Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №153/1606/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1606/26

Провадження2/153/798/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №228373 від 12.11.2022 в розмірі 10800 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 12.11.2022 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №228373. Згідно вказаного договору відповідачу перераховані кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн. Кредит надано строком на 14 днів, тобто до 25.11.2022. Строк дії договору - 14 днів. 14.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ». 19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №568/ФК-24 згідно умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступлено право вимоги за кредитним договором №228373 від 12.11.2022 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором складає 10800 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7800 грн. - заборгованість за відсотками. Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором №228373 від 12.11.2022. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача. З трекінгу відправлень офіційного веб-сайту "Укрпошта" вбачається, що на адресу суду повернута судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із поштовою відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою її місцезнаходження, місця проживання чи перебування, зареєстрованими у встановленому законом порядку, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з огляду на положення пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №228373, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.9-14).

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «ЗАЙМЕР» надало відповідачу кредит в розмірі 3000 грн., строком на 14 днів, тобто до 25.11.2022. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами (п.1.1., п.1.2. Договору).

Відповідно до п.1.3. договору за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 1825 % річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Згідно п.1.4. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно з п.п. 3.1. - 3.3. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення.

Відповідно до п.4.3.3. договору клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, у повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Згідно з п.4.3.7. договору клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту на 10 днів. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом. Продовження (пролонгація) строку погашення заборгованості за договором (строку виконання грошового зобов`язання), строку кредитування, строку дії договору здійснюється без змін умов попередньо укладеного договору.

Відповідно до п.п. 8.1. 8.3. договору цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами договору.

Згідно з Графіком розрахунків та орієнтовною загальною вартістю кредиту, який є додатком №1 до договору №228373 від 12.11.2022, строк користування кредитом становить 14 днів, дата платежу - 25.11.2022, сума кредиту - 3000 грн, проценти за користування кредитом - 2100 грн, загальна вартість кредиту - 5100 грн.

Із підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів встановлено, що 12.11.2022 о 14:48 на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі - 36825-72865-75094, здійснено переказ коштів у сумі 3000,00 грн. (а.с.15).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», вих.№20.1.0.0.0/7-260826/60074-БТ від 31.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . Відповідно до виписки за договором 12.11.2022 відбулося зарахування коштів на суму 3000,00 грн. (а.с.64, 65).

Згідно із довідкою про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026, виданої ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» встановлено, що ОСОБА_1 12.11.2022 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» для укладення договору №228373. Унікальний ідентифікатор KL2941, номер картки НОМЕР_1 ,номер телефону НОМЕР_4 , дата відправки ідентифікатора - 12.11.2022 (а.с.16).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №228373 від 12.11.2022, заборгованість ОСОБА_1 становить 10800,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 7800,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.17-21).

Згідно з протоколом № 13/09/2023 від 13.09.2023 загальні збори учасників ТОВ «ЗАЙМЕР» одноголосно вирішили змінити найменування товариства на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та затвердити нову редакцію статуту (а. с. 42).

19.04.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) та ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (клієнт), укладено договір факторингу № 568/ФК-24 (із додатками), за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли в тому числі з кредитного договору №228373 від 12.11.2022 (а.с. 22-28).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 568/ФК-24 від 19.04.2024, на підставі договору відступлення прав вимоги № 568/ФК-24 від 19.04.2024 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №228373 від 12.11.2022, сума заборгованості - 10 800 грн., сума заборгованості за тілом - 3 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 7 800 грн. (а.с. 29).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №228373 від 12.11.2022, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору на таких умовах.

ТОВ «ЗАЙМЕР» виконало взяті на себе зобов`язання та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 3000 грн відповідно до умов укладеного договору.

Однак відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, у встановлений договором строк кредитні кошти та проценти за користування ними не повернув.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується перехід до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №228373 від 12.11.2022.

Водночас суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості в частині визначення розміру процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 1.2 кредитного договору №228373 від 12.11.2022 кредит у розмірі 3000 грн надано відповідачу строком на 14 днів, тобто до 25.11.2022. Пунктом 1.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 5 % на добу.

Згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною кредитного договору, строк користування кредитом становить 14 днів, сума процентів за користування кредитом за цей період - 2100 грн, а загальна вартість кредиту - 5100 грн.

При цьому умовами договору передбачено окремий порядок продовження строку кредитування. Так, відповідно до пункту 4.3.3 договору клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного у графіку розрахунків, у повному обсязі нараховані проценти по кредиту. Згідно з пунктом 4.3.7 договору клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту на 10 днів, для чого зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом.

Доказів продовження (пролонгації) відповідачем строку кредитування матеріали справи не містять.

Разом із тим пунктом 3.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості включно, а у випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення.

Вирішуючи питання щодо правової природи та періоду нарахування передбачених договором процентів, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду уточнила правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, зазначивши, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

При цьому для вирішення питання про правову природу процентів, передбачених договором після закінчення строку кредитування, необхідним є тлумачення умов договору з метою з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення у структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem), тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав.

Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Оцінюючи умови укладеного сторонами договору в їх сукупності, суд враховує, що пунктом 1.2 договору чітко визначено строк кредитування - 14 днів, до 25.11.2022; графіком розрахунків визначено розмір процентів за користування кредитом протягом цього строку - 2100 грн; пунктами 4.3.3 та 4.3.7 договору встановлено окремий порядок продовження (пролонгації) строку кредитування.

Водночас пунктом 3.3 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом до дня повного погашення заборгованості, у тому числі за період прострочення.

При цьому пункт 3.3 договору не визначає проценти, які нараховуються після спливу погодженого сторонами строку кредитування, як проценти річні, встановлені договором відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, та не визначає їх як міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Навпаки, як до, так і після спливу строку кредитування договір визначає їх саме як «проценти за користування кредитом».

Крім того, відповідальність за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання окремо врегульована розділом 5 договору, яким передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Отже, системне тлумачення зазначених умов договору не дає підстав для висновку, що передбачені пунктом 3.3 договору проценти у розмірі 5 % на добу після закінчення встановленого договором строку кредитування сторони погодили саме як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Таким чином, наявна неузгодженість між умовами договору щодо чітко визначеного строку кредитування та спеціального порядку його продовження, з одного боку, і положенням пункту 3.3 щодо нарахування процентів за користування кредитом після спливу такого строку - з іншого, не може тлумачитися на користь кредитодавця як така, що встановлює право на нарахування після закінчення строку кредитування процентів у розмірі 5 % на добу як міри відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Доказів того, що відповідач скористався передбаченим договором правом на продовження (пролонгацію) строку кредитування, позивачем не надано. Отже, строк кредитування за договором №228373 від 12.11.2022 закінчився 25.11.2022.

За таких обставин проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України підлягають стягненню в межах погодженого сторонами строку кредитування - 14 днів, а їх розмір становить 2100 грн (3000 грн ? 5 % ? 14 днів), що також відповідає сумі процентів, визначеній сторонами у графіку розрахунків.

Тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 7800 грн. підлягає частковому задоволенню - у розмірі 2100 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №228373 від 12.11.2022 у загальному розмірі 5100 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 2100 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти процентів у розмірі 5700 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 47,22 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1257,24 грн. судового збору, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Судом встановлено, що 01.06.2026 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №42649746/02 (а.с.44-46).

21.07.2026 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №228373 до договору про надання правової допомоги №42649746/02 від 01.06.2026 (а.с.47).

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень позивачем надано акт надання послуг від 21.07.2026 та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, складається з наступного: усна консультація клієнта щодо обставин справи - 0,5 год., вартістю 500 грн., загальна вартість - 250 грн.; письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин - 1 год., вартістю 750 грн., загальна вартість - 750 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 1 год., вартістю 1500 грн.; загальна вартість - 1500 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - 2 год., вартістю 1500 грн., загальна вартість - 3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 0,5 год., вартістю 1000 грн., загальна вартість - 500 грн. Разом - 6000 грн. (а.с.50).

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів у спірних правовідносинах. Так, переважна більшість тексту позовної заяви містить виклад норм чинного законодавства, застосування яких є типовим для цієї категорії цивільних справ.

Судовий розгляд справи здійснено без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката на участь у судових засіданнях.

З урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, суд доходить висновку, що обґрунтованим та співмірним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу є 4000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково - у розмірі 5100 грн. із заявлених 10800 грн., що становить 47,22 %, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1888,89 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитним договором №228373 від 12.11.2022 у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, з яких: 3000 (три тисячі) гривень - заборгованість за тілом кредиту та 2100 (дві тисячі сто) гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, судовий збір у розмірі 1257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 24 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) гривень 89 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, місто Бровари вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1), код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 року

Суддя Р.В. Швець