Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №148/2816/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/2816/26

Провадження №: 3/148/791/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

при секретарі Ліванчук А.Ф.

за участю прокурора Морозюк С.М.

правопорушника ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань УСЗ у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 172-6 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.09.2026, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону та суб`єктом правопорушень, визначених статтею 172-6 КУпАП відповідно до Примітки вказаної статті, будучи 29.11.2025 звільненим з військової служби та посади начальника групи забезпечення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 у порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, лише 30.03.2026 о 18:04 год., подав декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП. Місцем вчинення правопорушення є АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП повністю визнав та щиро розкаявся.

Прокурор у судовому засіданні обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП, просив суд визнати його винуватим у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ст. 172-6 ч.1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд прийшов до наступних висновків:

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №298 від 25.10.2025 старший солдат ОСОБА_1 призначений на посаду начальника групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.27).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №333 від 29.11.2025 старший солдат ОСОБА_1 звільнений з військової служби та посади начальника групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.11.2026 (а.с.28).

Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» військовослужбовці які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів) подають декларації у строки, визначені частинами першою - четвертою цієї статті.

Враховуючи вище викладене, старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , являвся згідно пп. «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та зобов`язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.

Статтями 2, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що кожен громадянин України, вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції України, цього Закону, Законів України «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інших законів України, а також прийнятих відповідно до них указів Президента України та інших нормативно правових актів щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та сумлінно виконувати обов`язки військової служби.

Відповідно до ч.9 ст.20 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Військовослужбовці, визначені Законом України "Про запобігання корупції", зобов`язані подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку та строки, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".

Отже, ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування у контексті ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», та суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 1 частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13.11.2023 № 4.

Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме:

1) щорічна декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року

2) декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

3) декларація кандидата на посаду декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено

Тобто, у ОСОБА_1 , виник обов`язок подати декларацію при звільненні (з 01.01.2025 - 29.11.2025) до 29.12.2025.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 , лише 30.03.2026 о 18:04 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні (https://public.nazk.gov.ua/documents/b4d3ae5a-bf63-4903-935a-2655af4e79b2).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи звільненим з 29.11.2025 з військової служби та посади начальника групи забезпечення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи згідно пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 30.03.2026 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні (3 01.01.2025 29.11.2025), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказані обставини узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому відображені встановлені обставини адміністративного правопорушення. Даний протокол складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 були роз`яснені його права, у тому числі положення ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, доведена у повному обсязі та підтверджується сукупністю досліджених судом доказу, які є логічними у своєму взаємозв`язку, послідовними, чітко відображають хронологію подій, відповідають критерію належності, допустимості, достовірності. Вказані докази є достатніми для висновку суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП, є щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Так як в судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП, тому, з врахуванням вимог ст. 33 цього ж Кодексу, а саме, характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, приходжу до висновку про необхідність призначення стягнення у виді сплати штрафу в дохід держави. Даний вид адміністративних стягнень згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчинення нових правопорушень правопорушником.

Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 665,60 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 172-6, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (Рахунок UA368999980313090106000002568, Отримувач УК у Тульч.р-н/Тульчинськ. р-н./21081100, Код отримувача 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм..подат.) .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307,308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. Відповідно до вимог ст. 308 ч.2 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: