Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №148/556/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/556/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Тульчина кримінальне провадження № 12026020180000040 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козинці, Тростянецький район Вінницька область, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3 , захисника – ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

У період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (з подальшим продовженням), ОСОБА_3 , 16.12.2025 близько 09:00 год. приїхав до м. Тульчин, Вінницька область за власними потребами.

У подальшому, близько 09:30 год. останній перебував у приміщенні відділення AT КБ «ПриватБанку», що розташоване за адресою: вул. Миколи Леонтовича, 46, м. Тульчин, Вінницька область, де очікував чергу до каси. Дочекавшись своєї черги, останній підійшов до каси, де виконавши усі необхідні операції з правого боку помітив мобільний телефон чорного кольору марки «Sigma Mobile X-TREME PQ 38», який залишив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у цей час в нього виник злочинний умисел на крадіжку зазначеного майна.

Після чого, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел щодо вчинення крадіжки зазначеного мобільного телефону, усвідомлюючи, що даний телефон тут залишений чи забутий власником і він може за ним повернутися, однак не зважаючи на це, останній з метою незаконного збагачення, розуміючи, що вчиняє протиправні дії у період дії воєнного стану в Україні, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв вказаний мобільний телефон, поставивши його собі у кишеню.

Таким чином, ОСОБА_3 вказаними діями здійснив крадіжку телефону мобільного зв`язку торгової марки «Sigma Mobile X-TREME PQ 38», вартістю згідно висновку експерта 4 257,50 грн, належного потерпілому ОСОБА_6 .

Після вчинення вказаних дій ОСОБА_3 залишивши місце вчинення кримінального правопорушення і відійшовши неподалік вимкнув мобільний телефон й попрямував до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4 257,50 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю і пояснив суду, що обставини викладенні в обвинувальному акті ним визнаються і не оспорюються і надав показання, що 16.12.2025 вранці приїхав до м. Тульчина, та перебуваючи у приміщенні відділення AT КБ «ПриватБанку», підійшовши до каси, з правого боку помітив мобільний телефон чорного кольору марки, після чого взяв вказаний телефон та поставив його собі у кишеню. Приїхав додому витягнув сім карту з телефону та вставив свою, щоб користуватись викраденим телефоном. Упродовж місяця користувався телефоном поки працівники поліції його не вилучили. У скоєному щиро кається, просив суворо не карати.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні надала покази, що вона працює касиром у АТ КБ «Приват Банк» у відділенні м. Тульчин, у лютому 2026 році до неї на робоче місце звернулись працівники поліції та повідомили про подію щодо крадіжки мобільного телефону біля каси банку у грудні місяці 2025 року. До неї з приводу крадіжки клієнти не звертались, а також ніхто не намагався повернути будь-який мобільний телефон.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, від представника надійшло клопотання про проведення судового розгляду за їх відсутності, щодо призначення обвинуваченому покарання, представник потерпілого зазначив, що у разі визнання обвинуваченим своєї вини, вони просять обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі, а речовий доказ - мобільний телефон, за результатами розгляду повернути потерпілому.

Крім показів обвинуваченого, згідно яких він визнає себе винним, його вина також підтверджується дослідженими письмовими доказами у судовому засіданні наданими стороною обвинувачення, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо реєстрації кримінального провадження № 12026020180000040 від 27.01.2026, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 42 ст. 185 КК України (а.с. 86);

- рапортом від 27.01.2026 про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_6 (а.с. 87);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від потерпілого 27.01.2026 (а.с. 88, 89);

- постановою про визнання речових доказів і передачу їх на зберігання від 27.01.2026 (а.с. 100, 101);

- ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 29.01.2026 про накладення арешту на мобільний телефон «Sigma Mobile X-TREMEPQ 38»чорного кольору, сім карти оператора «Київстар», коробка чорного кольору від мобільного телефону з усіма гарантійними талонами та інструкціями (а.с. 98, 99);

- висновком експерта № 144/26-21 від 29.01.2026 за результатами проведення товарознавчої експертизи відповідно до якого – ринкова вартість викраденого мобільного телефона станом на момент вчинення злочину 16.12.2026 складала – 4257,50 грн (а.с. 102-107).

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена в умовах воєнного стану, у судовому засіданні доведена в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, те що останній у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с. 113), за місцем проживання характеризується задовільно (а.с. 112), а також обсяг і характер вчиненого кримінально-караного діяння, кримінальне правопорушення вчинив вперше (а.с. 109, 110).

Обставиною, згідно ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання не встановлено.

За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50, ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції визначеної ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги позицію державного обвинувача, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, обсяг заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, характер та ступінь вини, а також обставини, які дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, суд приходить до висновку про можливе застосування відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України, і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки визначенні п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід на досудовому розслідуванні та під час судового провадження не обирався, також відсутні підстави для його обрання до вступу вироку у законну силу.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню понесенні процесуальні витрати на залучення експертів в дохід держави в сумі 2120,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65, 66, 67, ч. 4 ст. 185 КК України, ст. 369-374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 понесенні процесуальні витрати на залучення експертів в дохід держави в сумі 2120,40 грн (дві тисячі двадцять гривень сорок копійок).

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту на тимчасово вилучене майно згідно ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 29.01.2026 – скасувати.

Речові докази: мобільний телефон «Sigma Mobile X-TREMEPQ 38» чорного кольору, сім-карту оператора «Київстар» та коробку чорного кольору від телефону марки «Sigma Mobile X-TREMEPQ 38» з усіма гарантійними талонами та інструкціями, власником якого є ОСОБА_6 , які зберігаються в кімнаті речових доказів Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області – повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасникам процесу, які не були присутні під час проголошення вироку направити поштовим зв`язком.

Суддя: