнного стану.
З 17.03.2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача 12 750 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором №14.09.2025-100000143 від 14.09.2025 року (основний борг та проценти), а щодо стягнення комісії, додаткової комісії та процентів за ст. 625 ЦК України належить відмовити.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, визначає позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме належить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 777 грн 15 коп., виходячи з розрахунку: 12 750,00 грн. (задоволені позовні вимоги) становлять 66,75 % і від суми сплаченого при поданні судового збору в розмірі 2662,40 грн. складають 1777,15 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 120 грн. 18 коп. витрат, пов`язаних з надсиланням копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. З огляду на часткове задоволення позову та співвідношення задоволених вимог у розмірі 66,75 % ці витрати підлягають відшкодуванню пропорційно — у сумі 80 грн. 22 коп.
Керуючись статтями 3, 13, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, статтями 4, 13, 76–81, 89, 133, 141, 247, 258–259, 263–265, 274–280, 283–284, 288–289, 354–355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором (оферти) №14.09.2025-100000143 від 14.09.2025 року у розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких 5 000 грн — тіло кредиту та 7 750 грн — проценти.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією, додатковою комісією, процентів на підставі ст. 625 ЦК України – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 22 копійки.
Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032 м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 29.09.2026 року.
Суддя: Олещук М. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua