Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №639/6276/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 639/6276/26

провадження № 22-ц/818/5767/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Пилипчук Н.П., Маміна О.В.

учасники справи:

позивач – керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради

відповідач – ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 липня 2026 року у складі судді Баркової Н.В., -

ВСТАНОВИВ :

У липні 2026 керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,442 га, кадастровий номер 6310137900:14:040:0001, по АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2020 року по 31.03.2024 року у сумі 504 813,76 грн. та судові витрати покласти на відповідача стягнувши їх на користь Харківської обласної прокуратури.

Позовна заява подана в порядку ст.56 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та мотивована тим, що Харківська міська рада має повноваження щодо здійснення права власності на землю від імені та в інтересах територіальної громади м. Харкова. Враховуючи, що Харківською міською радою не вживаються захисту прав територіальної громади щодо стягнення несплаченої орендної плати за договором, тому зазначений позов пред`являється прокурором.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 липня 2026 року позов керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова повернуто.

Ухвала мотивована тим, що наведене прокурором обґрунтування обізнаності про відповідні порушення і причини нездійснення Харківською міською радою захисту прав територіальної громади в позасудовому порядку, а також шляхом звернення з позовом є недостатніми. Суть даного позову не полягає у захисті інтересів держави у сфері бюджетних відносин, оскільки позов спрямований на захист інтересів територіальної громади м.Харкова і місцевого бюджету, який не є тотожнім з державним бюджетом. За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість прокурором процесуального представництва держави в суді у даній справі.

Не погодившись з ухвалою суду, Лисенко О.С., який діє в інтересах Новобаарської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов висновку про відсутність у прокурора права представляти інтереси держави у спірних правовідносинах з порушенням вимог закону. Інтерес держави у спірних правовідносинах полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель. Безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У липні 2026 керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,442 га, кадастровий номер 6310137900:14:040:0001, по АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2020 року по 31.03.2024 року у сумі 504 813,76 грн. та судові витрати покласти на відповідача стягнувши їх на користь Харківської обласної прокуратури.

Підставою для подачі вказаного позову стало виявлення порушення інтересів держави під час відчуження у приватну власність і передачу в оренду земельної ділянки, яка належить до земель комунальної власності.

Згідно інформації з державного реєстру майна відповідач є власником нежитлових приміщень 1 – го поверху №1-14, 16-21, 1/2ч. №38, 2/3ч. №15, І; 2-го по. №42-51, 1/2ч. №52, 3/4ч. №66, І заг. Пл. 447,0 кв.м 1-го пов. №22-37, 1/2ч. №38, 1/3 ч. №15, ІІ; 2-го пов. №53-65, 1/2ч. №52,, ч. №66, ІІ заг. Пл. 446,5 кв.м. в діт. А-2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-17).

07.06.2024 між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення-землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,4420 га. Договір укладений між сторонами на період будівництва: до 01.12.2005, на період експлуатації до 01.12.2028 (а.с. 18-20).

У листі від 28.05.2026 за № 52-105-3729 вих-26 прокурор просив надати інформацію у ГУ ДПС у Харківській області наявність заборгованості платника податку по орендній платі відповідача (а.с.34-35).

Листом від 05.06.2026 №4494-26 ГУ ДПС у Харківській області надало відповідь в якому зазначено, що у ОСОБА_3 станом на 03.06.2026 в інтегрованій картки платника податку по орендній платі з фізичних осіб рахується заборгованість у розмірі 1747903,48 грн (а.с. 36)

Так, у листах від 13.05.2025 за № 25-106-3016 вих-25, від 02.06.2026 №52-105-3800 вих – 26, від 15.12.2025 №52-106-7881/вих, від 21.01.2026 №52-105-29/вих-26, від 22.01.2025 №52-106-434/вих-25, від 19.06.2026 №52-105-434/вих-26 прокурор просив надати інформацію про вжиття Харківською міською радою заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства при користуванні спірною земельною ділянкою, зокрема у судовому порядку, а також чи планується вжиття таких заходів (а.с. 21, 22-23,24-28, 29, 30-31,45).

Харківська міська рада, на вказані листи відповіді не надала, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснювала належним чином захисту інтересів держави та самостійно з позовом до суду не звернулася, з урахуванням чого прокурором було подано позовну заяву до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частин 3-4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Аналіз частини третьої статті 56 ЦПК України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший третій частини четвертої статті 23 Закону).

З викладених вище положень чинного законодавства випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому, для підтвердження підстав для представництва, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (провадження №12-20гс21) (п.п. 8.38, 8.40 даної постанови).

Поняття «компетентний орган» вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Перевіряючи наявність підстав для представництва Харківської обласної військової адміністрації прокурором у даній справі, суд враховує такі висновки Великої Палати Верховного Суду з питань представництва прокурором інтересів держави.

Так, у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (аб.1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру");

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру");

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначається, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

В обгрунтування підстав звернення прокурора з позовом суду надані звернення заступника керівника Новобаварської окружої прокуратури м. Харькова на адресу Харківської міської ради листах від 13.05.2025 за № 25-106-3016 вих-25, від 02.06.2026 №52-105-3800 вих – 26, від 15.12.2025 №52-106-7881/вих, від 21.01.2026 №52-105-29/вих-26, від 22.01.2025 №52-106-434/вих-25, від 19.06.2026 №52-105-434/вих-26 в порядку ч.4 ст.23 « Закону Про прокуратуру» про необхідність вжиття останньою заходів захисту інтересів держави на комунальні землі у судовому порядку.

Харківська міська рада відповіді на зазначені листи не надала, належних заходів щодо захисту інтересів держави не вжила та самостійно до суду з відповідним позовом не звернулася

Судова колегія вважає, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що компетентний орган, який прокурор зазначив як позивача, захист інтересів держави до компетенції якого віднесено відповідні повноваження не здійснює.

Оскільки ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу належить задовольнити та ухвалу суду - скасувати відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова – задовольнити.

Ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 липня 2026 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П.Пилипчук