Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №715/2318/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В. Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К. А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави.

Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 02 липня 2026 року о 23 годині 45 хвилин в селищі Глибока Чернівецького району Чернівецької області по вул. Чорновола 12 в порушення п. 2.9а ПДР, керував транспортним засобом марки «Фіат Добло», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження № 33/822/444/26 Головуючий у І інстанції: Маковійчук Ю. В.

Категорія ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В. Т.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та не відповідають фактичним обставинам справи.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 на вимогу поліцейського погодився пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу. Результат склав 0,58 проміле. З вказаним результатом не погодився, про що було неодноразово зазначено поліцейським.

Після чого ОСОБА_1 було направлено на огляд в медичний заклад, де він відмовився від огляду, про що було складено висновок №304 від 03 липня 2026 року.

Таким чином, суду не було надано належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР.

У даному випадку працівники поліції мали б інкримінувати порушення п. 2.5 ПДР, а саме водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а не п. 2.9.а ПДР - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, поліцейські не повідомили йому ознаки алкогольного сп`яніння, не роз`яснили права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги судом першої інстанції не були виконані.

Адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані чи під впливом таких препаратів; 2) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено два окремі склади адміністративних правопорушень: 1) керування транспортним засобом у зазначеному стані; 2) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку огляду на стан сп`яніння.

Ці положення узгоджуються з Правилами дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з підпунктом «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №709254 від 03 липня 2026 року вбачається, що 02 липня 2026 року о 23:45 год. в селищі Глибока по вул. Чорновола 12, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фіат Добло, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився із застосуванням алкотестера Драгер. Результат склав 0,58 проміле. Транспортний засіб було залишено на місці події. Своїми діями порушив п. 2.9а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З наявного в матеріалах справи відеозапису (а. с. 7) вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейських погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», результат огляду становить 0,58 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 не погодився. У подальшому ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, проїхав до медичного закладу, де відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що у разі якщо водій транспортного засобу пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, але висловив незгоду з його результатами, обов`язковою умовою є проходження медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я

За таких обставин результати огляду проведеного поліцейським на місці зупинки, не є завершальною процедурою огляду водія на стан сп`яніння, оскільки підлягають підтвердженню лікарем-наркологом.

Відповідно, роздруківка технічного приладу з результатами огляду та складений на її підставі акт огляду на стан сп`яніння, в разі висловлення водієм незгоди з такими результатами, не можуть братися до уваги та не можуть бути покладені в основу висновку про перебування особи у стані сп`яніння та притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки єдиним належним доказом стає виключно висновок медичного огляду, складений лікарем в закладі охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з долученого відеозапису, ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер».

Висловлена ОСОБА_1 незгода з результатами медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу, при відсутності висновку лікаря-нарколога, який би констатував правильність такого огляду та підтверджував стан сп`яніння ОСОБА_1 , відповідно до наведених приписів ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку, не може бути покладена в основу судового рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у керуванні транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння та вказує на незавершеність процедури його огляду.

Натомість, поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, при цьому факт сп`яніння обґрунтовано результатами огляду на місці «Драгер», з якими водій не погодився і які, відповідно, не можуть братися до уваги.

Наведені обставини перешкоджають притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за пунктом п. 2.9 «а» ПДР, за яким складено протокол про адміністративне правопорушення та яким передбачається заборона водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

За таких обставин, установивши, що водій ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» та відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, поліцейський на виконання вимог закону, мав би скласти протокол щодо ОСОБА_1 за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, зазначивши ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У такому разі, працівники поліції мали б інкримінувати ОСОБА_1 порушення п. 2.5 ПДР, тобто за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння, а не п. 2.9 «а» ПДР, тобто за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, неправильна кваліфікація дій водія у протоколі про адміністративне правопорушення призвела також до неправильного викладення районним судом у оскаржуваній постанові кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки в даному випадку такі дії повинні кваліфікуватися як відмова водія від проходження огляду у встановленому порядку.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу, в даному випадку на посадових осіб органів Національної поліції.

Апеляційний суд позбавлений можливості змінити фабулу протоколу про адміністративне правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово наголошував, що з огляду на каральну мету адміністративного стягнення, зокрема штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах: «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Надточій проти України» та «Лучанінов проти України»).

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП за порушення п. 2.9 «а» ПДР, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецького області від 09 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В.Т. Марчук