Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №341/1834/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 341/1834/25

Провадження № 22-ц/4808/1776/26

Головуючий у 1 інстанції МЕРГЕЛЬ М. Р.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Панасюк В.О.,

з участю позивача та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради, про визначення місця постійного проживання малолітніх дітей з батьком, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 03 липня 2026 року під головуванням судді Мергеля М.Р. у м. Галичі,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року представниця ОСОБА_3 , в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - служби у справах дітей Бурштинської міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18.08.2015 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу у сторін є двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прожили сторони у шлюбі сім років. Позивач впродовж вказаних років робив усе для того, щоб сім`я жила у добробуті та достатку. Забезпечував матеріально та дбав про сім`ю. Відповідачка завжди намагалась вчиняти сварки у сім`ї, неодноразово покидала чоловіка та дітей, не пояснюючи позивачу про свої вчинки. 30.11.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Відповідно до рішення суду від 28.02.2024 року з позивача стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання малолітніх дітей. Крім сплати аліментів позивач додатково допомагає дітям матеріально. Після розірвання шлюбу відповідачка забрала із собою дітей та не дозволяє позивачу бачитись з ними. ОСОБА_2 часто залишає дітей самих вдома, мало приділяє їм уваги. У відповідачки немає власного житла та стабільного доходу.

Позивач просив визначити з батьком місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Галицького районного суду від 03 липня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

На зазначене рішення суду представник ОСОБА_1 – адвокат Шевчук-Філімон Н.М., через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.Апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, які мають значення у справі, з порушенням норм матеріального права, при недотриманні норм процесуального права, а також з порушенням його конституційних прав, як громадянина України.

Просить рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідачки адвокат Шидзінський І.В. подав відзив на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що доводи апелянта про те, що суд не повністю дослідив докази, які мають значення спростовуються матеріалами справи. Суд першої інстанції ретельно, всебічно та об`єктивно дослідив усі наявні у справі докази, надав їм належну правову оцінку. Судом було враховано вік малолітніх дітей, їхню прихильність до кожного з батьків, стан здоров`я дітей, а також наявність соціальних та побутових умов для їх виховання і розвитку, які забезпечуються саме матір`ю. Діти тривалий час проживають разом із матір`ю, адаптовані до поточних умов проживання, відвідують навчальні/дошкільні заклади, забезпечені всім необхідним для повноцінного розвитку. Зміна сталого мікроклімату та місця проживання дітей за відсутності для цього вагомих підстав суперечила б їхнім найвищим інтересам.

Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції було залучено орган опіки та піклування при Виконавчому комітеті Бурштинської міської ради, який надав свій висновок. Зазначений висновок, складений за результатами обстеження умов проживання сторін та спілкування з членами родини, яким підтверджено доцільність залишення малолітніх дітей проживати разом з матір`ю, оскільки вона належним чином виконує свої батьківські обов`язки, створює безпечні та комфортні умови для їх зростання, забезпечує їхній психологічний та фізичний спокій. Суд першої інстанції обґрунтовано погодився із цим висновком, оскільки він повністю відповідає найвищим інтересам дітей.

Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права є декларативними та не підтвердженими жодними належними доказами. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить нових доказів чи обставин, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції та могли б спростувати висновки суду. Усі доводи апелянта зводяться лише до незгоди з оцінкою доказів судом та власного суб`єктивного трактування норм законодавства.

Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шевчук-Філімон Н.М., апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення,увраховуючи таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 3-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно копій свідоцтв про народження ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , їхніми батьками є ОСОБА_1 – позивач та відповідачка ОСОБА_8 (а. с. 17, 19).

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7, 18, 20).

Сторони зареєстрували шлюб 18.08.2015 що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 23).

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30.11.2023 шлюб між сторонами розірвано (а. с. 9-12).

Відповідно до копії рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.02.2024 з позивача стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (а. с. 13-16).

Згідно з копією витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 станом на 15.10.2023 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості немає та в розшуку не перебуває (а. с. 24).

Відповідно до копії довідки від 13.10.2023 № 36 ОСОБА_1 здоровий. На диспансерному обліку не знаходиться (а. с. 25).

Згідно з копією акта обстеження матеріально-побутових умов від 17.10.2023 № 59 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проживає у власному будинку. На момент обстеження проживає один. Підсобного господарства немає. Будинок цегляний, не газифікований. Житлові умови добрі (а. с. 26).

Відповідно до копії довідки-характеристики від 18.10.2023 № 121 ТзОВ «Захід плюс буд» станом на 18.10.2023 ОСОБА_1 дійсно працює в ТзОВ «Захід плюс буд» на посаді виконроба. За час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосується його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції, особливо під час виконання робіт за програмою президента «Пліч-о-пліч» за відновленням Херсонщини (а. с. 27).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 33).

