Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №126/1269/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Справа № 126/1269/26

Провадження № 3/126/580/2026

"30" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р.В.

зі секретарем Дончик О.А.

за участі адвоката Мазур С.М.

особи стосовно якої складені адміністративні матеріали ОСОБА_1

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №676624 від 27.05.2026 в цей же день, о 08:30 в м.Бершадь, дорога Р 54 водій керував ТЗ ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 , було роз`яснено його права у відповідності до ст. 268 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому правопорушенні не визнав, вказав, що вранці їхав з села Війтівка до м.Бершадь на роботу. Згодом його зупинили працівники поліції Гайсинського ВП, при цьому причину зупинки не повідомили. Однак попросили зачекати інший патруль для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Близько пів години він очікував. По приїзду, патрульні роз`яснили йому, що так як він поспішає на роботу, може відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, та згодом самостійно поїхати до лікаря нарколога, пройти там огляд та надати висновок про те, що він тверезий. Враховуючи те, що він поспішав на роботу, він відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки.

Представник, ОСОБА_1 , адвокат Мазур С.М., просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 . Зокрема, адвокат вказала, що долучений до матеріалів справи диск не містить відображення руху автомобіля, роз`яснення прав працівниками поліції. Зазначила, що ОСОБА_1 був тверезий, що підтверджено картою амбулаторного медичного огляду, яку було складено 27.05.2026 о 09:50. Повідомила суд, що ОСОБА_1 , відмовився проходити освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, у зв`язку з тим, що на той момент був військовослужбовцем та поспішав на свою роботу до ТЦК, при цьому не розумів наслідків того, що за таку відмову він нестиме відповідальність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Не заважаючи на те, що ОСОБА_1 та його представник вини у вчиненні правопорушення не визнає, вона доводиться наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№676624 від 27.05.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- дослідженими в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, доходжу висновку, що вони є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд не бере до уваги карту амбулаторного медичного огляду №82, згідної якої ОСОБА_1 тверезий, оскільки протокол складено за відмову від проходження такого огляду, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні, окрім дослідження письмових доказів було допитано патрульних поліції, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, відповідно за що і було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо тверджень ОСОБА_1 , що саме працівники поліції йому рекомендували відмовитися від проходження медичного огляду, патрульні заперечили, вказали, що таку інформацію останньому не надавали.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_4 у відповідності до ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, який притягується до адміністративної відповідальності, матеріальне становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і прийшов до переконання, що необхідним та достатнім стягненням для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння даною особою нових адміністративних правопорушень буде накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 130, 33-35,40-1, 268, 283-285, 289 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 грн. (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./ Він. обл./21081300, Код ЄДРПОУ 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області на протязі 10 днів з дня її винесення.

Суддя Р. В. Хмель