Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №727/6120/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6120/26

Провадження № 2/727/2256/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого - судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 14 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 2246506, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн строком на 30 днів. Відповідач кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив.

17 січня 2020 року ТОВ «Мілоан» на підставі договору відступлення прав вимоги № 45-МЛ відступило позивачу право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 29 700 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 500 грн - заборгованість за процентами; 1 200 грн - заборгованість за комісією; 5 000 грн - заборгованість за пенею.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. Справу просить розглядати без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками направлено відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового оператора про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 та частини шостої статті 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Відповідач зареєстрований саме за цією адресою і про інше місце проживання суд не повідомляв. Тому суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач відзиву на позов, заяв чи клопотань до суду не подав. Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

14 жовтня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2246506 (індивідуальна частина). Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника на вебсайті miloan.ua.

За умовами договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн строком на 30 днів, з 14 жовтня 2019 року; датою повернення кредиту, сплати комісії та процентів визначено 13 листопада 2019 року (пункти 1.2-1.4). Комісія за надання кредиту становить 1 200 грн (12 % від суми кредиту, одноразово), проценти за користування кредитом - 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, що за строк кредитування становить 4 500 грн (пункти 1.5.1, 1.5.2, 1.6). Згідно з графіком розрахунків (додаток № 1 до договору) до сплати 13 листопада 2019 року належало 15 700 грн.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що в разі неповернення кредиту в строк проценти нараховуються за стандартною ставкою протягом 60 днів після дати повернення кредиту. Пунктом 4.1 договору передбачено пеню в розмірі 2 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50 % від загальної суми одержаного кредиту. Пунктом 3.2.6 договору кредитодавцю надано право відступати права вимоги за договором без згоди позичальника.

Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором U77382, надісланим 14 жовтня 2019 року о 20:24:41 на номер телефону НОМЕР_1 . Анкета-заява на кредит № 2246506 містить паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу проживання відповідача та той самий номер телефону.

Платіжним дорученням № 2150308 від 14 жовтня 2019 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 10 000 грн на платіжну картку відповідача № 414949XXXXXX3975 з призначенням платежу «Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 2246506».

Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором відповідачу нараховано: 14 жовтня 2019 року - комісію 1 200 грн; з 15 жовтня 2019 року по 13 листопада 2019 року - проценти по 150 грн щоденно, всього 4 500 грн; з 14 листопада 2019 року по 12 січня 2020 року - проценти по 150 грн щоденно, всього 9 000 грн; з 14 листопада 2019 року по 8 грудня 2019 року - по 200 грн щоденно (2 % від суми кредиту), всього 5 000 грн, що у витязі з реєстру боржників та виписці з особового рахунку відображено як заборгованість за пенею. Погашень заборгованості відповідач не здійснював.

17 січня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ, за яким новий кредитор набув права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Реєстр передано за актом приймання-передачі від 17 січня 2020 року (1 703 боржники, загальна сума заборгованості 24 872 862,65 грн). Оплату за відступлення права вимоги в сумі 1 110 645,97 грн здійснено платіжною інструкцією № 17414 від 17 січня 2020 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору № 45-МЛ до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2246506 від 14 жовтня 2019 року на загальну суму 29 700 грн: 10 000 грн - тіло кредиту, 13 500 грн - проценти, 1 200 грн - комісія, 5 000 грн - пеня.

За випискою з особового рахунку позивача станом на 14 квітня 2026 року заборгованість не погашена. 1 квітня 2026 року позивач направив відповідачу претензію вих. № 19453507/193 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтями 626, 628, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

За статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Відповідно до частин третьої, шостої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно зі статтею 12 цього Закону електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений у такий спосіб, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 цього Закону).

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що без здійснення входу на сайт кредитодавця за допомогою логіна особистого кабінету, електронної пошти та/або номера мобільного телефону, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором кредитний договір не був би укладений.

Договір № 2246506 містить усі істотні умови кредитного договору: суму, строк, проценти, порядок повернення. Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця, підписавши договір одноразовим ідентифікатором, надісланим на його номер телефону. Отже, суд доходить висновку, що кредитний договір укладено у встановленій законом формі і він є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику (частина друга статті 1054 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Платіжне доручення № 2150308 від 14 жовтня 2019 року підтверджує перерахування 10 000 грн на картковий рахунок відповідача. Доказів повернення кредиту відповідач не надав. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач позовних вимог не спростував.

Отже, вимога про стягнення 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України). Заміна кредитора не потребує згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Договір відступлення № 45-МЛ, акт приймання-передачі реєстру, платіжна інструкція про оплату та витяг з реєстру боржників підтверджують, що 17 січня 2020 року право вимоги за кредитним договором № 2246506 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Отже, позивач є належним кредитором у зобов`язанні і має право вимагати його виконання в обсязі, що існував на момент відступлення.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Строк кредитування за договором становив 30 днів і закінчився 13 листопада 2019 року. За цей строк відповідачу нараховано 4 500 грн процентів, що відповідає пунктам 1.5.2, 1.6 договору та графіку розрахунків. Ця сума підлягає стягненню.

За період з 14 листопада 2019 року по 12 січня 2020 року позивач нарахував ще 9 000 грн процентів, посилаючись на пункт 2.2.3 договору. Суд не погоджується з таким нарахуванням.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в такому разі забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Цей висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц та уточнено у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16: за період після прострочення нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пункт 2.2.3 договору, який передбачає нарахування процентів за стандартною ставкою протягом 60 днів після спливу строку кредитування, не змінює цього висновку. Такі проценти нараховуються вже не за правомірне користування кредитом, а за прострочення його повернення, і за своєю правовою природою не є платою за користування кредитом у розумінні статті 1048 ЦК України.

Отже, стягненню підлягають проценти за користування кредитом у межах строку кредитування в сумі 4 500 грн. У стягненні 9 000 грн процентів, нарахованих після 13 листопада 2019 року, слід відмовити.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 200 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України надання грошових коштів позичальнику є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а платою за користування кредитом є проценти. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що в кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Встановлення платежів за дії, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах або на виконання свого обов`язку за договором і які не є окремою послугою для споживача, суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Такі умови договору є нікчемними.

Надання кредиту є виконанням власного обов`язку кредитодавця за договором, а не окремою послугою позичальнику. Позивач не довів, що за комісію відповідачу надано якусь самостійну послугу. Отже, умова пункту 1.5.1 договору про сплату комісії є нікчемною в силу закону, і визнання її такою судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемна умова договору не створює юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК України), тому у стягненні 1 200 грн комісії слід відмовити.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення (частини перша, третя статті 549 ЦК України). Одним із правових наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили пеню в розмірі 2 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50 % від загальної суми одержаного кредиту. Пеню нараховано з 14 листопада 2019 року по 8 грудня 2019 року, за 25 днів, по 200 грн на день від суми неповерненого кредиту 10 000 грн, що становить 5 000 грн. Цей розмір не перевищує встановленого договором граничного розміру - 50 % від суми кредиту.

Суд також враховує положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Цією нормою встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Дія зазначеної норми поширюється на неустойку, нараховану за прострочення, що мало місце у період дії воєнного стану, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року. Пеню у цій справі нараховано з 14 листопада 2019 року по 8 грудня 2019 року, тобто задовго до введення воєнного стану. Тому підстав для звільнення відповідача від її сплати чи для її списання немає.

Згідно з частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі. Відповідач такої заяви не зробив.

Отже, вимога про стягнення 5 000 грн пені підлягає задоволенню.

Оцінивши докази у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 19 500 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 4 500 грн - проценти за користування кредитом, 5 000 грн - пеня. У стягненні 9 000 грн процентів та 1 200 грн комісії слід відмовити.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України). У разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

Позов задоволено на суму 19 500 грн із заявлених 29 700 грн, тобто на 65,66 %.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 25341 від 23 квітня 2026 року. Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача належить стягнути 1 748,04 грн судового збору (2 662,40 грн ? 19 500 / 29 700).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги, акт наданих послуг № Д/21096 від 14 квітня 2026 року та детальний опис наданих послуг (6 год 30 хв роботи адвоката: консультація, ознайомлення з матеріалами, погодження правової позиції, складення та подання позовної заяви). Вартість послуг за однією кредитною справою визначено у фіксованому розмірі 8 000 грн (пункт 2.3 договору).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги за наявності доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України). Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача належить стягнути 5 252,53 грн витрат на професійну правничу допомогу (8 000 грн ? 19 500 / 29 700).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за кредитним договором № 2246506 від 14 жовтня 2019 року в розмірі 19 500 грн 00 коп., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 500,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 5 000,00 грн - пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) судовий збір у розмірі 1 748 грн 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 252 грн 53 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Танасійчук