Відповідно до копії довідки від 17.03.2025 № 23, виданої Бурштинським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 «Берізка», ОСОБА_9 дійсно відвідує цей заклад з 21.09.2023 (а. с. 41).

Згідно з копією характеристики ОСОБА_4 , учня 2-Б класу Бурштинського ліцею імені Ольги Басараб, підтверджується, що ОСОБА_4 навчається у відповідному ліцеї. Розвиток дитини відповідає віку. Учень зарекомендував себе як старанний, уважний та дисциплінований. Навчальним матеріалом володіє на високому та достатньому рівні. Навчається в повну міру своїх сил. На уроках завжди активний. Самостійні та індивідуальні заняття виконує з розумінням, але іноді поспішає та допускає помилки. До вимог вчителів ставиться позитивно. Має багато друзів серед однокласників. Учень охайний, доглянутий. Батьки цікавляться успіхами сина у навчанні. Беруть участь у житті класу. Підтримують зв`язок з класним керівником (а. с. 42).

Відповідно до копії акта обстеження житлово-побутових умов від 26.03.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується, що житло розміщене на 1-му поверсі 2-го будинку та складається з 6-ти кімнат. Умови проживання хороші. В будинку зроблено сучасний ремонт. Сім`я проживає на 1-му поверсі, 2-й поверх в стані ремонту. В будинку чисто, затишно. Наявні всі необхідні меблі та побутова техніка. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: окремі спальні місця, одяг та взуття за віком і сезоном. Є письмовий столик, багато розвиваючих іграшок, продукти харчування, засоби гігієни, шкільне приладдя. За цією адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – батько, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – син, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка (а. с. 43).

Згідно з копією акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 25.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується, що ОСОБА_1 проживає за цією адресою разом з дітьми: сином ОСОБА_4 , 2017 року народження, та дочкою ОСОБА_5 , 2021 року народження. Зі слів сусідів діти проживають з батьком. Будинок збудований зі шлакоблоків, не газифікований. Будинок на твердопаливному котлі. Підсобного господарства немає (а. с. 44).

Відповідно до копії акта обстеження житлово-побутових умов від 26.03.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується, що житло розміщене на 1-му поверсі 5-го будинку та складається з 3-х кімнат: дві житлові кімнати, кухня, коридор, ванна, туалет. Одна кімната закрита. Умови проживання хороші. В квартирі прибрано, затишно, провітрено. Наявні усі необхідні меблі та побутова техніка, різноманітні продукти харчування та засоби гігієни для усіх членів сім`ї. Є окрема дитяча кімната з усім необхідним для гармонійного розвитку та зростання малолітніх дітей. Є окремі спальні місця, багато розвиваючих іграшок. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації троє осіб: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – син, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка (а. с. 92).

Згідно з інформацією із закладу дошкільної освіти № 2 «Берізка» ОСОБА_5 відвідує відповідний заклад з 15.11.2023. Адаптувалась швидко та легко. Соціально активна, комунікабельна. Стиль сімейного виховання – демократичний. Для успішного розвитку дитини створені сприятливі умови. Регулярно відвідує садочок. Бере активну участь у заходах та ранках. Мама та вітчим приділяють велику увагу її вихованню, розвитку та добробуту. Завжди беруть участь у батьківських зборах. Дитина має акуратний вигляд, доглянута. Завжди є взаємодія вихователів з батьками (а. с. 93).

Відповідно до копії довідки від 24.11.2025 № 253, виданої Бурштинським ліцеєм імені Ольги Басараб, підтверджується, що ОСОБА_4 2017 року народження, дійсно навчається у 3-му класі відповідного ліцею (а. с. 94).

Згідно характеристики учня Бурштинського ліцею імені Ольги Басараб ОСОБА_4 він навчається у 3-му класі відповідного ліцею. Фізичний розвиток дитини відповідає віку. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Навчається в повну міру своїх сил. Навчальним матеріалом володіє на високому та достатньому рівні. На уроках уважний, активний. Намагається завжди слухати пояснення вчителя. Серед однокласників користується повагою. На перервах та уроках дотримується правил для учнів. Дитина охайна, доглянута, привчена до самообслуговування. Мати постійно цікавиться успіхами сина у навчанні. Відвідує батьківські збори, бере активну участь у житті класу (а. с. 96).

ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 07.06.2025, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » (а. с. 99).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 28.06.2024 № 259 визначено за доцільне місце проживання дітей разом із матір`ю ОСОБА_13 .

