Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №138/2110/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2110/26

Провадження №:2/138/1704/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 19.11.2021 між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб, але спільне життя не склалось та рішенням суду від 18.04.2023 шлюб між ними було розірвано. Сторони спорту є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з позивачем. На підставі рішення суду від 28.02.2023 з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання зазначених дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття. Разом з тим, 14.10.2023 позивач зареєстрував шлюб ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи. 26.11.2024 позивачем усиновлено неповнолітню дитину дружини. Крім того, під час шлюб у них народилась донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час позивач не працевлаштований, у зв`язку зі станом здоров`я, оскільки є особою з інвалідністю ІІІ групи. Його дохід складається із пенсії, яка складає 3406,00 грн. щомісячно. Внаслідок зазначених обставин у нього погіршилось матеріальне становище та йому важко сплачувати аліменти у призначеному судом розмірі.

Враховуючи зазначені обставини, позивач просить змінити розмір стягнення аліментів та стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06.07.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче провадження у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Вимоги позова підтримав. Надав згоду на проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно та належним чином, за адресою зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.

Враховуючи зазначені обставини, зважаючи на наявність згоди від сторони позивача та те, що сторона відповідача належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явились в судове засідання без поважних причин, не подала відзив на позов, то ухвалою від 29.09.2026 суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі та рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18.04.2023 шлюб між ними було розірвано (а.с.10).

Сторони спору є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с.13-14).

28.02.2023 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області винесено судовий наказ, яким вирішено стягувати з позивача на користь відповідача аліменти на утримання їх спільних неповнолітніх дітей, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.02.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, як стан здоров`я та матеріальне становище дитини так і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні даного спору суд також враховує положення ч. 1 ст. 192 СК України, згідно якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального становища або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При вирішенні даного спору суд враховує те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини його доходу, на утримання його двох неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

При цьому, суд бере до уваги позицію викладену Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 565/2071/19 в якій встановлено, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Позивач стверджує ту обставину, що в його житті відбулись суттєві зміни, а саме матеріальне становище значно погіршилось, як і стан його здоров`я, він одружився з іншою жінкою, яка є особою з інвалідністю, усиновив її доньку та у них народилась спільна дитина, які перебувають на його утриманні.

Так, 14.10.2023 позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.15).

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №074971 ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІІ групи, з 06.08.2018 (а.с.17).

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26.11.2024 надано позивачу дозвіл на усиновлення неповнолітньої дитини дружини (а.с.21-22).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_6 батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.25)

Як слідує з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10473/25/4871/В від 30.06.2025 позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи (а.с.27-28).

Згідно довідки №01/01-04-881 від 21.04.2026 ОСОБА_8 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17.03.2025 по ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.18).

Відповідно до довідки про доходи №4078 3609 1501 2064, за період з січня 2026 року по червень 2026 року, позивач отримує дохід у виді пенсії по інвалідності у розмірі 3406,00 грн. (а.с.29).

Згідно довідки Могилів-Подільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області №213 від 18.06.2026 заборгованість по сплаті аліментів у позивача відсутня, станом на 18.06.2026 (а.с.30).

При ухваленні даного рішення, суд звертає увагу на те, що зміна матеріального стану платника аліментів саме по собі не тягне за собою автоматичне зменшення розміру аліментів. З метою визначення наявності підстав для зменшення розміру аліментів суд повинен оцінити кожну обставину окремо та те чи вони дійсно переважають над правом дітей щодо отримання належного утримання від того з батьків хто проживає окремо.

Так, у позивача на утриманні фактично перебувають спільні діти сторін спору (син та донька), дружина з інвалідністю, усиновлена дитина та спільна дитина з ОСОБА_8 . Таким чином, на утримання кожного з них та на нього самого припадає частка у розмірі 1/6, тоді як частка доходу, що стягується на утримання спільних дітей сторін спору фактично становить 2/6 від доходу позивача, тобто він та його утриманці перебувають у рівнозначних умовах. Зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою не допускається.

Зважаючи на те, що розмір доходу позивача становить 3406,00 грн., та те, що на користь дітей стягуються аліменти у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку щомісячно, що є мінімальним гарантованим розміром аліментів, навіть за умови зменшення розміру аліментів до 1/6 на двох дітей, позивач всеодно повинен буде платити аліменти у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку.

Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на принцип рівності прав кожної дитини, пріоритет інтересів дитини та її потреб над інтересами батьків, суд приходить до переконання про відсутність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову та зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача.

Впункті 54 рішення від 7 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» зазначав, «що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».

Судові витрати у виді судового збору у розмірі 1331,20 грн. слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 155, 180, 181, 183, 184, 192 СК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.

Судові витрати у виді судового збору залишити за ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.Б.Київська