Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №153/1473/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №153/1473/26

Суддя: Дзерин М. М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

"30" вересня 2026 р. Справа153/1473/26

Провадження3/153/541/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за скоєння правопорушення передбаченого ч.2 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

17 липня 2026 року о 16 год. 45 хв. за межами населеного пункту Пороги Могилів-Подільського району Вінницької області на напрямку Пороги (Укр) – Косеуць (РМ) в районі прикордонного знаку №0172 за географічними координатами 48.241268 пн.ш, 28.331105 сх.д. на відстані 100 метрів від лінії державного кордону України був виявлений ОСОБА_1 , який вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків, а саме діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, на неодноразово повторювану та наполегливу законну вимогу пред`явити документи, що посвідчують особу, з метою їх перевірки, у грубій формі відмовився, будучи в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України. Зазначив, що під час виконання ним службових обов`язків ОСОБА_1 перебуваючи в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, на неодноразові та наполегливі законні вимоги пред`явити документи, що посвідчують особу, для їх перевірки, у грубій формі відмовився їх пред`явити, поводився агресивно.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України. Зазначив, що під час виконання ним службових обов`язків ОСОБА_1 перебуваючи в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, на неодноразові та наполегливі законні вимоги пред`явити документи, що посвідчують особу, для їх перевірки, у грубій формі відмовився їх пред`явити, поводився агресивно.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Частина перша ст.185-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Частина друга ст.185-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.

Заслухавши покази свідків та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №006464Е від 17 липня 2026 року; акті ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з її правами, передбаченими ст.268 КУпАП, від 17 липня 2026 року; протоколі про адміністративне затримання від 17 липня 2026 року; рапорті; схемі виникнення обстановки н.п.Пороги Могилів-Подільського району Вінницької області; копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 006467Е від 17 липня 2026 року щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст.185-10 КУпАП, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП як злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, вчинену групою осіб.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185-10 КУпАП, відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші обставини справи і вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП, необхідним та достатнім є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто –665 грн. 60 коп. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 33-35, 185-10, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя: М.М. Дзерин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua