Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №441/1575/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1575/26 2/441/1213/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

21.09.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

адвокат Пархомчук С.В. в інтересах ТОВ «ФК «Венера фінанс», 02.07.2026 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 4 180 грн. 26 коп. боргу за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025 про надання коштів на умовах фінансового кредиту (далі – кредитний договір). Позов обґрунтовує тим, що 23.02.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 131473, згідно умов якого Товариство, строком на 90 днів, надало відповідачу 4 000 грн. 00 коп. фінансового кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 72 % на добу на залишок заборгованості, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед ТОВ «ФК «Авіра груп» виникла заборгованість, яка станом на 19.12.2025 склала 4 180 грн. 26 коп. з яких 3 586 грн. 40 коп. – прострочена заборгованість за сумою кредиту та 593 грн. 86 коп. – прострочена заборгованість за відсотками, що 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ТОВ «ФК «Венера фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025 перейшло до позивача. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 07.07.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ «ФК «Венера фінанс» - адвокат Пархомчук С.В. у заяві від 16.09.2026 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав, тому згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив у заяві від 16.09.2026 представник позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобв`язання клієнта перед фактором ( ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Із копії кредитного договору № 131473 від 23.02.2025 про надання коштів на умовах фінансового кредиту та додатку № 1 до нього, довідки про ідентифікацію, виписки по особовому рахунку, інших матеріалів справи убачається, що 23.02.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 131473, за умовами якого Товариство, строком на 90 днів, надало відповідачу 4 000 грн. 00 коп. фінансового кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 72 % на добу на залишок заборгованості.

Із довідки ТОВ «Профітгід» убачається, що на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-153 від 20.05.2021 та платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «Профітгід» за дорученням ТОВ «ФК «Авіра груп», 23.02.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 4 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вказану в договорі.

Із матеріалів справи убачається, що на 19.12.2025 заборгованість за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025 ОСОБА_1 повністю не погашена, залишок заборгованості склав 4 180 грн. 26 коп.

Із копії договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025, платіжних інструкцій № 235 від 18.02.2026, № 182 від 19.12.2025 та № 211 від 22.01.2026, Витягу з реєстру боржників видно, що 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та позивачем укладено договір факторингу № 19122025/2, згідно умов якого право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025 перейшло до позивача, сума заборгованості складає 4 180 грн. 26 коп.

ОСОБА_1 , не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у нього перед ТОВ «ФК «Венера фінанс» виникла заборгованість за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025, яка станом на 20.02.2026 склала 4 180 грн. 26 коп. з яких 3 586 грн. 40 коп. – прострочена заборгованість за сумою кредиту та 593 грн. 86 коп. – прострочена заборгованість за відсотками.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З огляду на наведене, а також те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 23.02.2025 кредитного договору допустив заборгованість перед Товариством, враховуючи укладений 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Венера фінанс» та ТОВ «ФК «Авіра груп» договір факторингу, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 4 180 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025 та 2 662 грн. 40 коп. судового збору, а всього 6 842 грн. 66 коп.

Окрім цього, адвокат Пархомчук С.В. у заяві від 16.09.2026 просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера фінанс» 15 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України убачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026 укладеного між ТОВ «ФК «Венера фінанс» та адвокатом Пархомчук С.В., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019, останнього уповноважено надавати правову допомогу ТОВ «ФК «Венера фінанс» в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Згідно акта про отримання правової допомоги від 10.09.2026, адвокат Пархомчук С.В. надав, а ТОВ «ФК «Венера фінанс» прийняло правову допомогу під час підготовки та направлення до суду позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025 і зокрема:

- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, 0, 5 год., вартістю 1 500 грн.;

- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг судової практики, 3 год., вартістю 9 000 грн.;

- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи, 1, 5 год., вартістю 4 500 грн.;

- канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції – 500 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №5154 від 10.09.2026, ТОВ «ФК «Венера фінанс» перерахувало на рахунок адвоката Пархомчук С.В. 15 500 грн. за надання правової допомоги згідно договору від 09.04.2026 про надання правової допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях: від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За наведеного, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, критерієм реальності і неминучості понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності і обгрунтованості їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи і зокрема ціни позову, предмету спору, який не є складним, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною, що обсяг наданих адвокатських послуг та складність складених процесуальних документів не вимагали у адвоката значної юридичної та технічної роботи, що розгляд справи здійснено судом без участі сторін, а також значення справи для сторін та інших обставин справи, суд вважає, що заявлена представником позивача сума (15 500 грн.) витрат на професійну правничу допомогу є завищеною щодо іншої сторони спору та неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та суперечить принципу розподілу таких витрат.

Таким чином, ураховуючи положення ст. 137 ЦПК України, а також оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат ТОВ «ФК «Венера фінанс» на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 610, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561872, місцезнаходження вул. Львівська, буд. 23, оф. 703 в м. Київ, р/р НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540 ) 4 180 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором № 131473 від 23.02.2025 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, з яких 3 586 грн. 40 коп. – прострочена заборгованість за сумою кредиту та 593 грн. 86 коп. – прострочена заборгованість за відсотками, 2 662 грн. 40 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн., а всього 8 842 грн. 66 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер