Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №646/7566/21 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/7566/21 Головуючий суддя І інстанції Сіренко Ю. Ю.

Провадження № 22-ц/818/2974/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, пов`язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в:

17.11.2021 до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», в якій просить суд: зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» зробити перерахунок наданих послуг за газопостачання, зарахувавши в рахунок майбутніх періодів викуплені ОСОБА_1 10794 м. куб газу; стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» компенсацію завданих ОСОБА_1 збитків за безпідставне припинення газопостачання її будинку шляхом відшкодування ОСОБА_1 вартости недовідпущеного природного газу у розмірі 149118 грн., перерахувавши кошти на її рахунок; зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» поновити газопостачання будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Основ`янського районного суду м.Харкова від 22 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення скасувати, новим рішенням позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необгрнутованим, а висновки суду не відповідать обставинам справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 263 ЦПК України:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказані вимоги судом дотримані.

Рішення суду мотивовано недоведеністю факт незаконного припинення газопостачання до помешкання позивача 19.10.2015 року, а тому вимога позивача про відновлення газопостачання є безпідставною. Доказів наявності переплати позивачем за послуги газопостачання - суду не надано.

Як наслідок, для задоволення вимоги позивача зобов`язати відповідача зробити перерахунок наданих послуг, зарахувавши в рахунок майбутніх періодів викуплені ОСОБА_1 НОМЕР_1 газу - не має жодної правової підстави.

Щодо вимоги про відшкодування збитків, а саме вартості недовідпущеного природного газу у розмірі 214437,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), позивач зазначає п.п 7 п. 31 Договору та п.2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРМ щодо компенсації збитків внаслідок безпідставного припинення газопостачання.

Однак, доказів безпідставного припинення газопостачання позивач всупереч свого процесуального обов`язку не надає. Навпаки, надані квитанції та розрахунок нарахувань свідчать про те, що послуги з газопостачання сплачувались ОСОБА_1 не в повному обсязі. Суми оплат розраховувались споживачем хаотично та не відповідали діючим тарифам та категорії споживання, до якої було віднесено споживача за результатами споживання у попередньому році.

Позивачем протягом тривалого часу порушувались умови договору про надання послуг з газопостачання, щодо своєчасної щомісячної передачі фактичних показників газового лічильника, оплати нарахувань в повному обсязі за встановленими тарифами, в той час - дії відповідача відповідають вимогам Правил надання населенню послуг з газопостачання, які регулювали відносини зі споживачем на момент припинення газопостачання 19.10.2015р.

Вимагаючи стягнути з Відповідача завданих ОСОБА_1 збитків за безпідставне припинення газопостачання будинку шляхом відшкодування ОСОБА_1 вартості недовідпущеного природного газу, позивачем не зазначено яких втрат (майнового характеру) вона зазнала з 19.10.2015 року (з моменту припинення газопостачання), тобто не навела суму реальних збитків, так само і не обґрунтувала в чому полягає її упущена вигода за недоотримання природного газу, адже побутові споживачі придбавають природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у т.ч. для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.4 глави 1 розділ І Кодексу ГРМ, термін «побутовий споживач»).

Отже, не отримуючи послугу з газопостачання, ОСОБА_1 не сплачувала її вартість, тобто докази понесених збитків відсутні. Більше того, придбаний у постачальника природний газ позивач, як побутовий споживач, не могла би реалізувати та отримати дохід (прибуток). Що підтверджує відсутність у позивача права вимагати відшкодування «реальних збитків» та «упущеної вигоди».

Факт ймовірного споживання природного газу після 19.10.2015р. в наведених позивачем обсягах не знайшов свого підтвердження.

У зв`язку з відсутністю у AT «Харківміськгаз» з 01.07.2015р. ліцензії на здійснення діяльності з постачання природного газу, всі зобов`язання припиняються неможливістю їх виконання. Отже, застосування положень Типового договору з постачання природного газу до правовідносин, які виникли після 01.07.2015 року, є безпідставним. В даному випадку, з виданням вищевказаних нормативних актів виникла перешкода законного характеру, яка створила юридичну неможливість в подальшому виконувати зобов`язання по договору на постачання природного газу.

Тобто, AT «Харківміськгаз» не міг здійснювати діяльність з постачання природного газу, в заявлений позивачем період для відшкодування збитків за недовідпущений газ.

ОСОБА_1 не згодна з наявністю боргу, станом на 19.10.2015 року, але крім незгоди, до суду не зверталася. Тобто, на сьогодні, борг не скасовано та не визнано жодним судом безпідставним. Також, факт правомірності припинення газопостачання не оскаржувався.

Твердження Позивача, що AT «Харківміськгаз» повинен спочатку звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, а потім тільки має право припиняти газопостачання, не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки звернення до суду - це право, а не обов`язок.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що До липня 2015 року AT «Харківміськгаз» забезпечував природним газом населення міста Харкова для побутових потреб шляхом його постачання до об`єктів споживачів житлових будинків, квартир), інакше надавав послуги з газопостачання.

Позивач ОСОБА_1 є користувачем житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ). Будинок обладнано газовими приладами та пристроями та на ім`я ОСОБА_2 в AT Харківміськгаз» відкрито особовий рахунок, отже позивач до 01.07.2015 року була споживачем послуг з газопостачання, які надавались Товариством.

З 01.07.2015 р. Акціонерне товариство «Харківміськгаз» (61004, м Харків, вул. Москалівська, 57/59, Код 03359552) здійснює функції розподілу природного газу території м. Харкова та Харківської області.

AT «Харківміськгаз» є ліцензіатом з розподілу природного газу на підставі ліцензії є Оператором газорозподільної системи. Постановою НКРЕКП від 17.06.2019р. № 999 до вищевказаної постанови про видачу ліцензії внесено зміни у зв`язку із перейменуванням Товариства.

Діяльність Оператора ГРМ регламентована, зокрема, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

В порушення умов договору про надання населенню послуг з газопостачання, а також норм законодавства щодо обов`язку споживача знімати та передавати фактичні показники газового лічильника та сплачувати щомісяця за надані послуги з газопостачання в повному обсязі, за особовим рахунком позивача утворилась заборгованість, яка призвела до припинення газопостачання 08.10.2012 року.

06.10.2014 року у зв`язку із відновленням газопостачання після його відключення 08.10.2012 за адресою АДРЕСА_3 , між ОСОБА_1 та AT «Харківміськгаз» було переукладено договір про надання населенню послуг з газопостачання.

Відповідно до п. 16 зазначеного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування системи планової (авансової) системи оплати послуг, платежі вносяться за 1 місяць.

Так, дійсно, в 2011 році між позивачем та відповідачем існував спір про визнання розрахунку заборгованості недійсним та зарахування 12196м3 сплаченого газу в рахунок використання газу на майбутнє (справа № 2-1307/11), однак, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.10.2013 року (справа № 646/6347/13) задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд справи № 2-1307/11 за нововиявленими обставинами та зазначеною ухвалою було скасовано рішення від 25.11.2011 року.

Таким чином, посилання позивача на справу № 2-1307/11 та на факти, встановлені судами в процесі її розгляду, не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для визнання протиправності дій AT «Харківміськгаз» (по нарахуванню за надані послуги з газопостачання).

Переглядаючи справу за нововиявленими обставинами (№ 646/9768/13), Червонозаводський районний суд м. Харкова рішенням від 06.02.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до AT «Харківміськгаз» про визнання дій неправомірними, зарахування переплати за викуплений газ в рахунок майбутніх періодів, покладення обов`язку по відшкодуванню моральної шкоди, коштів за невідпущений газ – відмовлено.

Одночасно з цим, у 2013 році Червонозаводським районним судом м. Харкова також розглядались вимоги ОСОБА_1 до AT «Харківміськгаз» щодо визнання заборгованості відсутньою. Рішенням від 01.11.2013 по справі № 646/7531/13-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.02.2014р., рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова залишено без змін.

Також, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 у справі № 646/11648/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 до AT «Харківміськгаз» про захист прав споживачів (зобов`язати відповідача припинити дії по зловживанню своїм правом припинення газопостачання, зобов`язавши відповідача припинити дії по відключенню газопостачання в будинок позивачки; визнати незаконними дії відповідача, спрямовані на відключення газопостачання в будинок позивачки за вищевказаною адресою, оскільки заборгованість позивачка не визнає, а законним способом у суді її заборгованість не встановлена; виключити з пункту 26 договору про надання населенню послуг з газопостачання №1008001271 від 06.10.2014р. текст такого змісту: «Величина заборгованості на 01.10.2014р. становить 27658,49 гривень за куб. метрів газу», оскільки заборгованість позивачка не визнає, а законним способом у суді її заборгованість не встановлена; застосувати строк позовної давності по нібито заборгованості позивачки з газопостачання за період з 01.02.2005 року по 16.11.2011 року) - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18.03.2015р. у справі № 646/11648/14-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.01.2015р. залишено без змін. Ухвалюючи рішення, суд так само посилається на факти, встановленні рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.05.2014 року по справі 646/9768/13 (перегляд за нововиявленими обставинами).

Суди також неодноразово наголошували, що посилання ОСОБА_1 на наявну переплату за надані відповідачем послуги з газопостачання можуть бути запереченнями у разі пред`явлення до неї позову про стягнення заборгованості.

Однак, такі вимоги AT «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 заявлялись лише в серпні 2016 року та були предметом розгляду цивільної справи № 646/8976/16-ц. Позивач AT «Харківміськгаз» звернулося до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.11.2016 просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в сумі 8251,30 грн. за період з 01.08.2010 по 08.10.2012.

Дійсно, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.08.2020р. по справі 646/8976/16-ц у задоволенні позову AT «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з послуг газопостачання відмовлено повністю.

Постановою апеляційної інстанції від 18.12.2020 рішення першої інстанції залишено без змін.

Тобто, суд розглянув справу в межах заявленого AT «Харківміськгаз» періоду та визнав нарахування в сумі 8 251,30 грн. недоведеними належними доказами. На виконання рішення суду, AT «Харківміськгаз» провело списання нарахованої суми заборгованості за спірний період, що не заперечується позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві.

Внаслідок несвоєчасного проведення оплат, а також оплати послуг з газопостачання не в повному обсязі, через наявну заборгованість, яка обліковується за адресою АДРЕСА_3 , AT «Харківміськгаз» припинило розподіл природного газу за вищевказаною адресою 19.10.2015 року шляхом перекриття крану на вводі зі встановленням пломби №24074231, про що було складено відповідний акт (копія якого додана позивачем до позову)

Вказані висновки суду відповідають обставинам справи, яким суд надав належної оцінки з урахуванням аргументів сторін справи, а також - нормам матеріального та процесуального права, ці висновки апелянт не спростувала, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України рішення суду колегія суддів залишає без змін, а скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 30 вересня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії О.В. Маміна.

О.Ю.Тичкова.