Відповідно до копії висновку від 30.01.2026 про вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 Служби у справах дітей Бурштинської міської ради вважає рішення виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 28.06.2024 № 259 таким, що відповідає інтересам малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 і не потребує перегляду (а. с. 127-128).

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджується, що її батьком є ОСОБА_10 , а відповідачка ОСОБА_13 – матір`ю (а. с. 157 зворот).

Відповідно до копії акта від 08.01.2026 обстеження житлово-побутових умов малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , умови проживання хороші. В квартирі чисто та затишно, є всі необхідні меблі та побутова техніка. Родина забезпечена продуктами харчування, одягом відповідно до віку та сезону, засобами особистої гігієни. У дітей є окрема дитяча кімната з місцями для відпочинку та навчання дітей, канцелярське приладдя та іграшки (а. с. 176).

Копією психолого-педагогічної характеристики учня 3-Б класу Бурштинського ліцею імені Ольги Басараб ОСОБА_4 підтверджується, що учень навчається в ліцеї з вересня 2023 року. Контакт з дорослим встановлюються за мірою довіри, проявляє інтерес до спілкування. Комунікативні навички в процесі формування. Рівень фізичного розвитку відповідає віку. Пізнавальні процеси: увага стійка, може швидко переключати з одного наочно-образна пам`ять; мислення стереотипне, послідовне; розвинута творча уява. Емоційно-вольова сфера: самооцінка адекватна, емоційні реакції адекватні згідно з певними ситуаціями, стриманий, емпатійний, врівноважений; проявляє інтерес до пізнавальної діяльності. Денис дотримується правил, дисциплінований, сумлінно виконує доручення. На цей час підвищений рівень тривожності. За результатами бесід та психологічного дослідження міжособистісних взаємин дитини в сім`ї виявлено прихильне та довірливе ставлення до мами та тата ОСОБА_16 , до сестер ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , позитивне ставлення до бабусі та інших близьких родичів. ОСОБА_6 позитивно відгукується про друзів та однокласників (а. с. 178 зворот).

Копією психолого-педагогічної характеристики на вихованку середньої групи № 2 «Сонечко» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЗДО № 2 «Берізка» м. Бурштин) підтверджується, що фізичний розвиток дитини знаходиться в межах вікової норми. Має добре розвинений словниковий запас, який відповідає віковій нормі. Її мова чітка, логічна, дівчинка вільно висловлює свої думки. ОСОБА_17 запам`ятовує нову інформацію. Проявляє цікавість до навколишнього світу, задає запитання. Самостійно виконує гігієнічні процедури та підтримує порядок у своїх речах. Її поведінка врівноважена, доброзичлива. Мілана проявляє симпатію до однолітків. Завжди готова допомогти друзям. Творча уява проявляється в сюжетно-рольових іграх. Увага стійка.

Сім`я є соціально благополучна, моральна обстановка задовільна. Для успішного розвитку, ігор та занять дитини створені сприятливі умови. Регулярно відвідує садочок, за винятком, коли дитина хворіє. Бере активну участь разом з мамою і вітчимом у заходах та розвагах. Батьки ОСОБА_7 приділяють велику увагу її вихованню, розвитку та добробуту. Відчутна турбота і підтримка, що сприяє формуванню в дитини впевненості в собі та позитивного ставлення до світу. Взаємодія з мамою і вітчимом будується на принципах взаємоповаги та підтримки. ОСОБА_7 є гармонійно розвинена дитина, яка демонструє готовність до подальшого навчання та розвитку. Її особистісні якості, рівень комунікації та сформованість відповідають віковим нормам. З біологічним батьком вихователь спілкувалася два рази. Він заходив в садок, цікавився, чи дитина відвідує даний заклад (а. с. 179 зворот).

Відповідно до копії акта оцінки потреб сім`ї від 09.01.2026 за результатами оцінювання сім`я перебуває поза межами складних життєвих обставин (а. с. 180 зворот-187).

Згідно з копією довідки-характеристики від 21.01.2025, виданої Бовшівським старостинським округом Бурштинської міської ради на жителя села Бовшів ОСОБА_1 1990 року народження останній розлучений і є батьком двох дітей: сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_5 . Батько за характером урівноважений. Характеризується позитивно. З односельчанами і в громадських місцях ввічливий і доброзичливий. Його поважають сусіди та друзі. Зауважень та скарг на ОСОБА_1 не надходило (а. с. 188 зворот).

Відповідно до копії акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 21.01.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за цією адресою. За такою ж адресою зареєсровані діти: син ОСОБА_4 , 2017 року народження, та дочка ОСОБА_5 , 2021 року народження. На момент обстеження батько проживає сам. Будинок збудований зі шлакоблоків, не газифікований. Будинок на твердопаливному котлі. Підсобного господарства немає. Житлові умови добрі (а. с. 189).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 (9 років) розказав, що у нього є сестри ОСОБА_7 та ОСОБА_15 . Також, проживає з татом ОСОБА_16 . Знає тата Володю. ОСОБА_18 пропонує йому кудись їхати, але він відмовляється. Повідомив, що раніше з татом ОСОБА_19 їздив на рибалку. Зараз на рибалку з татом їздити сам не хоче. Зазначив, що йому зараз краще жити у м. Бурштині, ніж у с. Бовшів, бо тут кращі друзі. ОСОБА_18 приїжджає до них 1-2 рази на місяць. Пояснив, що сам заблокував тата в телефоні, бо той часто телефонував. Зазначив, що сестра тата любить. Повідомив, що він сам почав називати «татом» ОСОБА_16 . Зазначив, що з татом ОСОБА_19 не хоче жити. ОСОБА_20 жити у м. Бурштині з мамою та ОСОБА_16 . Уроки він вчить з мамою та сестрою мами – ОСОБА_21 . Має середні оцінки 8-9 балів. Зазначив, що хоче інколи бачитись з татом ОСОБА_19 . До тата Володі їхати не хоче, хоч про це питає мама. Він переважно відмовляється їхати до тата, бо лінується або просто не хоче.

З огляду на вік неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд першої інстанції не здійснював її допит.

Допитані судом свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , 2009 року народження, рідна сестра відповідачки, дали суду покази у яких висловили своє бачення з приводу виховання сторонами у справі їхніх дітей.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що проживання малолітніх дітей (сина та дочки) разом із матір`ю повністю відповідає їхнім найкращим інтересам, сталим соціальним зв`язкам, враховуючи думку старшої дитини та умови виховання в оновленій сім`ї. Позивачем у свою чергу не доведено наявності виняткових обставин чи загрози для розвитку дітей у разі їхнього проживання з матір`ю.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частина 2,3 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

Частина 2, 3 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

При цьому під забороною розлучення дитини з своєю матір`ю в контексті Декларація прав дитини слід розуміти не обов`язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі матері прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією.

01 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини (ЄСПЛ) було ухвалено рішення у справі «М.С. проти України», яке набуде статусу остаточного відповідно до порядку, передбаченого пунктом 2 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в якому ЄСПЛ констатував порушення Україною права заявника, гарантованого статтею 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Конвенції, у зв`язку з рішеннями національних судів про визначення місця проживання дитини заявника та зазначив, що під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин, що в свою чергу узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання малолітніх дітей. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про визначення місця проживання дітей з батьком та залишення їх проживати з матір`ю, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із найкращих інтересів дітей.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про належне ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків і їх емоційної прив`язаності до дітей. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що діти тривалий час проживають із матір`ю, мають сформовані сталі соціальні зв`язки, відвідують навчальні заклади за місцем проживання матері, повністю адаптовані до поточних умов проживання, де їм створено необхідні житлово-побутові та матеріальні умови для гармонійного розвитку.

Суд першої інстанції належним чином врахував думку малолітнього ОСОБА_4 , який під час судового засідання висловив усвідомлене бажання проживати разом з мамою.

Посилання апелянта на неповне дослідження доказів судом першої інстанції є безпідставними. Суд першої інстанції надав вичерпну та належну оцінку всім доказам у справі, зокрема характеристикам з місць навчання дітей, висновку органу опіки та піклування, умовам проживання сторін та їхнім особистим якостям.

Апеляційний суд зауважує, що повторна зміна постійного місця проживання дітей та їхнього середовища за відсутності виняткових та переконливих обставин призведе до додаткового психологічного травмування та явно суперечитиме їхнім найкращим інтересам.

Доводи апеляційної скарги зводяться переважно до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, проте не спростовують законності та обґрунтованості ухваленого рішення. Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дотримав норми процесуального права та ухвалив законне рішення, яке відповідає засадам справедливості, розумності та захисту прав дітей.

На час ухвалення оскаржуваного рішення не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що проживання дітей з батьком буде мати більш позитивний вплив на дітей, ніж залишення малолітніх дітей сторін проживати з матір`ю.

Крім того, проживання дітей разом з матір`ю жодним чином не обмежує прав батька на приймання участі у їх житті.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене рішення достатньо мотивовано і відповідає критерію обґрунтованості.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В цій справі з огляду на результати апеляційного перегляду відсутні підстави для розподілу судових витрат, які покладаються на позивача.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду від 03 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В.Бойчук

Судді: О.В.Пнівчук

О.О.Томин